4. Порядок формування фінансової звітності

Підприємства становлять фінансову звітність, яка повинна містити повну, правдиву й неупереджену інформацію про стан активів, зобов'язань і капіталу й результати діяльності. Для забезпечення цих і інших вимог головний бухгалтер підприємства повинен організувати й виконати завершальні роботи перед складанням фінансової звітності. Обсяг цих робіт залежить від періоду, за який складається звітність. Найбільш широкий обсяг цих робіт проводиться перед складанням річного фінансового звіту. Послідовність цих робіт наступна:

1. Вивчення працівниками бухгалтерій нових нормативно-правових документів, змін і доповнень до чинних Законів і нормативним документам, які стосуються втримування, структури й порядку складання й вистави звітності;

2. Підготовка головним бухгалтером наказу по підприємству, установі про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, визначення складу робочих інвентаризаційних комісій, строків проведення й визначення результатів інвентаризацій з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку.

Проведення такої інвентаризації передбачене постановою Кабінету Мініст-рів України " Про порядок вистави фінансової звітності" (п.12), де відзначене, що інвентаризація активів і зобов'язань підприємства є обов'язковою.

Крім цього необхідно дотримуватися вимог передбачених Інструкцією з інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів і розрахунків (затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.1994 р. N 69).

Для того, щоб інвентаризації були проведені якісно й вчасно, головний бухгалтер зобов'язано провести детальний інструктаж членів робочої інвентаризаційної комісії, звернути їхню увагу на особливості інвентаризації окремих видів майна, видати членам робочих інвентаризаційних комісій необхідні бланки документів. Крім цього, головний бухгалтер і інші члени постійно діючих інвентаризаційних комісій повинен провести контрольні перевірки на предмет вірогідності й повноти інвентаризацій.

Головний бухгалтер повинен простежити за своєчасним завершенням і визначенням результатів інвентаризацій і відображенням їх на рахунках обліку.

Матеріали інвентаризацій і рішення щодо регуляції розбіжностей затверджуються керівником підприємства, установи із включенням результатів у звіт за той період, у якім закінчена інвентаризація, а також у річний звіт.

Розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей і коштів з даними бухгалтерського обліку, установлені при інвентаризації й інших перевірках, регулюються підприємством, установою в такому порядку:

- основні кошти, матеріальні цінності, цінні папери, кошти й інше майно, які виявилися в надлишку, підлягають оприбуткуванню й зарахуванню відповідно на доходи діяльності підприємства або збільшення фінансування з наступним установленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;

- втрата цінностей у межах норм списується пропорційно прибутки за рішенням керівника, установи відповідно на видатки проведення, обігу або на зменшення фінансування. Норми природних втрат можуть бути застосовані лише у випадку виявлення фактичних недостач і після заліку недостач цінностей надлишками з пересортування. При відсутності норм убутку недостача є наднормативною;

- наднормативні недостачі цінностей, а також втрати від псування цінностей ставляться на винних осіб за цінами, по яких обчислюється розмір збитку від розкрадання, недостачі, знищення й псування матеріальних цінностей (Постанова Кабінету Міністрів від 21 1996р січня. №116);

- суми недостач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винуватців відображаються на забалансових рахунках. Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

- організація інвентаризації коштів у касі й на рахунках у банках, розрахунків з дебіторами й кредиторами.

До складання річного бухгалтерського звіту обов'язково здійснюється вивірка залишків на всіх рахунках у банках і вивірка заборгованості за товари, роботи, послуги й нетоварні операції. Для цього головний бухгалтер становить графік проведення такої вивірки й закріплює для цієї роботи працівників бухгалтерії. Результати вивірок розглядаються керівником підприємства. Відхилення, виявлені в процесі вивірки, повинні бути відображені на рахунках бухгалтерського обліку.

3. Перевірка й уточнення показників періодичної й річної звітності на предмет їх порівнянності. Необхідність такої перевірки виникає у зв'язку з тим, що окремі закони й нормативні документи вводяться в дію не від дати їх затвердження, а з початку попередніх звітних періодів, а також у зв'язку зі структурними змінами на підприємстві.

