Заняття 33 ендокринна система. Щитоподібна і прищитоподібні залози.

Актуальність теми: Регуляція функцій в організмі здійснюється не лише діяльністю нервової системи, але і впливами гуморальних збуджень або пригнічуючих факторів. Вивчення мікро- та ультрамікроскопічної будови щитоподібної та прищитоподібних залоз має важливе значення для розуміння їх анатомії, фізіології і функції, особливо при з’ясуванні питання регуляції обміну кальцію в організмі.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будову щитоподібної і прищитоподібних залоз.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах щитоподібну та прищитоподібну залози.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння:

1. Анатомія щитоподібної та прищитоподібних залоз. 2. Зябровий апарат та його похідні. 3. Будова епітеліальної залозистої тканини. 4. Класифікація залоз зовнішньої секреції. 5. Секреторний цикл гландулоцита. 6.Типи секреції.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Класифікація залоз внутрішньої секреції. 2. Тканинні джерела розвитку щитоподібної і прищитоподібних залоз. 3. Особливості гістологічної будови щитоподібної залози. 4. Будова фолікула щитоподібної залози. 5. Мікро- і ультрамікроскопічна будова клітин щитоподібної залози - тироцитів і парафолікулярних клітин. 6. Функції щитоподібної залози, гормони. 7. Прояви гіпер- та гіпофункції щитоподібної залози. 8. Будова прищитоподібних залоз, базофільні і ацидофільні паратироцити. Функція прищитоподібних залоз.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис. 1. Щитоподібна залоза.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А- сполучнотканинна капсула, Б- строма залози (прошарки пухкої сполучної тканини), В- паренхіма залози,1- фолікул із низькими епітеліоцитами, 2- вакуолізований колоїд, 3- фолікул із високими епітеліоцитами, 4- гемокапілярна сітка навколо фолікула, 5- міжфолікулярні острівці, 6- фолікулярні подушки.

Рис.2. Прищитоподібні залози.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- сполучнотканинна капсула, 2- епітеліальні трабекули (головні та ацидофільні паратироцити), 3- кровоносні судини.

Вивчіть електронні мікрофотографії:

Фрагмент фолікула щитоподібної залози (помірна активність) (зб.15000) (рис. 23)

Позначення:1-тироцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) мікроворсинки, 2-колоїд, 3-базальна мембрана, 4-просвіт гемокапілляра.

Фрагмент фолікула щитоподібної залози (гіпофункція) (зб.13000) (рис. 24)

Позначення:1-тироцит, 2-колоїд, 3-базальна мембрана, 4-ендотеліоцит, 5-еритроцити в просвіті гемокапілляра.

Фрагмент фолікула щитоподібної залози (гіперфункція) (зб.19000) (рис. 25)

Позначення:1-тироцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) мікроворсинки, 2-колоїд.

Парафолікулярний ендокриноцит (кальцитоніноцит) (зб.23000) (рис. 26)

Позначення:1-кальцитоніноцити: а) ядро, б) цитоплазма, в) секреторні гранули, г) мітохондрія, 2-просвіт гемокапіляра: а) базальна мембрана, б) цитоплазма ендотеліоцита.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Попадинець О.Г., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Лучків Н.Ю., Бойко О.В.,– Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2011.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.