Висновки

Урбоніми міста Херсона є невід’ємними компонентами місцевої онімної системи. Маючи власні структурно-семантичні особливості, які залежать від історичного розвитку міської спільноти, природно-географічних умов місцевості, суспільно-економічного устрою, культурних і мовних традицій народу, урбонімія Херсона становить органічну частину топосистеми української мови.

Урбоніми – це вид топонімів, які позначають власне ім’я будь-якого внутрішньоміського топографічного об’єкта. У комплексі вони утворюють вербалізований знаковий код просторової організації міста. Залежно від просторових характеристик денотата (точка, лінія, площина), виділяють локальні, лінійні та планарні урбоніми.

До групи планарних урбонімів відносяться назви умовно вичленованих фрагментів міської території, як правило, досить великої: мікрорайонів, селищ, містечок. Лінійні урбоніми називають об’єкти, які мають лінійну протяжність: вулиці, провулки, проспекти, бульвари, спуски, набережні. До локальних урбонімів відносяться назви об’єктів культурно-побутового та екстер’єрного призначення: магазинів, кафе, кінотеатрів, стадіонів, фонтанів, мостів тощо.

У результаті аналізу твірних основ локальних урбонімів (назв магазинів, фірм та розважальних закладів) Херсона виявлено 10 смислових груп лексем. Назви точкових внутрішньоміських об’єктів вказують на предметну лексику ( «Світ Джинса», «Хліб», «Пивна хата»), імена осіб («Ганнуся», «Людмила», «Елена»), назви, що мають «природну» семантику («Океан», «Паук», «Плакучая ива»), лексику просторової та локальної семантики («Бродвей», «Berlin», «Милан Париж»), лексику з семантикою престижності і позитивної оцінки («Гурман люкс», «Декор Vip», «Де люкс») тощо.

За мовою написання можна виділити 3 групи локальних урбонімів – назви, написані українською («Барва», «Відпочинок», «Гетьман»), російською («Встреча», «Диалог», «Европа») мовою та іншомовні назви («Le form», «LG», «Pelermo»).

Годоніми та агороніми у мовному портреті сучасного міста є елементами, які найтісніше співвідносяться з історичним розвитком, відповідно, відображають специфіку міста та охоплюють широке коло лексики, яке включає як загальновживані назви, так і професіоналізми. Яскравіше представлені антропоніми. Цей факт свідчить про те, що місто прагне увічнити пам'ять про відомих людей. Наприклад: вулиця Некрасова, Лесі Українки, Гоголя, Горького, Ломоносова, Архипа Тесленка, Бєлінського тощо.

Список використаних джерел

1. Алмашов А. Старым улицам – старые названия?: Проблема переименований коснулась и Херсона // Ефір. – 1900. – 19-25 лют. – С. 11.

2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. 2-е узд.: Советская энциклопедия, 1969. – 607с.

3. Бабушкіна Н.І. Састаўныя айконімы Брэстчыны і їх структурныя тыпы // Беларуская анамастыка. – Мінск: Навука і тэхніка, 1981. – С. 88-111

4. Баженов А. Судьба улицы: история города: [Суворов в г. Херсоне] // Херсонський вісник. – 2002. – 26 верес. – С.3.

5. Банк М.В. Із спостережень над мікротопонімікою Закарпаття // Питання топоніміки та ономастики. – К., 1962. – С. 164-168.

6. Белий Д. Херсонская старина // Недвижемость города. – 1997. – 15 апр. – С.11.

7. Бобух А. Час повернути місту пам'ять його // Новий день. – 1995. – 7 жовт. – С.9.

8. Большой энциклопедический словар / Под. ред. А.М.Прохорова. 2-е изд. – М., 1988. – 1456с.

9. Бондалетов В.Д. Русская ономастика: Учебное пособие для студентов педагогических институтов – М.: Просвещение, 1983. – 224с.

10. Букчина Б.З., Золотова Г.А. Слово на вывеске // Русская речь. – 1968. – №3. – С.36-42.

11. Бучко Д.Г. Кілька уваг про принципи номінації в ойконімії України // Ономастика та етимологія. – К., 1997. – С. 13-23.

12. Вандакурова Е.А. Эмпоронимическая рефлексия в речи современного горожанина (на материале названий торговых предприятий Красноярска): Дипломное сочинение. Архив кафедры русского языка КГУ. – Красноярск, 2000. – 68с.

