- •16.2. Організація бухгалтерського обліку суб'єктами малого підприємництва
- •16.2.1. Організація документообігу суб'єктів малого підприємництва
- •16.2.2. Спрощений План рахунків бухгалтерського обліку
- •16.2.3. Характеристика форм бухгалтерського обліку та критерії їх вибору для суб'єктів малого підприємництва
- •16.3. Особливості бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва та їх вплив на показники фінансової звітності
- •16.4. Порядок нарахування, сплати та обліку суб'єктами малого підприємництва єдиного податку
- •16.5. Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва
- •Розділ 17. Особливості обліку у будівництві
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Ціноутворення у будівництві
- •17.3. Облік основних засобів
- •17.4. Облік некапітальних робіт
- •17.5. Облік запасів
- •17.5.1. Класифікація запасів
- •17.5.2. Документування руху запасів
- •17.5.3. Облік руху запасів на складі та в бухгалтерії
- •17.5.4. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •17.6. Облік витрат
- •17.6.1. Склад і класифікація витрат
- •17.6.2. Особливості формування витрат за будівельним контрактом
- •17.6.3. Організація обліку витрат
- •17.6.4. Облік незавершеного будівельного виробництва
- •17.6.5. Облік втрат від браку
- •17.6.6. Облік витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів
- •17.6.7. Облік витрат підсобних і допоміжних виробництв
- •17.6.8. Облік витрат операційної діяльності
- •17.7. Облік доходів
- •17.8. Порядок визнання доходів та витрат
- •17.9. Облік розрахунків із замовниками та субпідрядниками
- •17.10. Облік фінансових результатів від реалізації будівельно-монтажних робіт
- •Розділ 18. Особливості обліку у сільськогосподарських підприємствах
- •18.1. Загальні положення
- •18.2. Облік поголів'я тварин
- •18.2.1. Завдання обліку тварин
- •18.2.2. Документування руху тварин
- •18.2.3. Облік тварин на фермах, у бригадах та цехах
- •18.2.4. Облік тварин в бухгалтерії підприємства
- •18.3. Облік кормів і контроль за їх використанням
- •18.3.1. Загальні положення
- •18.3.2. Облік кормів на складі та в бухгалтерії
- •18.4. Облік витрат, доходів і фінансових результатів
- •18.4.1. Склад і класифікація витрат сільськогосподарських підприємств
- •18.4.2. Облік витрат і калькулювання собівартості продукції тваринництва
- •18.4.3. Облік витрат і калькулювання собівартості продукції рослинництва
- •18.4.4. Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на сільськогосподарських підприємствах
- •18.4.5. Облік готової продукції, доходів і фінансових результатів
- •18.5.Облік формування власного капіталу та залучення майна колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств
- •18.5.1.Загальні положення
- •18.5.2.Облік операцій з паювання майна і реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств
- •18.5.3.Облік формування власного капіталу в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм
- •18.6. Особливості нарахування, сплати та обліку податку на додану вартість
- •18.6.1. Облік пдв на спеціальному рахунку №1
- •18.6.2. Облік пдв на спеціальному рахунку №2
- •18.7. Особливості нарахування, сплати та обліку фіксованого сільськогосподарського податку
- •18.8.Облік переробки давальницької сировини на сільськогосподарських підприємствах
- •Розділ 19. Особливості обліку у торгівлі
- •19.1. Загальні положення
- •19.2. Патентування, сертифікація та ліцензування
- •19.3. Застосування реєстраторів розрахункових операцій
- •19.4. Облік придбання товарів
- •19.5. Облік реалізації товарів
- •19.6. Облік транспортно-заготівельних витрат в торгівлі
- •19.7. Облік витрат і доходів підприємств торгівлі
- •Розділ 20. Особливості обліку в аптеках
- •20.1. Загальні положення
- •20.2. Патентування та ліцензування аптечної діяльності
- •20.3. Облік надходження товарів
- •20.4. Облік вибуття товарів
- •Розділ 21. Особливості обліку в автотранспортних підприємствах
- •21.1. Загальні положення
- •21.2. Ліцензування автомобільних перевезень
- •21.3.Облік автотранспорту на атп у структурі необоротних активів автотранспортного підприємства основну частину займають транспортні засоби.
