1.3. Задачі і принципи економічного аналізу

До числа найважливіших задач економічного аналізу варто віднести такі задачі:

1. Оцінка факторів зовнішнього середовища.

Аналізу підлягають як фактори загального середовища, так і середовища найближчого оточення. До факторів загального середовища відносяться соціальне, правове, державне і політичне, технологічне, економічне середовище. До факторів найближчого оточення відносять постачальників, споживачів, робочу силу, конкурентів, контактні аудиторії: фінансові кола, що забезпечують підприємство капіталом (банки, інвестиційні компанії), засоби масової інформації (рекламні агентства, телестанції, періодичні видання), державні заклади, що займаються наглядом і регулюванням виробничої діяльності тощо.

Зовнішнє середовище постійно динамічно змінюється. Підприємство повинно постійно здійснювати збір даних про фактори зовнішнього середовища, стежити за їх змінами, аналізувати тенденції цих змін для розробки заздалегідь заходів адекватного реагування на ці зміни з метою забезпечення реалізації можливостей та усунення загроз. Аналіз зовнішнього середовища надає певний час для розробки планів реагування на найбільш імовірні загрози.

2. Вивчення кон’юнктури ринку, попиту на продукцію, що вироб-ляється підприємством, існуючих і потенційних споживачів продукції.

Аналіз кон’юнктури ринку, аналіз існуючих і визначення потенційних споживачів продукції дозволяє визначити частку ринку та обсяг виробництва продукції, в т.ч. в розрізі асортиментних груп; розробити заходи щодо диверсифікації і оновлення продукції. Визначення обсягу продукції –– це найскладніший і найважливіший етапи в розробці планів і напрямків подальшого розвитку підприємства, від якого в значній мірі залежить результативність господарської діяльності підприємства.

3. Оцінка конкурентоспроможності продукції і конкурентоспромож-ності підприємства.

Аналіз конкурентоспроможності продукції, що виробляється підприємством, повинен проводитися постійно. Це дає змогу визначити той момент, коли показники конкурентоспроможності продукції почнуть знижуватися і прийняти своєчасні рішення щодо підвищення споживчих якостей товару в результаті його модернізації або рішення про зняття його з виробництва.

Конкурентоспроможність підприємства характеризує його місце в галузі економіки, відстоює його престиж у діловому світі.

4. Розробка наукової бази для здійснення прогнозування планування на підприємстві, розробки як тактичних, так і стратегічних планів.

Передплановою стадією планування є комплексний аналіз господарської діяльності підприємства. В процесі аналізу досліджується виконання плану з виробництва продукції по кількості, номенклатурі і асортименту, реалізації продукції, використання матеріальних і трудових ресурсів, здійснюється аналіз фінансових показників тощо, що дозволяє виявити невикористані резерви, обумовлені недоліками в організації господарської діяльності підприємства. Ретроспективний аналіз спрямований на вивчення резервів виробництва, які необхідно враховувати в процесі планування і забезпечувати їх реалізацію. Вивчення і аналіз динаміки основних показників за ряд років, тобто часових рядів дозволяє виявити ті закономірності, що властиві для даного підприємства. Як відомо, методи прогнозування розподіляються на нормативні і генетичні. Нормативні методи передбачають встановлення цілі (нормативу) і розробку заходів по її досягненню. Генетичні методи засновані на використанні тенденції, виявлених на основі аналізу і дослідження динаміки показників за ряд років і перенесенні цих тенденцій на майбутнє. Але ж як свідчить досвід, використання нормативних методів прогнозування без підкріплення їх тенденціями, виявленими за допомогою генетичних методів часто приводить до встановлення нереальних недосяжних цілей.

5. Завдяки економічному аналізу здійснюється вибір оптималь-ного варіанту бізнес-плану.

Одним із принципів планування називають принцип варіантності, який полягає в розробці декількох варіантів плану. За допомогою аналізу здійснюється їх порівняння, що сприяє вибору оптимального плану.

6. Оцінка ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

В процесі аналізу здійснюється оцінка відповідності питомих витрат сировини, матеріалів, палива, енергії плановим значенням та теоретично обґрунтованим; оцінка ефективності використання основних засобів, робочої сили, для чого застосовується система поодиноких і узагальнюючих показників.

7. Оцінка економічної ефективності інвестицій і інновацій, вибір оптимальних інвестиційних рішень.

Аналіз і оцінка результатів впровадження інвестиційних і інноваційних проектів, їх порівняння дозволяє із усієї сукупності можливих напрямків інвестування вибрати ті, що забезпечать найкращі економічні результати. Ретроспективний аналіз також дозволяє виявити ті "вузькі місця", які потребують прийняття першочергових мір по удосконаленню техніки, технології, механізації і автоматизації праці, здійсненню природоохоронних заходів.

8. Оцінка кінцевих результатів діяльності підприємства.

Аналіз і оцінка кінцевих результатів діяльності необхідні для визначення доцільності і вірності вибраної стратегії розвитку підприємства, встановлених цілей, ранжируваних по певним періодам часу. У разі відхилення показників, що характеризують кінцеві результати діяльності від нормативних, передбачених стратегічним і тактичним планом, підприємство може приймати певні заходи щодо зміни цілей і стратегії. Підприємство встановлює так звані "критичні точки", при яких необхідно почати здійснення ситуаційних планів, передбачаючи проведення необхідних змін в реалізації стратегії.

9. Виявлення і оцінка внутрішніх резервів на всіх стадіях виробничого процесу, розробка заходів щодо їхнього використання.

Кожний вид аналізу, з якою б метою він не проводився, повинен закінчуватися виявленням і оцінкою резервів і розробкою комплексу заходів щодо їх реалізації. Підвищення ефективності господарської діяльності в значній мірі залежить від того, наскільки повно виявлені в процесі аналізу і реалізовані резерви.

10. Узагальнення інформації економічного аналізу для прийняття управлінських рішень.

Прийняття управлінських рішень керівниками усіх ступенів управлінської ієрархії повинно базуватися на оцінці сучасного стану будь-якого питання, що досягається за допомогою економічного аналізу. Своєчасність одержання необхідної обробленої і узагальненої інформації дозволяє оперативно приймати управлінські рішення щодо усунення негативних явищ в роботі підприємства, забезпечувати підвищення ефективності використання усіх видів ресурсів, реагувати на зміни факторів зовнішнього середовища, зміну попиту на продукцію підприємства, певні дії підприємств-конкурентів тощо.

Принципи економічного аналізу полягають у наступному:

1. Науковий характер аналізу, тобто він повинен базуватися на вимогах економічних законів розвитку виробництва, використовувати новітні методи економічних досліджень.

2. Аналіз повинен бути комплексним, тобто охоплювати усі ланки і всі сторони діяльності підприємств.

3. Забезпечення системного підходу, коли кожен досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що має ряд елементів, зв'язаних між собою і зовнішнім середовищем.

4. Аналіз повинен бути об'єктивним, конкретним, точним. Він повинний базуватися на достовірній інформації, а висновки його повинні підкріплюватися аналітичними розрахунками.

5. Аналіз повинен бути оперативним, діючим, активно впливати на хід виробництва і його результати.

6. Один із принципів аналізу –– участь у проведенні аналізу широкого кола працівників підприємства.

7. Аналіз повинен бути ефективним, тобто результати від його здійснення повинні значно перевищувати витрати на його дослідження.