Заняття 51 будова і функції печінки та підшлункової залози.

Актуальність теми: Печінка належить до великих залоз травної системи, яка виконує функції детоксикаціі і жовчоутворення, бере участь у всіх видах обміну речовин. Вивчення розвитку, будови і функції печінки має істотне значення для розуміння її ролі як центральної хімічної лабораторії організму, для розуміння розвитку патологічних процесів, які пов'язані з порушенням нормальних функцій печінки. Підшлункова залоза продукує панкреатичний сік та регулює обмін вуглеводів в організмі. Вивчення розвитку, будови і функції підшлункової залози є важливим для розуміння механізмів розвитку таких важких захворювань як цукровий діабет, гострий і хронічний панкреатит.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Будову і функції печінки, підшлункової залози.

УМІТИ: Визначати в мікропрепараті печінку людини, печінку свині, підшлункову залозу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння.

1. Будова і функції епітеліальних тканин: покривного і залозистого епітелію. Секреторний цикл гландулоцита. 2. Інтерпретувати анатомічну будову печінки і підшлункової залози. 3. Інтерпретувати будову кровоносних судин. 4. Класифікація кровоносних капілярів. Будова і функції. 5. Пухка волокниста сполучна тканина.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Розвиток печінки: тканинні джерела розвитку. 2. Гістологічна будова печінки: особливості будови часточки печінки. Сучасні уявлення про структурно-функціональну одиницю печінки. 3. Будова печінкових балок, пластинок. 4. Кровопостачання печінки: джерела і особливості кровопостачання (ворітна вена, печінкова артерія, печінкові вени). 5. Особливості кровопостачання печінкової часточки. Склад тріад печінки, їх значення. Синусоїдні капіляри, особливості будови стінки. 6. Жовчні капіляри і протоки. Будова жовчного міхура. 7. Функції печінки. 8. Розвиток підшлункової залози: тканинні джерела. 9. Гістологічна будова зовнішньосекреторної паренхіми: ацинус, клітинний склад, будова стінки вивідних проток. 10. Ендокринна паренхіма: будова панкреатичних острівців, клітинний склад, характеристика клітин панкреатичного острівця. 11. Функції підшлункової залози: ферменти і гормони підшлункової залози, їх роль в організмі.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати і схеми:

Рис.1. Печінка свині.

Забарвлення: гематоксилін-пікрофуксин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- часточки печінки, 2- печінкові пластинки, 3- гепатоцити та їх ядра, 4- міжчасточкові перекладки, 5- тріади: а- міжчасточкова артерія, б- міжчасточкова вена, в- міжчасточкова жовчна вивідна протока, 6- центральна вена, 7- сітка синусоїдних кровоносних капілярів.

Рис. 2. Печінка людини.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- міжчасточкова сполучна тканина, 2- тріади: а- міжчасточкова артерія, б- міжчасточкова вена, в- міжчасточкова жовчна вивідна протока, 3- центральна вена, 4- збірні вени, 5- печінкові пластинки (балки), 6- синусоїдні внутрішньочасточкові гемокапіляри, 7- ядра ендотелію синусоїдних гемокапілярів і зірчастих макрофагів.

Рис.3. Підшлункова залоза.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А- екзокринна частина залози: 1- часточки, 2- міжчасточкові перегородки, 3- секреторні (кінцеві) відділи, 4- міжчасточкова вивідна протока, 5- призматичний епітелій протоки, 6- панкреатичні клітини кінцевих відділів: а- базофільна гомогенна базальна зона, б- оксифільна зимогенна апікальна зона, 7- центроацинозні епітеліальні клітини. Б- ендокринна частина: 8- панкреатичний острівець, 9- ядра клітин острівця, 10- ядра ендотелію капілярів у панкреатичному острівці.

Вивчіть електронні мікрофотографії:

Гепатоцити у складі часточки печінки (зб.12000) (рис. 57)

Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма, 3-плазмолеми сусідніх гепатоцитов, 4-десмосоми, 5-жовчний капіляр.

Біліарні полюси гепатоцитів (зб.30000) (рис. 58)

Позначення:1-гепатоцит, жовчний капіляр: а) просвіт, б) мікроворсинки, 3-десмосоми.

Двоядерний гепатоцит (зб.12000) (рис. 59)

Позначення:1-ядро: а) ядерце, б) каріоплазма, в) каріолема, 2-цитоплазма: а) мітохондрія, б) гранулярна ендоплазматична сітка, в) гранули глікогену.

Фрагмент гемокапіляра і васкулярного полюса гепатоцита (зб.27000) (рис. 60)

Позначення:1-просвіт капіляра, 2-ендотеліоцит, 3-гепатоцит, 4-просвіт Діссе, 5-ворсинки.

Міжчасточкова жовчна протока (зб.4000) (рис. 61)

Позначення:1-епітеліоцит, 2-базальна мембрана, 3-просвіт протоки.

Панкреатоцити (апікальная частина) (зб.21000) (рис. 62)

Позначення:1-ядро, 2-мітохондрія, 3-гранули зимогену, 4-ворсинки в просвіті вивідної протоки, 5-центроацинозна клітина.

Панкреатоцити (базальна частина) (зб.25000) (рис. 63)

Позначення:1-ядро, 2-гранулярна ендоплазматична сітка, 3-мітохондрія.

Інсулоцити. Панкреатичний острівець (зб.6000) (рис. 64)

Позначення:1-В-інсулоцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) гранули гормону, 2-А-інсулоцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) гранули гормону, 3-гемокапіляр: а) ендотелій, б) базальна мембрана.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Попадинець О.Г., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Лучків Н.Ю., Бойко О.В.,– Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2011.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.