23.4. Облік зовнішньоекономічних товарообмінних операцій

23.4.1. Загальні положення

Основний закон, який регламентує бартерні операції в зовнішньоекономіч­ній діяльності, є Закон України „Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.1998р. №351-XIV.

Згідно з цим законом товарообмінна (бартерна) операція у сфері зовнішньо­економічної діяльності кваліфікується як один з видів експортно-імпортних опе­рацій між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним су­б'єктом господарської діяльності. Ця операція оформляється бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, згідно з яким:

обумовлено часткову оплату експортних (імпортних) поставок в натуральній формі;

передбачено збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послуга­ ми в будь-якому поєднанні, не опосередкованому рухом коштів у готівковій чи безготівковій формі.

Згідно із ст. 1. п.З. закону суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право на проведення товарообмінних операцій відповід­но до законодавства України. Однак при їх здійсненні є свої обмеження.

1. Заборона на здійснення бартерних операцій з деякими товарами (роботами, послугами).

Статтею 1 .п.4. встановлено заборону на проведення товарообмінних (барте­рних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Постановою Кабінету Міністрів України „Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності" від 29.04.99 р. № 756.

2. Терміни проведення товарообмінних (бартерних) операцій.

Статтею 2.П.2. обумовлено, що заборгованість нерезидента за отримані то­вари (роботи, послуги), які не входять до розряду високоліквідних, за бартерним договором повинна бути погашена не пізніше 90 календарних днів з дати:

оформлення вантажно-митної декларації на експорт — для товарів;

підписання акта надання послуг (виконання робіт) на експорт — для робіт і послуг.

У разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищува­ти 60 календарних днів із дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Перелік високоліквідних товарів установлений постановою № 756.

У разі перевищення зазначених строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг) за імпортною частиною бартерного договору необхідне отри­мання індивідуального разового дозволу. Умовою його отримання є віднесення таких контрактів до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексно­го будівництва, поставки складних технічних виробів, товарів спеціального призначення (постанова КМУ від 13.08.99 р. № 1489 „Про Порядок видачі

Відшкодування з бюджету суми акцизного збору, сплаченого платником по­датку, виходячи із вартості товару, реалізованого за іноземну валюту, проводить­ся у десятиденний термін з дня надходження в ДПА заяви встановленої форми. Як у випадку із ПДВ, термін між надходженням виручки і датою подачі документів на відшкодування не повинен перевищувати 1 місяць.

При перетині кордону встановлено обов'язкове оформлення акцизної декла­рації. складання декларації по акцизу можна ввозити такі товари: кава, ікра, шоколадні вироби, нафтопродукти, кольорові телевізори, дорогоцінні столові на­бори, виставкове майно тощо.

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом.

Платники мита — будь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших пред­метів, що підлягають митному оподаткуванню згідно з чинним законодавством. Об'єкт оподаткування — митна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митний кордон. Для визначення митної вартості товарів ва­люта контракту перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації.

Мито сплачується у національній валюті України. Існують два види ставок, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету:

а) в процентах до митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон;

б)у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару.

Мито нараховується митними органами, виходячи з митної вартості і вста­новлених ставок мита. Митна вартість визначається у фактично сплачених цінах, або в цінах, що підлягають сплаті на момент перетинання митного кордону. При встановленні митної вартості до неї включається ціна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування до пункту перетину митного кордону, комісійні та брокерські послуги тощо.

Порядок сплати та ставки ввізного мита визначаються Митним кодексом України. Оподатковувані товари зведено в товарну класифікаційну схему, що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Товари, що підлягають митному контролю, систематизовано в 21 розділі, 97 главах, 1241 товарній позиції, 5019 товарних під позиціях.

Сума мита, належна до сплати, перераховується через банківські установи на рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення товарів, або вно­ситься готівкою в касу митного органу, який до 10 числа кожного місяця перера­ховує одержані суми до бюджету.

Документом, що є підставою для внесення мита платником, є вантажна ми­тна декларація або її копія. Без сплати сум всіх належних митних платежів випуск товарів та майна митними органами не здійснюється. За заявою декларанта та при наявності гарантії банку митниця має право відтермінувати сплату мита, але не більше ніж на один місяць.