13. Вербич С. Внутрішня реконструкція як базовий принцип усистемі аналізу онімного матеріалу: Ономастика \\ Українська мова. – 2002. – №2. – С.59-68.

14. Гаврилова Т. До питання про онімізацію назв частин населених пунктів Черкащини: Ономастика // Українська мова. – 2003. – №1. – С.89-95.

15. Галас К.Й. До питання вивчення топоніміки Закарпаття // Наукові записки Ужгородського ун-ту. – Т.26. – Діалектол. збірник. Вип. 2. – Ужгород, 1957. – С. 37-54.

16. Галас К.Й. Про деякі особливості топонімів // Доповіді та повідомлення Ужгородського університету. Серія філологічна. – №5. – 1960. – С. 37-39.

17. Гарвалик М. К. К вопросу о современной ономастической терминологии // Вопросы ономастики. – 2007. – №4. – С.5-13.

18. Головацкий Я.Ф. Географический словарь западно-славянских и югославянских земель и прилежащих стран / Сост. Я.Головацким. – Вильна, 1884. – 371 с.

19. Горностаев Е.В. Справочник переименованных улиц, переулков, площадей, парков и скверов города Херсона // Константы. – 1993. – №1. – С.123-128.

20. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV ñ XV ст. – Київ, 1958. – 327с.

21. Дуйчак М. Мікротопонімія українських сіл Східної Словаччини (Лексико-семантичні групи та структура) // Науковий збірник музею української культури у Свиднику. – Словацьке пед. вид. в Братиславі. Відділ укр. літ. в Пряшеві, 1994. – С. 260-372.

22. Дяченко В.Д. Про назви населених пунктів України етнонімічного походження // Питання топоніміки та ономастики. – К., 1962. – С. 157-164.

23. Егорова Т.П. Названия улиц в семиотическом аспекте общности стилей // Ономастика: Типология. Стратиграфия. – М.: Наука, 1988. – С.112-119.

24. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224с.

25. Желєзняк І.М. Ономастика України та етногенез східних слов’ян. – К., 1998. – 226с.

26. Жучкевич В.А. Общая топонимика. Изд. 2-е, испр.и доп.: Учебное пособие для географических факультетов вузов. – Минск: Вышэйшая школа, 1968. – 381с.

27. Жучкевич В.А. Общие и региональные закономерности топонимики. Автореф… д-ра геогр. наук. – Минск, 1970. – 22с.

28. Зубріс Г. Ще раз про топоніміку Херсона // Новий день. – 1996. – 7 вересня. – С.5.

29. Капанадзе Л.А., Красильникова Е.В. Лексика города (к постановке проблемы) // Способы номинации в современном русском языке. – М.: Наука, 1982. – 364с.

30. Карпенко Ю.О. Топоніміка і її місце в лексичному складі мови (лекція). – Чернівці, 1962. – 22с.

31. Колесов В.В. Язык города. – М.: Высшая школа, 1991. – 192с.

32. Кордуба М. Земля свідком минулого. Географічні назви як історичне джерело. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1924. – 14 с.

33. Кордуба М. Потреба організації збирання географічних назв. – Париж, 1928. – 7 с.

34. Кордуба М. Що кажуть нам назви осель? – Львів: Наша Батьківщина, 1938. – 22 с.

35. Лейчик В.М. Алиса – имя собственное. О современных названих бирж, фирм… // Document HTML: - www.gramota.ru/. – 219с.

36. Лісняк Н. Про продуктивні типи мікротопонімів Західного Поділля // Актуальні проблеми українського словотвору. – Івано-Франківськ, 1995. – 412с.

37. Лучик В. Стан і перспективи української ономастики в загальнослов’янському контексті // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2007. – Випуск 354-355. – С.45-49.

38. Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. – М.: Издательство иностранной литературы, 1960. – 436 с.

39. Матвеев А.К. Ономастика и ономатология: терминологический этюд // Вопросы ономастики. – 2005. – №2. – С.5-10.

40. Молчанова О.Т. Про топонімічні універсалії // Мовознавство. – 1991. – №1. – С.51-56.

41. Мурзаев Э.М. География в названиях. – М.: Наука, 1979. – 168 с.

42. Мурзаев Э.М. Значение местных терминов в образовании географических названий // Питання топоніміки та ономастики. – К., 1962. – С. 37-44.

43. Мурзаев Э.М. Очерки топонимики. – М.: Мысль, 1974. – 382с.

