17.5.4. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

У підрядних будівельних організаціях до малоцінних та швидко­зношуваних предметів (надалі МШП) відносять предмети, що викорис­товуються терміном не більше одного року або нормального операцій­ного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Облік МШП здійснюється за фактичною вартістю їх придбання або собі­вартістю виробництва, якщо МШП виготовляються на підсобних виробництвах будівельної організації.

Фактична вартість придбання складається з первісної вартості і витрат на доставку таких цінностей на склад.

Облік МШП ведеться на рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані пред­мети", по дебету якого відображається оприбуткування МШП, а по кредиту — відпуск за обліковою вартістю у виробництво. Крім цього, по кредиту рахунку 22 можуть відображатися списання нестач і втрат від псування МШП.

Якщо МШП мають строк експлуатації більше одного року, То вартість їх придбання (виготовлення) відображається в складі субрахунку 112 „Малоцінні необоротні матеріальні активи з відображенням витрат на придбання по дебету субрахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших матеріальних активів" та на­ступним списанням по кредиту 153 в кореспонденції з дебетом 112.

Для обліку зносу малоцінних необоротних матеріальних активів призначе­ний регулюючий субрахунок 132 „Знос інших необоротних матеріальних акти­вів". Будівельні організації можуть застосовувати методи нарахування аморти­зації у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решти 50 відсотків вартості у місяці їх вилучення зі скла­ду активів. Можливе нарахування амортизації у першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.

Для всіх інших видів малоцінних необоротних матеріальних активів (крім спеціальних інструментів, пристроїв) метод нарахування зносу встановлюється розпорядчим документом керівника організації і не змінюється протягом року.

Для спеціальних інструментів і спеціального обладнання встановлений особливий порядок нарахування зносу. Вартість спеціальних інструментів і спе­ціального обладнання погашається відповідно до встановленої норми або ко­шторисної ставки, розрахованої виходячи з кошторисних витрат на їх вигото­влення придбання, і запланованого строку будівництва, але не більше двох років. Порядок нарахування норм або кошторисних ставок і порядок нараху­вання зносу по спеціальних інструментах і пристроях визначається міністерст­вами і відомствами.

МШП, що стали непридатними, списуються з підзвіту матеріально відпо­відальних осіб на підставі актів про їх списання (форма № МШ-8). Вартість лому, запчастин та інших відходів, отриманих від списання МШП, оприбутко­вується проводкою Д-т pax. 209, К-т pax. 746.

17.6. Облік витрат

17.6.1. Склад і класифікація витрат

Відповідно до Положень стандарту бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати" витрати будівельно-монтажних організацій по­діляють на витрати звичайної і надзвичайної діяльності.

Витрати звичайної діяльності, у свою чергу, поділяють на витрати операцій­ної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Витрати операційної діяльності включають в себе витрати основної діяль­ності й іншої операційної діяльності. Витрати основної діяльності — це витрати на проведення будівельно-монтажних робіт.

Витрати операційної діяльності будівельно-монтажних організацій при про­веденні БМР поділяють на:

а) витрати, які безпосередньо відносяться до об'єкта будівництва (прямі ма­теріальні витрати, пряма заробітна платня робітників, амортизація обладнання і будівельних машин, втрати від браку тощо);

б) витрати, які можуть бути віднесені до діяльності за контрактом (догово­ром) у цілому (страхування будівництва, загальновиробничі накладні витрати, пов'язані з будівництвом);

в) витрати, які не включаються у виробничу собівартість, а відносяться до діяльності підприємства і є витратами періоду (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати). До таких витрат належать витрати на утриман­ня (амортизацію, охорону тощо) незадіяних будівельних машин, механізмів та інших необоротних активів, які не використовуються при виконанні будівельного контракту. Такі витрати відносяться безпосередньо на зменшення фінансових ре­зультатів у період їх виникнення.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елемен­тами:

♦ матеріальні затрати;

♦ витрати на оплату праці;

♦ відрахування на соціальні заходи;

♦ амортизація;

♦ інші операційні витрати.

Планування й облік витрат на виконання будівельно-монтажних робіт здійс­нюються за договорами (контрактами) на спорудження об'єкта, виконання робіт, надання послуг по будівельній організації та структурних підрозділах, а об'єктом обліку може бути будівництво одного чи кількох об'єктів або виконання окремих видів робіт за одним проектом. Якщо за договором (контрактом) передбачається будівництво декількох об'єктів за різними проектами, то необхідно організовува­ти відокремлений облік за кожним об'єктом.