- •21.4. Облік запасів на атп
- •21.5. Облік витрат, доходів і фінансових результатів
- •21.5.1. Облік і калькулювання собівартості автоперевезень
- •21.5.2. Облік оплати праці водіїв
- •21.5.3. Облік витрат, доходів і фінансових результатів атп
- •21.6. Документальне оформлення автоперевезень
- •22.1. Організаційно-правові засади діяльності підприємств громадського харчування
- •22.1.1. Основні вимоги до організації діяльності підприємств громадського харчування
- •22.1.2. Ліцензування діяльності у сфері громадського харчування
- •22.1.3. Патентування діяльності у сфері громадського харчування
- •22.1.4. Вимоги до якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів
- •22.2. Організація виробництва продукції
- •22.2.1. Основні вимоги до організації виробництва
- •22.2.2. Приготування фірмових страв та виробів
- •22.3. Ведення первинної документації на підприємствах громадського харчування
- •22.3.1. Документальне оформлення руху продуктів і товарів на складі
- •22.3.2. Документальне оформлення виробництва та реалізації продукції
- •22.3.3. Документальне оформлення виробництва напівфабрикатів, кондитерських виробів у відокремлених цехах підприємств громадського харчування
- •22.4. Організація обслуговування споживачів
- •22.4.1. Вимоги до обслуговування споживачів
- •22.4.2. Здійснення розрахунків з покупцями
- •22.5. Ціни і ціноутворення
- •22.6. Облік господарських операцій на підприємствах громадського харчування
- •22.6.1. Загальні засади організації бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування
- •22.6.2. Облік руху сировини та товарів на складах ( в коморі)
- •22.6.3. Облік витрат виробництва
- •22.6.5. Облік товарів в кондитерських цехах
- •22.6.6. Облік товарів і сировини у самостійних цехах з виробництва напівфабрикатів
- •22.6.4. Облік товарів у буфетах та дрібнороздрібній торговельній мережі
- •22.6.7. Інвентаризація товарів і сировини
- •22.6.8. Облік собівартості товарів і витрат на підприємствах громадського харчування
- •22.6.9. Облік реалізації продукції
- •22.6.10. Облік фінансових результатів
- •Розділ 23. Облік зовнішньоекономічної діяльності
- •23.1. Загальні положення
- •23.2. Облік валютних коштів
- •23.2.1. Загальні положення
- •23.2.2. Оцінка балансової вартості заборгованості в іноземній валюті
- •II. За авансами, отриманими та виплаченими
- •IV. За матеріалами, отриманими та відвантаженими внаслідок бартерних операцій
- •23.2.3. Оцінка балансової вартості валютних грошових коштів
- •23.2.4. Облік операцій з купівлі іноземної валюти
- •23.2.5. Облік операцій з продажу іноземної валюти
- •23.3. Облік експортно-імпортних операцій
- •23.3.1. Бухгалтерський облік експортно-імпортних операцій
- •23.3.2. Оподаткування експортно-імпортних операцій
- •23.4. Облік зовнішньоекономічних товарообмінних операцій
- •23.4.1. Загальні положення
- •1. Заборона на здійснення бартерних операцій з деякими товарами (роботами, послугами).
- •2. Терміни проведення товарообмінних (бартерних) операцій.
- •23.4. Облік зовнішньоекономічних товарообмінних операцій
- •23.4.1. Загальні положення
- •23.4.2. Оподаткування зовнішньоекономічних товарообмінних операцій
- •23.4.3. Облік товарообмінних операцій
- •23.5. Облік операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності
- •23.5.1. Загальні положення
- •23.5.2. Порядок ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України і вивезення готової продукції
- •23.5.3. Порядок вивезення сировини українського замовника для переробки за кордон та ввезення готової продукції Український замовник може вивозити з митної території України давальницьку сировину:
- •23.5.4. Облік операцій з давальницькою сировиною
19.4. Облік придбання товарів
Товари — матеріальні цінності, які придбані і зберігаються на підприємстві з метою подальшого продажу. Товаром можуть бути продукти як фізичної так і розумової праці, послуги, сама здатність до праці, земля та її надра — все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватись на інший товар (гроші) власником.
