Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zarubizhna.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
247.82 Кб
Скачать

63. Творчість Лопе де Вега, естетичні погляди, драматургічна система. «Собака на сіні»

Лопе де Вега створив величезну кількість п'єс. Зухвалий в житті, Лопе підняв руку і на традиції іспанської драматургії : він відмовився від прийнятого тоді принципу єдності місця, часу і дії, зберіг лише останнє, і поєднав в своїх п'єсах елементи комічного і трагічного, створивши класичний тип іспанської драми. Основа п'єс — інтрига. Усі п'єси побудовані так, що трапляється подія, котра припиняє спокійну дію, доводячи напругу переживань до трагізму, щоб пізніше ввести це схвильоване море пристрасті та свавілля в русло законності та суворої католицької моралі. Лопе де Вега в своїх численних комедіях («Собака на сіні») виявляє тонкий талант комічного письменника. Його комедії насичені яскравою, іноді плакатною веселістю. Особлива роль в них відводиться слугам, історія яких створює паралельну інтригу п'єс. Саме вони, — гострі на язик, лукаві, сиплять влучними прислів'ями та приказками,- виявляються осередком комічної стихії твору.

64. Творчість Педро Кальдерона. Ідейна спрямованість, тема, ідея, композиція драми «Життя – це сон.»

Педро Кальдерон де ла Барка як драматург представляє школу Лопе це Вега. Але, на відміну від свого попередника, Кальдерон призначав свої п'єси для постановки не так у невеликих театрах на міських вулицях, як у придворному театрі, де можна було використовувати складну техніку й пишні декорації, різноманітні світлові ефекти й музичний супровід. Пізні п'єси Кальдерона більше нагадують оперу, ніж драматичну виставу. Основна тема творчості Кальдерона — суперечність між людським провидінням, з одного боку, свободи особистості та вимог суспільства, з іншого. Людина у Кальдерона вільна й залежна водночас. Жанрова приналежність творів Кальдерона різноманітна: серед них є «комедії інтриги», «драми честі», народно-героїчні, релігійні драми, драми на міфологічні й історичні сюжети. Найвідоміша п'єса Кальдерона «Життя — це сон» (1635?) включає є елементи релігійно-філософської драми, драми честі й навіть комедії інтриги (характерний мотив: жінка, переодягнена чоловіком, переслідує невірного коханця). У ній Кальдерон намагається знайти відповіді на питання: що таке людина і як вільно вона може вирішувати свою долю, яким має бути «досконалий правитель», завдяки якому в світі, де діють різноспрямовані сили, все-таки підтримується мир і злагода? У драмі «Життя — це сон» втілилися художні особливості барокового мистецтва: підкреслена контрастність, яка втілюється передусім у протиставленні (палац — вежа; людина — звір; свобода — неволя тощо); пишна, навіть надмірна метафоричність. У цій драмі авторові вдалося виразити з надзвичайною глибиною не лише свої переконання, а й світогляд усієї епохи, яку він представляв. У ній утверджується характерна для доби бароко думка про минущість земного життя.

65. Тема гуманізму і ворожості буржуазної епохи в людській особистості в трагедії Шекспіра «Король лір»

В «Королі Лірі» трагедія героя так само як у «Гамлеті» розміщена в центрі, але тут, більшою мірою, чим в «Гамлеті», всі стихії природи беруть участь у долі знедоленого монарха. І тут «там герой перебуває на тій грані, коли його свідомість виявляється під погрозою. Але Гамлет, як ні велика його скорбота, ще втримується в границях розуму. Старий король на час втрачає розум. Однак його божевілля являє собою не просто розумове потьмарення. Саме божевільний Лір розуміє всю гіркоту життя більше, ніж це було доступно йому, коли він був у зеніті влади й могутності. Хто бачив «Короля Ліра»- на сцені, знає: трагедія починається з разючою стрімкістю. Глядачі ледь устигають познайомитися із ситуацією, як уже один за іншим виникають два конфлікти - у королівській родині й у родині наближеного до нього вольможі. Далі вже не істотно, як і із чого все почалося. Лір, що віддав корону й землі дурним дочкам, обома виганяє й виявляється позбавленим даху. Рятуючи своє життя, біжить з-під батьківського даху оббреханий Едгар, а потім жорстокий Едмунд віддає батька ворогам короля, щоб заволодіти його титулом і майном. моральна й соціальна сутність трагедії - розпад всіх «природних», як тоді вважали, зв'язків. З них сімейний, родовий зв'язок був дійсно такий, але природними вважалися й васальні відносини феодального суспільства: підпорядкування селян лицарям і поміщикам, лицарів - баронам і князям, а цьому останніх - королеві.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]