44. Никонов В.А. Введение в топонимику. – М.: Наука, 1965. – 180 с.

45. Никонов В.А. Пути топонимического исследования. – М. – 135с.

46. Німчук В.В. Про необхідність вивчення топоніміки у зв’язку з народними говорами // Питання топоніміки та ономастики (Матеріали І Республіканської наради з питань топоніміки та ономастики). – К., 1962. – С. 45-53.

47. Отін Є.С. Що таке топоніміка // Структура і функції ономастичних одиниць. – Донецьк ДонДУ, 1992. – С. 4-23.

48. Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии / Н.В. Подольская, А. В. Суперанская. – М. : Наука, 1988. – 192 с.

49. Поляруш Т.І. Розвиток методу словотвірного аналізу в сучасній топоніміці // Питання ономастики Південної України. – К.: Наук. думка, 1974. – С. 15-20.

50. Ріпецька О.Ф. Принципи класифікації німецької топонімії слов`янського походження // Питання ономастики. – Київ, 1965. – С.11.

51. Розенталь Д. Э., Теленкова М. А. Словарь-справочник лингвистических терминов. Изд. 2-е. – М.: Просвещение, 1976.

52. Самій І.М. Урбанізація в Україні: соціальний та управлінський аспект: монографія / І.М. Самій. – К.:Наукова думка, 2005. – 303с.

53. Стрижак О. Українська ономастика на зламі тисячоліть // Українська мова. – 2003. – №3/4. – С.107-129.

54. Стрижак О.С. К.К.Цілуйко як ономаст (Короткі спогади і роздуми) // Українська ономастика. – К., 1998. – 214с.

55. Суперанская А.В. Типы и структура географических названий. –Лингвистическая терминология и прикладная топономастика. – М., 1964. – 359с.

56. Суперанская А.В. Общая теория имени собственного. – М., 1973. – 366с.

57. Суперанская А.В. Типы и структура географических названий. – М.: Наука, 1964. – 118 с.

58. Суперанская А.В. Что такое топонимика? – М., 1985. – 176 с.

59. Сухопаров С.М. Улицы Херсона: Очерки с прил. полного списка улиц, переулков, съездов, тупиков, проездов, спусков, шоссе, проспектов, площадей, бульваров, парков, скверов Херсона и указанием их старых (ист.) названий и переименований. – Херсон: Слаж, 2002. – 160 с.

60. Тарасенко О.О. На теми сучасної української ономастики // Мовознавство . – 2007. – №1. – С.6-22.

61. Ташицкий В. Место ономастики среди других гуманитарных наук // Вопросы языкознания. – 1961. – № 2. – С. 3-11.

62. Тлумачний словник сучасної української мови: Близько 50000 сл. / Уклад. І.М.Забіяка. – К.: Арій, 2007. – 512с.

63. Топоров В.Н. К проблеме классификации в топонимии // Исследования по структурной топологии. –М., 1963. – С. 236-241.

64. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В.М.Русанівський, О.О.Тараненко, М.П.Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

65. Успенський Л.В. Имя дома твого. Очерки по топонимике. – Ленинград: Детская литература, 1967. – 303с.

66. Федоренко Д. Портрет нації у назвах, або сучасні проблеми української топоніміки // Літературна Україна. – 2000. – 30 листопада. – С.3.

67. Цілуйко К.К. До вивчення топоніміки Радянської України // Діалекто-логічний бюллетень. Вип. 1. – К., 1949. – С. 15-31.

68. Цілуйко К.К. Основні питання розвитку українських топонімів в пожовтневий період (1917 – 1957 рр.) // Досл. з мовознавства в Українській РСР за сорок років. – К., 1957. – С. 171-194.

69. Цілуйко К.К. Програма для збирання матеріалів для вивчення топоніміки України. – К, 1962. – 19 с.

70. Черняхівська Є.М. Складні топонімічні назви (Синтаксико-морфологічний і лексико-синтаксичний способи словотворення у топонімії) // Питання українського мовознавства, кн.5. Львівський ун-т. – Львів, 1962. – С. 141-150.

71. Шмелева Т.В. Современная годонимия: семантика и семиотика. – М., 1991. – 321с.

72. Rospond, S. Klasyfikacja structuralno-gramatyczna slowianskich nazw geograficznych. ñ Wroklaw, 1957. – 346с .

73. Rospond, S. Klasyfikacja structuralno-gramatyczna slowianskich nazw geograficznych. ñ Wroklaw, 1957. – 354.