Здебільшого підприємства торгівлі купують товари для їх подальшої реалізації. В обліку товари можуть відображатися за роздрібними чи первісними цінами.
Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбання товарів, як правило, оформлюється договором, який складається між постачальником та покупцем. У договорі обумовлюється номенклатура і вартість товару, термін поставки та термін оплати, а також зобов'язання, які несуть підприємства. Надходження товарів відображається на підставі накладних, товарно-транспортних накладних типової форми.
При одержанні товару необхідно перевірити відповідність його фактичної кількості та якості до даних супровідних документів і умов договору.
Залежно від умов поставки, застережених у договорі, приймання товару здійснюється:
- на складі підприємства-покупця, якщо доставка товару здійснюється підприємством-продавцем;
- на складі підприємства-продавця, якщо доставка товару здійснюється підприємством-покупцем;
- у місці розвантаження транспортних засобів, розпечатування опломбованих транспортних засобів та контейнерів або на складі перевізника, якщо доставка здійснюється підприємствами залізничного, повітряного, водного, автомобільного транспорту.
Приймання товарів на складі здійснюється матеріально відповідальною особою на підставі товаросупровідних документів.
У випадку відсутності таких документів або деяких з них приймання товару не призупиняється, а складаються акти про фактичну наявність отриманого товару із зазначенням документів, яких не вистачає. При одержанні товару в тарі, крім перевірки ваги брутто і кількості місць, можливе розкриття тари з метою перевірки ваги нетто і кількості одиниць товару. Якщо тара або упаковка пошкоджені, то перевірка ваги нетто і кількості одиниць товару є обов'язковою.
При одержанні товару без тари, у відкритій тарі, пошкодженій тарі його приймання має бути здійснене в момент одержання від постачальника, розвантаження транспортних засобів, розпечатування опломбованих транспортних засобів або контейнерів, але не пізніше терміну, передбаченого для розвантаження.
Якщо товар надійшов у справній тарі, то його приймання має бути здійснене:
- за вагою брутто і кількістю місць товару — в момент одержання від постачальника, розвантаження транспортних засобів, розкриття опломбованих транспортних засобів або контейнерів;
- за вагою нетто і кількістю одиниць — у момент розкриття тари або упаковки, але не пізніше 10 днів. Товар, який швидко псується, має бути прийнято не пізніше 24 годин з моменту його одержання.
Основним документом, що регулює порядок бухгалтерського обліку руху товарів, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів від 20.10.99 р. № 246.
Відповідно до П(С)БО 9 товари відносяться до запасів і є оборотними активами підприємства. Для того, щоб придбаний товар було визнано активом, повинні бути дотримані такі вимоги:
• по-перше, використання таких товарів у майбутньому має принести певні економічні вигоди;
• по-друге, вартість товарів має бути достовірно визначена.
Іншими словами, товар є активом, якщо є ймовірність того, що він буде в майбутньому реалізований.
Формування первісної вартості залежить від того, яким чином товари надійшли на підприємство торгівлі. Але найчастіше формою розрахунків за товари на підприємствах оптової торгівлі є оплата грошовими коштами.
Відповідно з П(С)БО 9 поняття собівартості придбаного товару може бути застосоване щодо товарів, придбаних за грошові кошти, і являє собою їх первісну вартість.
Первісна вартість товарів включає такі витрати:
- суми, сплачені постачальнику товару, за вирахуванням непрямих податків;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;
- інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів. Визначимо, що є транспортними витратами торговельного підприємства, понесеними у зв'язку з придбанням товарів. До складу таких витрат належать:
1) вартість транспортних послуг на доставку товару сторонніми організаціями;
2) витрати підприємства на доставку товару власними силами (власним або орендованим транспортом).
