3.2. Модифікований варіант шкали соціальної дистанції

Шкала соціальної дистанції була запропонована Е.Богардусом у 1925 році. Вона призначалася для вимірювання генералізованої уста­новки індивіда стосовно певної групи та виявлення ступеня прийнят­ності іншої людини як представника цієї групи. У 1959 році Богардус запропонував спеціальний бланк шкали соціальної дистанції (за націо­нальною ознакою):

КАТЕГОРІЯ	НАЦІОНАЛЬНІСТЬ
	Шведи *	Німці	Поляки ...
1. До тісного споріднення через шлюб
2. До членства в моєму клубі як особис-того друга
3. До проживання на моїй вулиці як сусіда
4. До роботи за моїм фахом
5. До громадянства в моїй країні
6. В моїй країні тільки як іноземного туриста
7. Вважав би за краще не бачити в моїй країні

Досліджуваному пропонувалося зробити позначку на тому рівні со­ціальної дистанції (в межах запропонованих варіантів), котра його най­більшою мірою влаштовувала.

Аналіз наведеного бланка показує, що деякі позиції цієї шкали (на­приклад, «членство в клубі»), неприйнятні для нашого побуту і мають бути замінені. Спеціального обговорення потребує більш суттєвий ас­пект. Річ у тім, що автор цієї методики вважав, що шкала універсальна і до того ж має кумулятивні властивості. Останнє означає, що обраний і відмічений для етнічної групи певний рівень соціальної дистанції ав­томатично переноситься і на нижчі рівні, тобто представник даної ет­нічної групи буде прийнятним для респондента і на всіх інших ролях, які займають на бланку більш низьке рангове місце. Наприклад, якщо досліджуваний згоден бачити представника певної національності шлюбним партнером, він тим більше згоден прийняти його в ролі дру­га, сусіда, колеги та ін. Але це положення викликає серйозні сумніви. Достатньо порівняти шкалу Богардуса, яку для зручності можна пода­ти у вигляді схеми:

дружина — друг — сусід — колега — громадянин — інтурист

з її різноманітними модифікаціями, наприклад:

члени моєї родини —родичі — друзі — сусіди — мешканці міста (В.Куликов,

Зіставлення цих шкал показує, що немає єдності поглядів на ранг тієї чи іншої ролі. Так, Богардус і В.Куликов зі співавторами вважають, що національна належність друга більш значуща, ніж національність сусі­да, тоді як у шкалі В.Кольцова (нижня схема) можна бачити обернене співвідношення.

Така невідповідність не випадкова. Дослідження, проведені з україн­ськими та іноземними студентами, продемонстрували, що не існує єди­ної універсальної шкали, якій властиві кумулятивні ознаки: для представ­ників різних культур значення етнічної належності осіб, які виконують різні соціальні ролі, буде різним. Так, для багатьох арабів найбільш зна­чущою виявилася національна належність територіального керівника, індуси часто особливого значення надають національності керівника виробництва, росіяни — національній належності дружини і т. ін. Отож вибір чоловіка чи дружини певної національності для респондентів ба­гатьох культур не буде автоматично переноситися на інші ранги, тобто вони не погодяться бачити представників цієї етнічної групи в ролі кер­івника на виробництві чи мера міста.

Зважаючи на все сказане, пропонується дещо змінити бланк методи­ки та інструкцію.

СОЦІАЛЬНА РОЛЬ	НАЦІОНАЛЬНІСТЬ
	Українці	Росіяни	Поляки ...
1. Дружина/Чоловік
2. Сусід (ка)
3. Друг/Подруга
4. Колега
5. Територіальний керівнік
6. Керівник на виробництві
7. Мешканець мого району

Вибір етнічних груп може змінюватися залежно від регіону, в якому проводиться дослідження, і поставлених завдань. Список соціальних ро­лей також може бути доповнений, якщо це відповідає меті дослідження.

Змінюється інструкція: на відміну від прототипу респондентові про­понується відмітити не мінімальний рівень соціальної дистанції, на яко­му він може взаємодіяти з представником певної національності, а всі соціальні ролі, які опитуваний згоден запропонувати типовим пред­ставникам тієї чи іншої етнічної групи. Треба зазначити важливість підкреслювання в інструкції слова «типовий». Відсутність такого ак­центу може суттєво вплинути на результати, бо, заповнюючи бланк, досліджуваний може орієнтуватися не на узагальнений образ, а на своїх конкретних знайомих даної національності, а відтак результати будуть визначатися тими відносинами, що склалися з ними на момент дослід­ження.

Обробка даних починається з обчислення суми позначок у кожній графі. Цей показник характеризує міру прийнятності для респондента певної етнічної групи. Його величина перебуває в інтервалі від 0 (при найменш доброзичливому ставленні, а отже, найбільшій соціальній дис­танції) до 7 (якщо зазначених на бланку ролей залишиться 7) — цей найбільший бал свідчитиме про виразно позитивне ставлення до пред­ставників відповідного етносу. Усі етнічні групи варто проранжувати за цим показником, що відображатиме систему етнічних переваг дос­ліджуваного. Загальна сума балів відображатиме рівень толерантності досліджуваного: толерантність тим вище, чим більшим є сумарний по­казник.

Сума позначок у кожному рядку характеризуватиме значущість для ролі національної належності претендентів. Чим меншим буде значення цього показника, тим важливішою буде, з погляду досліджуваного, на­ціональність претендента на роль. Максимальне значення цього показ­ника (що дорівнюватиме числу етнічних груп, ставлення до яких вив­чається, тобто кількості граф) свідчитиме про те, що етнічна належність того, хто перебуває в даній соціальній ролі, для респондента принципо­вого значення не має. У підсумку всі включені до шкали соціальні ролі також можуть бути проранжованими за цим показником.

Якісний аналіз бланку дає інформацію про те, представники яких на­ціональних груп найбільш бажані в даній ролі, а представники яких — неприйнятні (порядковий аналіз), які соціальні ролі досліджуваний вва­жає за можливе запропонувати представникам певної етнічної групи, а які — ні (аналіз за графами).

Цікаві можливості відкриває також попарне зіставлення граф і виз­начення коефіцієнтів інтеркореляції (як у методі репертуарних ґрат Келлі). іиайдені коефіцієнти свідчитимуть про те, наскільки схоже ставлення досліджуваного до двох будь-яких національних груп, а отже, наскільки ідентичні установки, що виробилися протягом життя щодо представників

цих народів.

Шкала Богардуса і всі її численні модифікації рідко застосовуються для аналізу етнічних установок окремо взятого досліджуваного. Як пра-нило, вона використовується для вивчення різноманітних аспектів етніч­ної свідомості на репрезентативній вибірці певної етнічної групи чи груп. Тому всі описані показники обробляються за допомогою методів мате­матичної статистики.