Планування й облік витрат на виконання будівельно-монтажних робіт здійс­нюються за кожним структурним підрозділом будівельної організації. Собівар­тість будівельно-монтажних робіт по будівельній організації, що має статус юри­дичної особи, складається з витрат структурних підрозділів, що входять до її складу. Витрати на утримання апарату управління будівельної організації у виробничу собівартість будівельно-монтажних робіт не включаються, а є витра­тами періоду, які зменшують загальний фінансовий результат діяльності.

За характером участі в процесі виробництва та способами включення у собі­вартість будівельно-монтажних робіт витрати поділяються на:

♦ прямі, які безпосередньо пов'язані з виконанням будівельно-монтажних ро­біт і включаються у їх собівартість за відповідними об'єктами обліку за прямою ознакою;

♦ непрямі (загальновиробничі), які пов'язані з організацією та управлінням виконання будівельно-монтажних робіт і відносяться до діяльності в цілому будівельної організації або структурного підрозділу. Зазначені витрати вклю­чаються у собівартість об'єктів обліку за відповідними методами.

Прямі та непрямі (загальновиробничі) витрати можуть групуватися за стат­тями витрат залежно від призначення та місця здійснення виробничих процесів. Прямі витрати поділяються на такі статті:

1) матеріали;

2) будівельні конструкції;

3) основна заробітна платня робітників;

4) додаткова заробітна платня робітників;

5) відрахування на соціальні заходи;

6) втрати від браку;

7) інші прямі витрати.

До статті „Матеріали" належать:

1) витрати на матеріали за первісною вартістю, що використані при прове­денні будівельно-монтажних, ремонтних робіт та придбані у сторонніх організацій;

2) витрати на матеріали, що використані при проведенні будівельно-монтаж­них, ремонтних робіт і виготовлені на допоміжних та в підсобних виробництвах будівельної організації. Вартість цих матеріалів включається у собівартість буді­вельно-монтажних робіт за собівартістю її виготовлення, яка формується згідно з П(С)БО 16 „Витрати";

3) заготівельно-складські витрати, понесені будівельною організацією зі збе­рігання будівельних матеріалів (витрати з утримання матеріальних базисних скла­дів, відділів заготівельного апарату);

4) витрати на придбані у сторонніх організацій паливно-мастильні матеріа­ли, електроенергію, пар, воду та інші ресурси, виходячи із цін їх придбання і включаючи транспортні та заготівельно-складські витрати, використані під час виконання будівельно-монтажних робіт для технологічних потреб.

До статті „Матеріали" не належать витрати на придбання матеріалів, дета­лей, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, що використовуються під час експлуатації, поточного ремонту, технічного огляду і технічного обслуговування власних та орендованих будівельних машин і механізмів, а також витрати на при­дбання матеріалів, необхідних для обслуговування та управління виробництвом.

До статті „Будівельні конструкції" належать:

1) витрати на будівельні конструкції за первісною вартістю, використані при проведенні будівельно-монтажних, ремонтних робіт та придбані у сторонніх орга­нізацій;

2) витрати на будівельні конструкції, використані при проведенні будівель­но-монтажних, ремонтних робіт і виготовлені на допоміжних та в підсобних виро­бництвах будівельної організації. Вартість цих будівельних конструкцій включа­ється у собівартість будівельно-монтажних робіт за собівартістю її виготовлення, яка формується згідно з П(С)БО 16 „Витрати";

3) заготівельно-складські витрати, понесені будівельною організацією зі збе­рігання будівельних конструкцій (витрати з утримання матеріальних базисних скла­дів, відділів заготівельного апарату).

До статті „Основна заробітна платня робітників" належать витрати на оплату праці робітників (включаючи нештатних ) за виконану роботу та ліній­ного персоналу (у разі включення його до складу бригад), зайнятих безпосере­дньо на будівельно-монтажних роботах, включаючи розвантаження на приоб'є­ктному складі будівельних матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання та переміщення їх вручну від приоб'єктного складу до робочої зони, нараховані згідно з формами і системами оплати праці, які застосовуються в будівельній організації.

