3. Сутність економічної ефективності.

Економічна ефективність — це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки).

Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку).

Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його отримання.

Економічна ефективність = ефект (прибуток) / витрати

Суть економічної ефективності – досягнення найбільших результатів за найменших затрат живої та уречевленої праці (праці, її предметів та засобів).

4. Напрямки та планування заходів щодо підвищення еко­номічної ефективності підприємства.

Підвищення ефективності діяльності підприємства ґрунтується на досягненнях науки і техніки, передового, вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Для будь-якого підприємства можна окреслити наступні напрямки планування підвищення економічної ефективності:

А) Ресурсний - відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому класично розглядаються наступні:

- структура собівартості продукції;

- використання основних засобів;

- використання оборотних засобів: запаси;

- використання фінансових ресурсів;

- використання трудових ресурсів, їх ефективність.

Б) Організаційний – пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління. Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт, - від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому.

В) Технологічний напрямок. Вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для українських підприємств. Причому проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них - це удосконалення технічної бази, а другий – організаційно-правові проблеми.

Основні напрями зростання економічної ефективності в Україні є суттєве зниження енергомісткості та матеріаломісткості, зростання фондовіддачі, оптимізація управління та скорочення адміністративних затрат, стимулювання інноваційної діяльності.

5. Планування інвестицій на реалізацію інноваційних за­ходів.

Інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на пошук можливостей інтенсифікації виробництва й задоволення суспільних потреб у нових товарах і послугах за рахунок використання науково-технічного й інтелектуального потенціалу.

Інноваційний проект може розглядатись як інвестиційний проект, що спрямований на впровадження науково-технічних інновацій. Тому структура і порядок розробки інвестиційного і інноваційного проектів дуже подібні.

Планування розпочинається з розробки концепції проекту, формування інноваційної ідеї і визначення цілі проекту, планування інноваційного проекту (продуктивно-тематичний, об'ємно-календарний, техніко-економічний, бюджет інноваційного проекту) оформлення проектної документації.

Реалізація інноваційного проекту, як правило, пов'язана із витратами значних сум капіталовкладень та виробничих затрат. Тому важливо правильно визначити ефект від впровадження інновацій.

Для розрахунку багатьох специфічних інноваційних проектів застосовується метод прямого розрахунку і очікувані результати співставляються з запланованими затратами по проекту.

З метою врахування факторів ризику і інфляції проводиться дисконтування і визначається індивідуальна ставка дисконту по проекту. При планування інвестицій у інновації використовують дисконтовані грошові потоки, що дозволяє з певною долею об’єктивності забезпечити постійну наявність необхідних коштів для реалізації проекту. При плануванні необхідно враховувати витрати на подолання опору інноваціям та екологічний аспект інновацій.

Основним показником при плануванні інвестицій у інновації є чиста приведена вартість проекту, проте на практиці використовують цілий комплекс показників-індикаторів, серед яких внутрішня норма рентабельності та період окупності проекту.