До останніх витрат відносяться:
- витрати, безпосередньо пов'язані з транспортуванням (вартість бензину в кількості, необхідній для подолання транспортним засобом відстані від підприємства-покупця до підприємства-продавця і від підприємства-продавця до підприємства-покупця; вартість інших матеріалів, необхідних для руху транспортного засобу; інші витрати, понесені підприємством для забезпечення нормальної роботи транспортного засобу під час поїздки за товаром);
- витрати, пов'язані з виплатою компенсації витрат водія під час поїздки за товаром (витрати на відрядження водія, безпосередньо пов'язані з доставкою товару);
- інші витрати, пов'язані з доставкою товару (витрати експедитора, відрядженого за товаром; інші витрати, що відносяться до витрат на відрядження відповідно до законодавства).
Для обліку руху товарів та їх залишків на підприємстві використовується рахунок 28 „Товари".
Рахунок 28 „Товари" має такі субрахунки:
281 „Товари на складі"
282 „Товари в торгівлі"
283 „Товари на комісії"
284 „Тара під товарами"
285 „Торгова націнка"
На субрахунку 281 „Товари на складі" ведеться облік руху і наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових і розподільних базах, складах, овочесховищах тощо.
На субрахунку 282 „Товари в торгівлі" ведеться облік руху і наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (у магазинах, ятках, кіосках тощо).
На субрахунку 283 „Товари на комісії" ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають переходу права власності на ці товари до оплати їх вартості.
На субрахунку 284 „Тара під товарами" ведеться облік руху і наявності тари під товарами і порожньої тари.
На субрахунку 285 „Торгова націнка" підприємства, що ведуть облік у продажних цінах, відображають суми торгової націнки на товари.
Субрахунки 281 „Товари на складі", 282 „Товари в торгівлі", 283 „Товари на комісії", 284 „Тара під товарами" є активними. За дебетом відображається збільшення вартості товарів , за кредитом — зменшення. Субрахунок 285 „Торгова націнка" є регулюючим субрахунком рахунку 28 „Товари". За кредитом субрахунку відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом — зменшення (списання).
При виявленні нестачі товару або невідповідності його якості до умов договору приймання товару призупиняється з метою з'ясування причин таких фактів. Факт виявлення нестачі товару або невідповідності його якості має бути заактовано. Одночасно з призупиненням приймання товару слід викликати представника постачальника з метою підписання двостороннього акта. Акт про факт нестачі може бути підписаний однією стороною — одержувачем, якщо на те є згода іншої сторони — постачальника.
Нестача товару, виявлена при прийманні, може стати наслідком таких причин:
- природних втрат у дорозі;
- вини особи, яка здійснює поставку товару;
- вини підприємства-продавця.
Невідповідність якості отриманого товару до якості, застереженої в договорі, може відбутися з вини підприємства-продавця. При виявленні нестачі придбаного товару при одержанні на склад відповідальність покладається на того учасника договору, до обов'язків якого входить доставка таких цінностей.
Якщо доставки товару було здійснене підприємством-продавцем або сторонньою організацією (автотранспортним підприємством), то на суму виявленої нестачі підприємством-покупцем пред'являється претензія на адресу таких постачальників. Якщо доставка товару здійснювалося власним транспортом підприємства-покупця, то вся відповідальність за нестачу матеріальних цінностей покладається на відповідальну особу такого підприємства.
При одержанні товару на склад сума нестачі, що трапилася в дорозі в межах норм природного убутку, включається до первісної вартості такого товару. В цьому випадку претензія до постачальника не пред'являється.
Якщо є впевненість у тому, що нестачу буде відшкодовано, то суму нестачі може бути відображено як суму заборгованості за претензіями без списання на витрати. Якщо при цьому було здійснено передоплату за товари, то сума податкового кредиту в цьому випадку не зменшується.
Якщо підприємство не впевнене в тому, що суму нестачі буде колись погашено, то така нестача списується на витрати звітного періоду з одночасним відображенням заборгованості на забалансовому рахунку. При цьому у випадку здійснення передоплати не слід забувати про коригування суми раніше відображеного податкового кредиту щодо ПДВ. Якщо з'являється ймовірність погашення суми нестачі постачальником матеріальних цінностей, то в обліку на суму такої нестачі визнається дохід і сума заборгованості списується із забалансового рахунку.