До статті ,,Додаткова заробітна платня робітників" належать витрати на оплату праці робітників (включаючи нештатних ) та лінійного персоналу (у разі включення його до складу бригад), зайнятих безпосередньо на будівельно-монтажних роботах, нарахована згідно з прийнятими системами оплати праці . Витрати на основну і додаткову заробітну плату робітників включаються у собівартість будівельно-монтажних робіт з кредиту рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці" і відносяться на витрати по окремих об'єктах калькулювання за прямою ознакою на підставі документів, що визначають витрати праці. Якщо неможливо віднести окремі види надбавок, доплат, заохочувальних і компен­саційних виплат за прямою ознакою, розподіл їх по об'єктах відбувається про­порційно сумам заробітної плати без цих надбавок, доплат і компенсаційних виплат або іншими методами, що застосовуються у будівельній організації.

До статті „Відрахування на соціальні заходи" належать відрахування на пе­нсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування від тимчасової не­працездатності, відрахування на соціальне страхування на випадок безробіття та відрахування на соціальне страхування від нещасних випадків у відповідних від­сотках до витрат, перелічених у двох попередніх пунктах, та обов'язкове індиві­дуальне страхування робітників (у разі його необхідності).

Відрахування на соціальні заходи включаються у собівартість будівельно-монтажних робіт за прямою ознакою з кредиту рахунку 65 „Розрахунки за стра­хуванням" у розрізі перших трьох субрахунків 651 „За пенсійним забезпечен­ням", 652 „За соціальним страхуванням" (страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності), 653 „За страхуванням на випадок безробіття" та 656 „За страхуванням від нещасних випадків".

До статті „Втрати від браку" належать втрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованої будівельної продукції, та витрати на виправлен­ня браку за вирахуванням:

♦ остаточно забракованої будівельної продукції за справедливою вартістю;

♦ суми, що відшкодовується працівниками, які допустили брак;

♦ суми, одержаної від постачальників за неякісні матеріали і комплектуючі

вироби тощо.

До статті „Інші прямі витрати" належать податки, збори, які безпосередньо пов'язані з виробничим процесом, вартість робіт, виконаних субпідрядними ор­ганізаціями згідно з П(С)БО 18 та інші витрати.

Непрямі (загальновиробничі) витрати включаються у статті „Експлуатація будівельних машин і механізмів" і „Загальнодільничні витрати".

До статті ,,Експлуатація будівельних машин та механізмів" належать:

1) витрати на оплату праці за виконану роботу робітників, зайнятих управ­лінням, обслуговуванням, проведенням ремонтів, технічних оглядів і технічних обслуговувань власних та орендованих будівельних машин і механізмів, нарахо­вану згідно з формами і системами оплати праці, що застосовуються в будівель­ній організації;

2) обов'язкові нарахування на заробітну платню працівників, зазначених у пункті 1;

3) службові відрядження працівників, зазначених у пункті 1;

4) вартість паливно-мастильних матеріалів, електроенергії та інших матері­алів і запасних частин, що використовуються під час експлуатації, ремонтів, тех­нічного огляду та технічного обслуговування власної й орендованої будівельної техніки, включаючи витрати на їх доставку до приоб'єктного складу та заготіве­льно-складські витрати;

5) витрати на перебазування будівельних машин і механізмів з об'єкта на об'єкт, а також на утримання та ремонт рейкових і безрейкових колій;

6) знос будівельних машин і механізмів, устаткування ремонтних майсте­рень, гаражів та інших споруд, які обслуговують будівельну техніку;

7) знос інших необоротних матеріальних активів, які використовуються при утриманні й обслуговуванні будівельної техніки;

8) сума нарахованих відсотків за користування орендованими будівельними машинами і механізмами;

9) вартість послуг, наданих управліннями механізації або іншими спеціалі­зованими організаціями під час виконання будівельно-монтажних робіт, включа­ючи перебазування будівельних машин з об'єкта на об'єкт;

10) витрати на переміщення з допомогою будівельних машин матеріалів і будівельних конструкцій у межах будівельного майданчика;

11) інші витрати, пов'язані з експлуатацією та утриманням будівельної тех­ніки, крім витрат на експлуатацію машин і механізмів, які використовуються на роботах, що не належать до будівельно-монтажних робіт, а також витрат на екс­плуатацію машин, зданих в оренду стороннім організаціям.

До статті „Загальнодільничні витрати" належать адміністративно-госпо­дарські витрати, витрати на організацію та обслуговування будівельного вироб­ництва тощо.