Література:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця.-К.:Вища шк..,1995.- С. 87-117.

2. Патофізіологія: підручник /М.Н.Зайко, Ю.В.Биць, Г.М.Бутенко та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 125-153.

3. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч.посібн.- Вінниця: Нова Книга, 2007.- С. 55-72.

Заняття №6

Тема: Алергічні реакції негайного типу.

Навчальні цілі:

Сформувати у студентів уявлення про алергію, загальні і місцеві прояви анафілаксії. Вивчити патогенез основних типів алергічних реакцій. Ознайомити студентів з основними проявами анафілаксії в експерименті на тваринах. На основі отриманих знань про механізм розвитку алергії вміти обгрунтувати принципи профілактики і лікування алергічних захворювань.

Знати:

• поняття “алергія” ,”алерген”;

• типи алергічних реакцій за Джеллом і Кумбсом;

• стадії алергічних реакцій і їх патогенез, особливості I , II, III типів алергічних реакцій;

• анафілактичний шок, його прояви і основні принципи лікування;

• десенсибілізація, її види.

Вміти:

-провести внутрішньосерцеву ін’єкцію кінської сироватки морській свинці;

-оцінити основні прояви анафілактичного шоку у сенсибілізованої морської

свинки;

-визначити ступінь шоку;

-відтворити місцеві прояви анафілаксії (феномен Овері).

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

1. Знати генез імунокомпетентних клітин (Т- і В-лімфоцитів).

2. Знати види і основні властивості антигенів.

3. Знати класифікацію, структуру та функцію імуноглобулінів.

Контрольні питання теми:

1. Реактивність: визначення поняття, класифікація.

2. Визначення поняття ”алергія”, класифікація алергічних реакцій.

3. Поняття “ алерген”, класифікація алергенів.

4. Особливості алергічних реакцій негайного і сповільненого типів.

5. Патогенез алергічних реакцій негайного типу: стадії, їх характеристика.

6. Медіатори алергічних реакцій негайного типу: назвати, пояснити механізм утворення та їх дію.

7. Анафілаксія: визначення поняття, види.

8. Анафілактичний шок: механізми виникнення основних проявів.

9. Алергічні реакції II типу (комплементзалежні цитотоксичні реакції).

10. Комплементзалежна швидка реакція типу Артюса-Сахарова (тип III).

11. Сироваткова хвороба.

12. Методи діагностики алергічних захворювань.

13. Десенсибілізація.

ПРОТОКОЛ № 6 Дата_______________

Самостійна аудиторна робота студента.

Дослід 1. Відтворення анафілактичного шоку у сенсибілізіваної морської свинки.

За три тижні до досліду сенсибілізують морську свинку шляхом підшкірного введення їй нормальної кінської сироватки (по 0,02 мл три дні підряд). На занятті внутрішньосерцево вводять 1 мл кінської сироватки. Момент введення сироватки фіксують секундоміром. Ведуть спостереження за твариною. Через 1,5- 2 хв. відмічають перші симптоми шоку: почухування мордочки лапкою, наїжування шерсті, неспокій тварини, кашель, ціаноз мордочки, лапок. Наступним симптомом є відходження калу та сечі. Далі з’являються судоми, спочатку тонічні (свинка падає на бік, лапки витягнуті, м’язи напружені), а потім клонічні (дрібне посмикування кінцівок), рідке дихання, з великими паузами. Смерть наступає при відсутності дихання і збереженій роботі серця. Визначення ступеня шоку:

-I ст.позначається (+)—характеризується наїжуванням

шерсті;

-II ст. (++) – наїжування шерсті, кашель, почухування мор-

дочки;

-III ст.(+++) -- наїжування шерсті, кашель, почухування

мордочки, відходження калу та сечі, судоми;

-IV ст.(++++) -- наїжування шерсті, кашель, почухування

мордочки, відходження калу та сечі, смерть.

Розтин загиблої тварини: морську свинку кладуть на спинку, роблять розтин грудної клітки, оголюють легені та серце. Легені роздуті, збільшені в об’ємі, прикривають серце, яке ще працює (симптом Ауер-Люїса-Безредка). Якщо розтин зробили після зупинки серця, то воно знаходиться в стані діастоли.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 2. Вивчити місцеві прояви афілаксії (феномен Овері).

Попередньо за 14 діб до заняття кроликові підшкірно вводять кінську сироватку з розрахунку 0,01 мл на 1 кг маси тіла. На занятті у шкіру вуха кролика вводять 0,1 мл кінської сироватки. Через 15 хв спостерігають почервоніння та набряк у місці введення алергена.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________