56.Просвітництво

Це доба в іст Європейської к-ри(кін 17 поч 18 ст) для якої характерні

-увага до інтелектуального філософського та к-рного життя

-інтерес до соціуму

-критику с-тва, ладу офіційної церкви

-віра у всесильність інтелекту людини

-сподівання на появу *філософа на троні*

-встановлення справедливих порядків на основі логоцентричної моделі світобудови

Найчіткіше поняття просвітництва окреслив Емануїл Кані *що таке просвітництво* 1874р, вказуючи на уміння користуватись власним розумом. Людина як самоцінний індивід.

Представники: джон лок, вольтер, жан жак руссо, дідро

Людину сприйняли як самоцінного індивіда зробили її об*єктом безсмертного спостереження.

Нові жанри: робінзонада, філософська повість,політичні трактати.

У межах просвітництва виникає просвітницький класицизм.

57.Реабілітація матеріально-тілесного начала в романі ф. Рабле

Головним завданням Рабле було очистити просторово-часовий світ від символічних тлумачень.ЦЕ критичне завдання сполучається з позитивним відтворення адекватного світу для нової, гармонійної цілісної людини та нових форм людського спілкування. Цим визначаються особливості художнього методу Рабле-реалістична фантастика. Сутність цтого методу полягала в руйнуванні звичних звязків, звичних сусідств людей та речей, що перебудовує картину світу, матеріалізує, ущільнює її. Це відбувається через побудову різноманітних рядів- паралельних та таких, що перетинаються: людське тіло в анатомічному та фізіологічному аспекті, іжапитвопияцтво, статеві стосунки, випорожнення, смерть, одяг тощо. Їхній розвиток та перетин дозволяють Рабле зближувати чи розєднувати. Майже всі теми роману критика феод. Війн, схоластики, системи виховання тощо проведені по цих рядах. Ключове поняття-тілесність в новому, ренесансному розумінні, протиставлена середньовічній аскетичній ідеології. Ряд тіла перехрещується з рядами їжі, випорожнення, смерті, тощо. ДО цих рядів вводилися релігійні поняття, що було прийомом народно-сміхової культури. Матеріально-тілесні ряди введені в більшість епізодів роману. Починаючи з прологу, який, за словами автора був написаний під час прийому їжі й питва, народження героїв Гаргантюа від переїдання в день великого пиру й пянства, Пантагрюеля під час великої засухи, від чого земля покрилася потом й море стало солоним.Самі імена героїв осмислюються в цьому ряді: велика глотка й король спраглих. Через їжу починається кривава війна, а під знаком питва відбувається подорож Пантагрюеля до оракула божественної пляшки. Так, ряд їжі й питва у Рабле гіперболізований та деталізований, він подає надзвичайно точні числа. Також ряд їжі перетинається з рядом смерті чорт говорить про смакові якості людських душ, вплітаються й релігійні поняття та символи -молитви монахів, монастирі, сухі обідні без співу в церкві. Рабле використовує в мові героїв лайку. Все це є карнавалізацією.

58. Сатира на державний лад Франції в романі Монтеск’є «Перські листи»

Перські листи були опубліковані в 1721. У них використаний східний антураж, що Монтеск'є запозичив з виданого незадовго перед тим перекладу Антуаном Галланом Тисячі й однієї ночі й з описів подорожей по Близькому Сході Ж.Тавернье й Ж.Шардена. У своїх листах перський мандрівник описує різноманітні дурості й недоліки, а також більше серйозні політичні й релігійні зловживання у Франції 18 ст. Чужоземці дивуються тому, що французам представляється природним порядком речей.

Найчастіше дотепність й іронія Монтеск'є перетворюються в злу сатиру. Він уже навчився писати в характерній енергійній і лаконічній манері. У Перських листах нападкам піддаються також релігійні війни, інквізиція, папа римський, абсолютна монархія Людовика XІ і фіаско, що потерпів Джон Лоу в проведенні т.зв. плану Міссісіпі. Монтеск'є, помітив Вольтер, "сам мислить і змушує мислити інших".

Перські листи, визнавав італійський правознавець Ч.Беккариа, вплинули на його трактат Про злочини й покарання (1764), у якому він виступав проти катувань і призивав до більше гуманної процедури судового розгляду. Листа безсумнівно вплинули на форму деяких виречень Вольтера в Кандиде й інших роботах. Зрозуміло, вони зробили величезний вплив на широку читаючу публіку. І сьогодні вони читаються із задоволенням і не без користі.

Узбек в одному зі своїх останніх листів не приховує розчарування від подорожі по Франції. Він побачив народ, великодушний за природою, але поступово набуде. У всіх серцях зародилася невтолима жага багатства і мета розбагатіти шляхом не чесної праці, а розорення государя, держави і співгромадян. Духовенство не зупиняється перед операціями, що розоряє його довірливу паству. Отже, ми бачимо, що, у міру того, як затягується перебування наших героїв у Європі, звичаї цій частині світу починають їм представлятися менш дивними і дивними, а уражаються вони цієї дивно і старанність в більшій чи меншій мірі залежно від розходження їхніх характерів. З іншого боку, у міру того, як затягується відсутність Узбека в гаремі, посилюється безлад в азіатському сераль.