Заняття 12 лейкоцити. Гемограма. Лейкоцитарна формула. Вікові особливості крові. Лімфа.

Актуальність теми: кров, лімфа, тканинна рідина складають внутрішнє середовище організму, що забезпечує умови для нормального функціонування систем і органів. Ці речовини підтримують гомеостаз - постійну кількість речовин, виведення продуктів проміжного кінцевого обміну, що необхідне для роботи всіх органів і систем.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Склад і функцію крові та лімфи.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах формені елементи крові: еритроцити, гранулоцити, агранулоцити, тромбоцити.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння.

1.Загальний план будови клітини, клітинна мембрана і органели. 2.Біологічне значення концентрації водневих іонів. 3. Інтерпретуйте значення буферних систем у підтримці постійності хімічного складу крові. 4.Інтерпретуйте механічні особливості крові.

Вивчіть тему за підручником і конспектом лекції. Проконтролюйте свої знання з таких питань:

1.Тканини. Визначення. 2.Класифікація тканин. 3.Компоненти крові. 4.Будова і функції еритроцитів. 5.Будова і функції гранулоцитів - нейтрофільних, еозинофільних, базофільних лейкоцитів. 6.Будова і функція агранулоцитів і тромбоцитів. 7.Значення для клініки показників гемограми та лейкоцитарної формули. 8.Вікові особливості крові. 9.Склад і значення лімфи.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Мазок крові людини

Забарвлення: гематоксилін-еозин або азур-еозин за Романовським-Гімзою

Збільшення: 40х10

Позначення: 1-еритроцити, 2-нейтрофіли сегментоядерні, 3-лімфоцити середні, 4-лімфоцити великі, 5-лімфоцити малі, 6-еозинофіли, 7-базофіли, 8-моноцити, 9-тромбоцити.

Вивчіть електронні мікрофотографії:

Нейтрофільний гранулоцит (сегментоядерний) (зб.10000) (рис.53)

Позначення: 1-сегмент ядра, 2-первинні гранули (лізосоми), 3-вторинні гранули (специфічна зернистість), 4-ворсинка.

Нейтрофільний гранулоцит (юний) (зб.11000) (рис.54)

Позначення: 1-ядро, 2-гранули, 3-комплекс Гольджі.

Еозинофільний гранулоцит (зб.10000) (рис.55)

Позначення: 1-сегмент ядра, 2-специфічна зернистість (гранули)

Базофільний гранулоцит (зб.12000) (рис.56)

Позначення: 1-сегмент ядра, 2-гранули.

Лімфоцит (малий світлий) (зб.7000) (рис.57)

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-ворсинка, 4-інвагінація каріолеми.

Лімфоцит (малий темний) (зб.7000) (рис.58)

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма.

Середній лімфоцит (зб.10000) (рис.59)

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-мітохондрія, 4-гранулярна ендоплазматична сітка.

Плазмоцит (зб.12000) (рис.60)

Позначення: 1-ядро, 2-гранулярна ендоплазматична сітка, 3-мітохондрія, 4-комплекс Гольджі, 5-плазмолема.

Моноцит (зб.10000) (рис.61)

Позначення: 1-підковоподібне ядро, 2-лізосоми, 3-плазмолема, 4-ворсинки.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С., Пасечко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас).-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.-96 с.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Попадинець О.Г., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Лучків Н.Ю., Бойко О.В.,– Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2011.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.