Заняття 2 Тема: Загальне вчення про хворобу, етіологію та патогенез. Вплив іонізуючого випромінювання на організм.

Навчальні цілі:

Знати:

- визначення понять "хвороба", "етіологія", "патогенез";

• визначення понять "патологічна реакція ", "патологічний процес", "патологічний стан";

• класифікацію етіологічних чинників;

• основні ланки патогенезу;

• молекулярні механізми ушкоджуючої дії іонізуючого випромінювання ;

Уміти:

- на прикладі променевої хвороби пояснити роль зовнішніх і внутрішніх факторів у виникненні хвороби, розкрити основні ланки патогенезу;

- визначити та інтерпретувати основні показники крові у різні періоди променевої хвороби;

- підібрати ліки, які мають радіопротекторну дію.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи Питання для повторення

1. Види та джерела променевої енергії

2. Механізм біологічної дії іонізуючого випромінювання

Контрольні питання теми

1. Основні поняття загальної нозології: "здоров'я", "хвороба", "патологічна реак­ція ", "патологічний процес", "патологічний стан" .

2. Визначення поняття "етіологія". Роль причин та умов у виникненні хвороб. Класифікація етіологічних чинників,

3. Визначення поняття "патогенез". Основні ланки патогенезу. Причинно-наслідкові зв'язки в патогенезі, їх варіанти.

4. Молекулярні механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.

5. Патогенез гострої променевої хвороби та основних її синдромів.

ПРОТОКОЛ № 2 Дата____________________

Самостійна аудиторна робота студентів

Вивчається картина периферичної крові при гострій променевій хворобі у кро­лика. За тиждень до заняття тварину опромінюють дозою 450 бер. Вивчають зміни у периферичній крові.

Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну. (Навчальний відеофільм – променева хвороба).

У пробірку від гемометра Салі набирають децинормальний розчин соляної кислоти до мітки 2 на шкалі грам-відсотків. Обробляють вухо спиртом і роблять прокол крайової вени. Капіляром від гемометра Салі набирають 0,02мл крові і виливають її в пробірку з соляною кислотою. Суміш струшують і дають відстоятися 5хв. Потім доливають дистильовану воду і помішують скляною паличкою до тих пір, поки колір рідини в пробірці зрівняється з кольором стандартного розчину солянокислого гематину. Розраховують кількість гемоглобіну в ммоль/л.

Дослід 2. Визначення кількості еритроцитів.

У пробірку наливають 4 мл 3% розчину хлориду натрію. Набирають 0,02 мл крові та випускають на дно пробірки, вміст обережно перемішують. Потім краплю рідини пастерівською піпеткою поміщають у підготовлену лічильну камеру Горяєва. Підраховують еретроцити в 5 великих квадратах сітки і розраховують їх кількість в 1 мл, 1 л..

Формула підрахунку кількості еритроцитів

А – сумарна кількість еритроцитів в 5 великих квадратах камери Горяєва.

Дослід 3. Визначення кількості лейкоцитів.

У пробірку наливають 0,4 мл 3% розчину оцтової кислоти (підфарбованої метиленовою синькою). За допомогою капілярної піпетки набирають 0,02 мл крові та виливають її на дно пробірки. Перемішують і заповнюють пастерівською піпеткою камеру Горяєва. Підраховують кількість лейкоцитів у 100 великих квадратах сітки, розраховують кількість лейкоцитів у 1л крові.

Формула підрахунку кількості лейкоцитів

А – сумарна кількість лейкоцитів у 100 великих квадратах камери Горяєва.

Підпис викладача ____________________________