
- •1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.
- •2. Основні принципи та критерії "періодизації" економіки та економічної
- •3. Особливості господарства первісної доби та його періодизація.
- •4. Особливості розвитку економіки рабовласницького суспільства та причини його занепаду та загибелі.
- •5. Господарство Стародавнього Сходу та пам'ятки економічної думки (Єгипет,
- •6. Особливості господарського розвитку античного світу. Древня Греція та Рим.
- •7. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •9. Економічні погляди кантоністів: Хома Аквінський.
- •10. Загальна характеристика меркантилізму.
- •11. Школа фізіократів: ф.Кене, а. Тюрго.
- •12. Зародження основ класичної школи політекономії в Англії та Франції: у. Петті.
- •13. Форми феодального землеволодіння та основні категорії залежних селян в Київській
- •14. Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в Київській Русі.
- •15. Економічна думка України доби середньовіччя: "Руська правда", "Повість временних
- •16. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •17. Мануфактурне виробництво та його роль у розвитку ринкового господарства в країнах
- •18. Первісне нагромадження капіталу та його роль у становленні ринково економіки.
- •19. Формування класичної економічної теорії а. Смітом.
- •20. Мануфактурний період у розвитку української економіки (16-18 ст.)
- •21. Ідеї меркантилізму в документах б. Хмельницького. Економічні погляди ф.
- •22. Промислова революція як матеріальна основа формування господарства індустріального суспільства ( на прикладі Англії).
- •24. Економічне вчення д. Рікардо - економіста епохи промислового перевороту.
- •25. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.
- •27. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Економічні погляди ф. Ліста.
- •28. Засновник ліберальної економічної теорії в сша г.Ч. Кері.
- •29. Марксизм – як економічне та соціальне вчення.
- •30. Основні проблеми "Капіталу" к.Маркса.
- •31. Хід здійснення та економічні наслідки селянської реформи 1861р.
- •32. Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика кріпосницької системи у працях в. Каразіна, д. Журавського.
- •34. Монополістичні тенденції в економіці України на рубежі 19-20 ст.
- •35. Особливості економічної думки в Україні в др. Половині 19 ст.
- •37. Економічні погляди м. Туган-Барановського.
- •38. Теорія економічної кон'юнктури є. Слуцького.
- •41. Австрійська школа граничної корисності. (к. Менгер, є. Бьом-Баверк).
- •42. Промислове зростання у Німеччині на межі 19-20 ст.
- •43. Історична школа політекономії у Німеччині.
- •44. Причини та фактори зростання американської економіки у др. Половині 19 ст.
- •45. Американська школа маржиналізму: Дж. К. Кларк.
- •46. Втрата Англією світової економічної першості на рубежі 19-20 ст.: причини і наслідки.
- •47. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембрідзька школа. А. Маршалл.
- •48. Причини уповільнення темпів економічного зростання у Франції на межі 19-20 ст.
- •49. Економічні причини і наслідки Першої світової війни. Версальська система. Суть і мета плану
- •50. Еволюція неокласичної теорії на початку 20 ст. Теорії монополії та конкуренції: Дж. Робінсон, е. Чемберлін, й. Шумпетер.
- •52. Політика "воєнного комунізму" та "нова економічна політика": особливості, наслідки та значення.
- •53. Індустріалізація в Україні за радянські часи: причини, хід реалізації, наслідки.
- •54. Велика депресія 1929-1933 р. У сша та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •56. Економічні наслідки Другої світової війни. План Маршалла як програма ринкового відновлення економіки є.
- •57. Побудова соціально-ринкового господарства у фрн: причини і суть "економічного дива».
- •58. Сутність теорії неолібералізму в.Ойкена, а.Мюллера-Армака о.Рюстова.
- •59. Особливості французької школи неолібералізму: м. Алле, ж. Рюеф.
- •60. Провідні школи неолібералізму: "фрайбурзька", "чиказька", «паризька», «лондонська» та їх основні представники та проблематика досліджень.
- •61. Особливості англійської школи неолібералізму ф. Хайека.
- •62. Економіка сша після II Світової війни та теорія монетаризму. І. Фішер, м. Фрідмен.
- •63. Економічні реформи р. Рейгана і. М. Тетчер та їх теоретичне підгрунття (теорія економіки
- •64. Господарство України після II Світової війни: необхідність відновлення довоєнної структури народного господарства та джерела його відбудови.
- •65. Економічні перетворення в період "хрущовської відлиги". Соціально-економічна політика в 50-ті роки - першої половини 60-х років.
- •66. Спроби запровадження економічних важелів у радянську економічну систему.
- •67. Застійні явища в економіці України 70-х - і половина 80-х рр. Спроба реформування радянської системи у другій половині 80-х рр.
- •68. Економічна думка за часи командно-адміністративної системи.
- •69. Тенденції світового економічного розвитку на межі 20-21 століття . Концепція сталого
- •70. Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. Структура постіндустріальної економіки та її еволюція.
- •71. Розвиток інституціональної теорії Дж.Гелбрейт, д.Белл.
- •72. Теорії сусп-ва «третьої хвилі», інноваційної політики, інформ.Сусп-ва та встановлення нової інновац.-інформ. Моделі сусп-ва а.Тоффлер, п.Дракер.
- •73. Економ.Теорія прав власності та трансзакційних витрат. Р.Коуза.
- •74. Економіка незалежної України.
22. Промислова революція як матеріальна основа формування господарства індустріального суспільства ( на прикладі Англії).
