79). Художній метод с. Бранта. Поетика твору «Корабель дурнів». Інтертекст, алегоричність, гротескність тексту

Найвидатнішим представником бюргерської літератури в цей період був Себастіан Брант (1457—1521). Найціннішим у літературній спадщині Бранта є сатирично-дидактичний твір «Корабель дурнів» (1494). У передмові до книги автор визначив своє завдання —

підтримувати мудрість і доброчесність, викорінювати глупоту й забобони в ім'я виправлення людського роду. Тут же він з'ясував і творчий задум. Стривожений тим, що світ занурений в темряву і заполонений дурнями, автор вирішив усіх їх посадити на кораблі й відправити в країну глупоти — Наррагонію. Перед судом розуму, він поставив учених-педантів, невігласів-професорів, ледарів-студентів, астрологів, шарлатанів-лікарів і т.д. Багато уваги Брант приділив критиці користолюбства, жадоби до грошей, байдужості до суспільного блага. З осудом говорить автор про те, що князі дбають тільки про свої приватні інтереси,

попи(наголос на останній склад) приймають духовний сан тільки заради ситого життя, ченці жадібно збагачуються, прикриваючись скаргами на нестатки. Викриваючи пороки, Брант водночас закликає до їх виправлення, висміюючи, повчає, глупоті тут же протиставляє

розум, пороку — доброчесність.

На стилі Бранта позначилися його знання класичної стародавності. У мові твору широко використовуються приклади й порівняння, запозичені з античних творів. Скажімо, критикуючи нестриманість любовних пристрастей, письменник згадує Дідону, Медею, Сапфо, Арістотеля, Вергілія, Овідія. Водночас твір яскраво національний. Він написаний живою, народною мовою, римованим віршем, узятим з німецької поезії, насичений дотепами, прислів'ями.

Книга Бранта пройнята бажанням змінити життя німецького суспільства, зробити його гідним людини, сповнена передчуття грізних подій. «Безугавний ураган жене у море горе-флот», бурхливі хвилі то підіймають кораблі до високих хмар, то кидають їх у морські глибини.