2. Науковий стиль

Сфера використання: наукова діяльність, науково-технічний прогрес суспільства, освіта.

Призначення: повідомлення про результати дослідження, доведення теорій, класифікація, обґрунтування гіпотез, роз'яснення явищ, систематизація знань.

Ознаки: понятійність і предметність, об'єктивність, логічна послідовність, узагальненість, однозначність, точність, лаконічність, аналіз, синтез, аргументація, переконливість, пояснення причинно-наслідкових відношень, висновки.

Мовні засоби: Це мова наукових книжок, статей, доповідей, лекцій. Твори, виконані в цьому стилі, містять наукову інформацію, яку треба довести до різних верств суспільства. Тут наявна велика кількість термінів із різних галузей знання. Більшість термінологічної лексики — це іменники та інші субстантивовані частини мови. Науковий твір насичений абстрактною лексикою, загальновживані слова вживаються в одному із своїх значень. Наприклад, із восьми значень слова "світло" науковий стиль вибирає тільки значення "енергія", випромінювана якимось тілом. Саме в такому значені це слово входить до термінології "дисперсія світла", "синтез білого світла'¹, "лампа денного світла" і подібне.

Науковий стиль побудований на розгорнених складних реченнях з розгалуженою системою різних видів підрядності. Широко вживаються дієприкметникові та дієприслівникові звороти, вставні і вставлені конструкції. Емоційна й експресивна лексика (здебільшого оцінного характеру) вживається інколи в текстах суспільно-політичного характеру; фізико-математичним та природничим наукам така лексика не властива. Характерним є також чіткий поділ наукових текстів на абзаци, параграфи, розділи. Велику роль у композиційному відношенні відіграють цитати, посилання, документація тверджень.

Наукові тексти є монологічними і вживаються в усній та писемній формах.

Прикметники вживаються переважно відносні, а не якісні; прислівники і займенники, особливо особові, вживаються обмежено. Час використовується теперішній, оскільки він позачасове вказує на закономірну взаємозалежність понять.

Підстилі:

Власне науковий (нова інформація призначена для фахівців неп юї галузі науки).

Науково-публіцистичний (наукова проблема висвітлюється з погляду публіцистики).

Науково-популярний (має на меті зацікавити науковою інформацією широке коло людей, незалежно від рівня фахової підготовки).

Науково-навчальний (підручники, посібники та інша література, призначена для навчальних закладів усіх типів).

Виробничо-технічний (література, що обслуговує різні сфери господарства та виробництва).

Зразок стилю:

Банківська система України — сукупність банківських установ, що функціонують на території України. Основними функціями банківських установ є кредитування суб'єктів господарської діяльності та грома, я 11 через залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення ї інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування економіки держави, валютні й інші банківські операції. Банки г юридичними особами, економічно самостійними та повністю незалежними від виконавчих і розпорядчих органів державної влади у вирішенні питань, пов'язаних з їх оперативною діяльністю.

Банківська система України є дворівневою і складається з Національного банку та комерційних банків різних видів і форм власності.