4. У сучасних умовах необхідно здійснювати переоцінку активів:

дооцінка й уцінка основних коштів:

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних коштів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату Балансу. Якщо здійснюється переоцінка об'єкта основних коштів, то на ту ж саму дату слід провести переоцінку всіх об'єктів групи основних коштів, до якої ставиться цей об'єкт.

5. Узгодження доходів і видатків звітного періоду.

Однією з умов забезпечення реальності даних є дотримання принципу погодженості доходів і видатків, які ставляться до звітного періоду. Тому необхідно нарахувати відповідні резерви, передбачені наказом про облікову політику, відкоригувати ті, які минулого створені, але не використані у звітному періоді, і їх залишки не переходять на наступний фінансовий рік.

Списати видатки майбутніх періодів, у частині, яка ставиться до звітного періоду, і відобразити всі доходи, які сприяли одержанню прибутку звітного року. Закрити всі операційні (номінальні) рахунку, які мають відношення до звітного періоду.

6. Завершити записи на рахунках аналітичного обліку, скласти в необхідних випадках оборотні відомості по окремих субрахунках до синтетичних рахунків. Така робота необхідна як для забезпечення вірогідності даних, так і для заповнення форм звітності.

7. Завершити записи в Головній книзі й скласти по синтетичних рахунках Головної книги зведену сторінку Головної книги при журнальній формі обліку для впевненості дотримання подвійному запису, або оборотно -сальдову відомість. Вивірити дані оборотної відомості по синтетичних рахунках з оборотними відомостями по аналітичних рахунках або реєстрах аналітичного бухгалтерського обліку.

8. Заповнити фінансову звітність по формах, передбаченим Міністерством фінансів України, включаючи Примітки й пояснювальну записку до річного звіту й по формах відомчої звітності.

9. Перевірка взаємоузгодження показників фінансової звітності в межах окремих форм і між окремими формами.

Методика погодженості показників звітності розроблена Міністерством фінансів України й може уточнюватися й доповнюватися міністерствами, відомствами з урахуванням відомчої звітності.

10. Розглянути й затвердити річну фінансову звітність відповідно до установчих документам підприємств, установ.

11. Подати фінансову звітність із супровідним листом по адресах, згідно з Порядком вистави фінансової звітності, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. N2 419.

При заповненні форм фінансової звітності необхідно дотримуватися такої послідовності.

У титульній частині заповнюється буквами й цифрами:

- назва підприємства по Єдиному державному реєстру підприємств і організацій України;

- територія розташування підприємства по Класифікатору адміністративно-організаційного територіального укладу України ;

- форма власності по Класифікатору форм власності;

- орган державного управління по системі позначень органів державного управління;

- галузь по Загальному класифікатору галузей народного господарства України;

- вид економічної діяльності по Класифікатору видів економічної діяльності. Додатки А, Б, В, Г, Д, Е.

Фінансова звітність суб'єктами малого підприємництва й представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності складається в тисячах гривень із одним десятковим знаком, усі інші підприємства становлять фінансову звітність у тисячах гривень.

До обов'язкових реквізитів форм звітності ставиться повна адреса підприємства й дата на яку складається звітність.

Баланс (ф. № 1 ) і ф. № 1- М) на останній день звітного періоду:

- за 1 квартал - на 31 березень;

- за 2 квартал - на 30 березень;

- за 3 квартал - на 30 вересня;

- за рік - на 31 грудень.

У Балансі інформація подається на початок звітного періоду (року) і на кінець звітного періоду.

Усі інші форми фінансової звітності складаються за звітний період наростаючими підсумками з початку року.

Для порівнянності звітної інформації вона подається за два періоди, а саме, за звітний період і за аналогічний період попереднього року.

У Звіті про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів інформація подається за звітний період і за аналогічний період попереднього року. У Балансі, Звіті про фінансові результати, Звіт про власний капітал показники, які розраховуються при підрахунку підсумків приводяться в дужках. Рядки, у яких відсутня інформація, прокреслюються. Виправлення у формах звітності не допускаються.

Заповнені й перевірені форми звітності підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства при цьому підписи повинні бути ідентифіковані, тобто вказуються прізвища осіб, що підписали.