Теорія Азійського походження слов”ян (українців).

Їх коріння пов”язується з сармато-аланськими,скіфськими племенами Великого Степу (польські хроністи М. Бельський, М.Стрийковський, Кромер.)

Що означає назва анти?

Кілька гіпотез:

1.В.Седов і І.Русанова вважають антів народом не слов”янського походження-сарматського.Сармати були найближими сусідами слов”ян у Пвіденно-Східній частині Європи,яку римські автори називали Сарматією.(1-Ц ст.)

2.Північно-кавказька версія походження назви: абхазо-адигської мови ,оскільки більшість українських річок мають це походження. З адизької - ант- “антхер”, що означає приналежність до “ материнської родини”(ан - мати).

У У1 ст. анти-то вже стовідсоткові слов”яни , які зберегли іраномовного походження назву від сарматів. На північному Кавказі відоме таке племя -анти, яке за римської епохи вже відоме у Причорномор”ї.

У 1-Ц ст. на землях Подніпров”я-у Пороссі осіли роксолани - Йорданові росомони, - назва яких вже не зустрічається у У1 ст., коли анти широко розселилися у Східній Європі. Росомони увійшли до антського союзу і були там іраномовним компонентом , завдяки яким і могла з»явитися назва антів.З цих часів походить і значна ккількість іраномовної лексики в українській мові (бог, собака , хата”).

Алано - осетинська гіпотеза (черкаська). Анти – анда - означає поза чи ті, що живуть на краю. В основі походження назви лежить давньоіндійське – антас -“край, окрай ”(використовують прибічники тлумачення від цього назву україна).

Нині ця версія підкріплена новими доводами сучасного дослідника О.Пріцака , зажила новим життям. Оскільки вчений розширив етнічну основу українства за рахунок включення до неї волзьких булгар, хозар.Вчений вбачає головний аргумент на користь азійського походження в антропологічному складі українського населення, що включає тюрські і іранські компоненти. Однак її противники цілком слушно застерігають, що формування етносу визначається не тільки співвідношенням своєї і чужої крові, як творення системи духовності. А вона в українців у своїй основі не азійська.

Норманська теорія походження українців

Норманська теорія походження українців базується на скандінавському походження київських князів Рюриковичів. Виникла у першій половині Х1Х ст, а нині має тенденцію до відновлення. Її підтримують нині доволі активно російські вчені.

Базу під неї було підведено концепцією Гумільова Л., який сформулював механізм формування етносу на основі нестійких і навіть випадкових об”єднань - консорцій. Його теорія пасіонарності передбачає, що рушійною силою етногенезу є консорції, які творять міфічний інтелектулізований конструкт нації, продукуючи етнічні і національні почуття. Так таким чинником, що прискорив етногенез слов”ян , на думку Гумільова, мали бути тюрки, а на переконання норманістів - варяги.

Л.Гумільов у “Древняя русь и Великая степь”(1989) не вважає назву антів (полян) етнічною самоназвою. На його міркування,не плем”я і не соціальний прошарок, а ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТИП ПАССІОНАРІЯ епохи переселення народів(исполин-велетень,гігінт), а жінка-богатир у руських билинах-поляниця.На його думку,анти і склавіни були окремими слов”нськими племенами,які мали своє військо і своїх вождів. Слов”яни(склавіни) не були аборигенами Східної Європи, а проникли сюди у УШст.,заселивши Подніпров”я і басейн оз.Ільмень. До них цю території заселяли племена русів(роси,росомони).Руси-етнос не слов”нський за західними хроніками(німецькими)Хст. –відгалудження РУГІВ (народу прагерманського походження-північні іллірійці), західна частина якого загинула в Норіку та Італії в У ст.,а східна затрималась у Східній європі до Х ст.,залишивши словЯнам династію і назву. Співжиття в одній екоглогічній ніші та загальна зовнішня небезпека (германці і кочовніки) призвели злиття у другій половині У1-першій половині 1Х ст. слов”ян і росів на Дніпрі і біля о.Ільмень. Це призвело до формування нового руського етносу (кривичів, в”ятичів ,радимичів, древлян, словен новгородських).

Каргалов В. “Откуда есть пошла русская земля? ”//История Отечества: люди, идеи, решения.-М.,1991 - пов”язує походження назви “русь” із переселенцями у 1Х ст. до земель ільменських слов”ян полабських слов”ян , які асимілювалися германськими племенами і відомі були у слов”ян як варяги (германці - вікінги). Слов”яни і руси відрізнялися один від одного(мовою). Згадка назви Дніпровських порогів (по – руськи і по - словянські за К.Багрянородним). Свідчення про існування до прийняття писемності у слов”ян –“Руські письмена”, на яких були написані Євангеліє і Псалтир (глаголиця).

Однак ці теорії мають свою ваду-перебільшення зовнішнього чинника етногенези, не враховуючи внутрішні- самодостатність соціальної системи етносу. У цьому випадку не враховується прадавнє коріння українців, яка сягає , як свідчить археологія, часів енеоліту( трипільська культура 1У-Ц тис. до н.е).

Головний же етап етногенетичного процесу українства припадає на У-У1 ст. н.е.: від черняхівської культури та пізньозарубинецьку культуру, волинську-подільську. На стику цих культур і сформувалися ті етнічні утворення, що стали пізніше відомі як давньоруські племена.