Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zarubizhna.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.02.2020
Размер:
247.82 Кб
Скачать

59. Сатиричне зображення англійської дійсності в романі Дж. Свіфта «Мандри Гулівера»

Щоб висміяти державний устрій і суспільні порядки сучасної йому Англії, Джонатан Свіфт вдався до фантастики — зобразив подорожі головного героя до різних вигаданих країн. Фантастика в романі Джонатана Свіфта є художнім прийомом з використанням вигаданих понять та образів, а не позначенням його жанрового різновиду.

Судновий лікар Лемюель Гулівер потрапляє до країни ліліпутів, у якій живуть маленькі, у дванадцять разів менші від людей, чоловічки. (В оригіналі Ліліпут — Lilliput — це назва самої країни, а її мешканці називаються «ліліпутійці» — Lilliputians). Вони захоплюють Гулівера в полон, пізніше місцевий король приймає від нього васальну клятву з обіцянкою слухняності та звільняє.

У цій частині тетралогії Свіфт саркастично описує непомірну зарозумілість ліліпутів та їх звичаї, які карикатурно копіюють людські. Багато епізодів тут, як і в інших частинах книги, сатирично натякають на сучасні Свіфту події. Є, наприклад, конкретна сатира на короля Георга I (викреслена редактором в першому виданні) і прем'єра Волпола; виведені також політичні партії торі і вігів («висококаблучники» і «низькокаблучники»). Релігійні розбіжності між католиками і протестантами зображені знаменитою алегорією безглуздої війни між «гостроконечниками» і «тупоконечниками», що сперечалися з якого кінця треба розбивати варені яйця.

Досліджуючи нову країну, Гулівер зі своїми супутниками був знайдений велетнем-фермером, зростом 22 метри (у Ліліпутії всі розміри в 12 разів менші від наших, у Бробдінгнегу — в 12 разів більші). Фермер ставиться до нього як до дивини і показує його за гроші. Після ряду неприємних і принизливих пригод, Гулівера купує королева Бробдінгнегу і залишає при дворі як кумедну розумну іграшку. Між невеликими, але небезпечними для життя пригодами — такими, як боротьба з гігантськими осами, стрибки на даху в лапах мавпи і т. д. — він обговорює європейську політику з королем, який іронічно коментує його розповіді. Тут, так само як в I частині, сатирично критикуються людські та громадські звичаї, але вже не алегорично (під маскою ліліпутів), а прямо, вустами короля велетнів.

Гулівер потрапляє на літаючий острів Лапута, потім на материкову частину країни Бальнібарбі, чиєю столицею Лапута і є. Усі шановні жителі Лапути занадто захопилися математикою і музикою, тому донезмоги розпорошені, потворні і не влаштовані в побутовому відношенні. Тільки чернь і жінки відрізняються розсудливістю і можуть підтримувати нормальну розмову. На материку є Академія прожектерів, де намагаються втілити в життя різні сміховинні псевдонаукові починання. Ця частина книги містить їдку сатиру на спекулятивні наукові теорії його часу.

Далі Свіфт продовжує розвінчання невиправданої зарозумілості людства. У сусідній країні Глаббдобдріб Гулівер знайомиться з кастою чарівників, здатних викликати тіні померлих, і розмовляє з легендарними діячами давньої історії, виявляючи, що насправді все було не так, як пишуть в історичних творах. Там же Гулівер дізнається про струльдбругів - безсмертних людей, приречених на вічну безсилу старість, сповнену страждань і хвороб.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]