промисловий переворот (або промислова революція) — перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. Промисловий переворот в Англії розпочався з бавовняної промисловості. По-перше, вона була новою галуззю, її мануфактурні підприємства будувалися вже з урахуванням досягнень технічного прогресу, набагато більшими за розмірами, що створювало сприятливіші умови для запровадження машин. Крім того, продукція бавовняної промисловості споживається різними верствами населення, тоді як суконна промисловість, традиційна для Англії, значною мірою виконувала державні замовлення. Це робило бавовняну промисловість більш залежною від коливань кон’юнктури ринку, а власників підприємств – більш зацікавленими у застосуванні нових, ефективніших техніки й технології.
У результаті завершення промислового перевороту (перша чверть XIX ст.) в Англії пануючим стає фабричне виробництво, країна з аграрної перетворюється на індустріальну. Це проявляється у значному піднесенні промислового виробництва, передусім виробництва бавовняних тканин (споживання бавовни за 130 років зросло в 1000 разів); прискоренні розвитку металургійної та машинобудівної промисловості. Набуло розвитку й будівництво залізниць.
Характерно, що процес створення машинного виробництва (індустріалізація) у більшості країн розпочинався в легкій промисловості і лише після тривалого періоду нагромадження відповідних капіталів у галузях, що виробляють предмети споживання, переходив у галузі, де виробляють знаряддя праці.
Промисловий переворот мав важливі соціальні наслідки. В Англії складається структура капіталістичного індустріального суспільства, різко підвищується частка міського населення . Зростає роль колоній як ринків сировини та збуту англійських промислових товарів.
23. Особливості промислового перевороту в країнах Західної Європи та США. Промисловий переворот в Англії та його наслідки.. Англія будучи с верх державою в цей період починає втрачати свою світову першість. Так наприклад якщо у 1870 р. Англія виробляла 50 % трьох головних видів промислової продукції на світовому ринку. Це бавовняні тканини, вугілля, чавун. То у 1913 вона виробляла 22% світового вугілля, 13% світового чавуну, 23% світового бавовни. Саме головна виробнича база Англійської індустрії була відстала. Багато капіталів вивозилося з Англії в колонії. Крім того багато країн вводили політику протекціонізму. Структурні зміни відбувалися дуже повільно. Тому Англія почала відставати від США і Німеччини. Єдиною галуззю Англії промисловості, яка традиційно розвивалася в Англії було судно - будівництво.
Особливості промислового перевороту у Франції. Головною особливістю промислового перевороту у Франції був його затяжний характер. Перша машина з’явилася у кінці 18 ст., але широко не застосовувалася. – верстата Жаккарта(1804 – 1808), виготовлення тканини з візерунком. – машина Жер ара(1810) – хімічної обробки льону. (У виробництво – в 40 –х р. 19 ст.) Континентальна блокада (1806), що закрила європейський ринок від англійських товарів, прискорила становлення тих галузей, що базувалися на континентальний сировині (суконна, полотняна, швейна, взуттєва, хімічна, металообробна). Однак криза охопила ті галузі, що працювали на колоніальній сировині (бойову, цукрову). Через відсутність англійських машин загальмувалася механізація виробничих процесів це призвело до уповільнення темпів промислового перевороту. За розмірами промислової продукції Франція займала друге місце, але її технічний рівень і конкурентна спроможність залишалися низькими.
Особливості промислового перевороту у Німеччині. Промисловий переворот у Німеччині почався із запізненням у 30-х роках. Повільність економічного розвитку пояснювалася політичною роздробленістю німецьких земель, панування феодальної роздробленості. Створення митного союзу (1833) прискорили формування національного ринку. Значних успіхів досягла гірнича промисловість. Швидко розвивалась Рейнська область. В цілому за 10 важливими економічними показниками Німеччина відстала від Великобританії. Економічному піднесенню сприяло боротьба за об’єднання, що завершилася у 1871 році. Промисловий переворот у Німеччині завершився у 70-х роах.
Промисловий переворот у США та його особливості. Американський промисловий переворот був частиною розвитку світового індустріального господарства. Вона почалася після англо-американської війни 1812 -1815 рр. в США ще повністю не с формувалось мануфактурне виробництво. Інтенсивна механізація, нестача робочої сили стимулювало швидке впровадження винаходів. За 40 років обсяг промислової продукції зріс у 8 разів, капіталовкладення у 20 (становило 1 млрд. дол. ) Зявилися нові галузі : електротехнічна, гумова, нафтовидобувна та нафтопереробна. США випередило Францію і вийшло на друге місце в світі.
У подальші роки економічний розвиток США відбувається досить швидкими темпами, особливо це стосується сільського господарства — як фермерського (інтенсивне на Півночі), так і плантаційного (екстенсивне на Півдні). У 1791 р., після звіту міністра фінансів А. Гамільтона “Про промисловість”, запроваджується протекціоністське мито на готову продукцію, що створює сприятливі умови для розвитку власної промисловості. Упорядковується грошова система, створюється національний банк США.
Головною особливістю промислового перевороту в США було дуже повільне впровадження парової машини, що зумовлено великими водними ресурсами і широким використанням водяного двигуна. Ще однією важливою особливістю промислового перевороту в США була тенденція до стандартизації, яка до середини XIX ст. у металургійній промисловості США відіграла істотну роль.
промисловий переворот відбувався в США вкрай нерівномірно, захопив спочатку текстильну промисловість, а потім – харчову. Важка індустрія часто не могла задовольнити внутрішніх потреб країни.
Завершення промислового перевороту припало на період після закінчення Громадянської війни (1861–1865 рр.). Південь залишався рабовласницьким, плантаційним і там практично не було власної промисловості.