Самостійна аудиторна робота студента

Дослід 1. Вивчити мікроскопічні прояви та механізми розвитку артеріальної гіперемії на язиці у жаби.

Жабу знерухомлюють руйнуванням спинного мозку. Знерухомлену жабу поміщають на дощечку спинкою догори так, щоб нижній край її щелепи знаходився біля прямокутного отвору дощечки. Далі, відкривши жабі пащу, фіксують її нижню щелепу до дощечки біля кутів рота двома шпильками. Очним пінцетом обережно, захопивши спочатку за один сосочок, а потім за другий розправляють язик жаби, злегка розтягуючи його над прямокутним отвором дощечки. Шпильки, що фіксують язик, вколюють під гострим кутом, головками назовні, щоб не заважали рухові об'єктиву мікроскопа. Правильно розтягнутий язик має форму шестикутника. При підготовці препарату необхідно слідкувати , щоб язик жаби не був надмірно розтягнутий і щоб він знаходився в одній площині з щелепою, у іншому випадку можуть спостерігатися порушення його кровообігу.

Готовий препарат поміщають під мікроскоп, під малим збільшенням спостерігають картину нормального кровообігу в судинах язика жаби. При цьому звертають увагу на величину просвіту судин, кількість функціонуючих капілярів, швидкість кровотоку в них. Одночасно треба визначити тип кровоносних судин: артерії, вени, орієнтуючись на спр'ямованість кровотоку в місцях розгалуження судин; артеріоли, капіляри - за просторовим розташуванням форменних елементів у просвіті судини під час їх руху (у 2-2,5 ряди або ланцюжком один за одним). Потім, піднявши тубус мікроскопа та не міняючи положення жаби, злегка потирають її язик ваткою, яка змочена фізіологічним розчином. Опускають тубус мікроскопа на попереднє місце, вивчають зміни кровообігу тканин язика жаби при артеріальній гіперемії.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 2. Вивчити зовнішні прояви і механізми розвитку артеріальної гіперемії на вусі кролика.

В експерименті використовують двох кролів альбіносів.

На першому (інтактному) кролику демонструють прояви артеріальної гіперемії, яка виникає при механічному та хімічному подразненні шкіри вуха. Для цього вухо протирають ваткою, що злегка змочена ксилолом або ефіром, і в прохідному світлі порівнюють обидва вуха кролика. Спостерігають зміни кровообігу, що характерні для артеріальної гіперемії. За допомогою електротермометра з інтервалом в 1 хв вимірюють і порівнюють температуру інтактного та гіперемійованого вуха.

Демонструється другий кролик, у якого за декілька днів до заняття з однієї сторони видалений передній шийний симпатичний ганглій (Дослід К.Бернара). Досліджують зміни кровообігу частково денервованого вуха, звертають увагу на величину зіниці (міоз) та ширину очної щілини (птоз).

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 3. Вивчити прояви та механізми розвитку венозної гіперемії у людини.

Дослід проводять на студентах-добровольцях. За допомогою капіляроскопа спочатку вивчають стан мікроциркуляторного русла лімба нігтя одного із пальців руки. Для цього досліджуване місце змазують вазеліновим маслом для просвітлення шкіри, палець фіксують під об'єктивом капіляроскопа. Наводять на різкість зображення капілярів. Звертають увагу на: загальний фон, кількість і звивистість капілярів. Потім на плече досліджуваної кінцівки накладають манжетку від сфігмоманометра і збільшують тиск до 60-80 мм рт.ст. Виникає венозний застій при збереженні артеріального притоку. Спостерігають клінічні прояви венозної гіперемії: ціаноз, місцеве зниження температури, набряк. Спостерігають за змінами мікроциркуляторного русла: загальний фон із ціанотичним відтінком, збільшення кількості капілярних петель, їх розширення.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________