- •1).Середньові́чна культу́ра
- •2). Особливості французького епосу,”Пісня про Роланда”
- •3) Німецький героїчний епос. «Пісня про Нібелунгів», історична основа, тема ідея. Особливості німецького епосу
- •4) Іспанський народно-героїчний епос. «Пісня про мого Сіда», її історична основа,основні тенденції. Особливості іспанського епосу
- •5Бретонський цикл лицарських романів тристан та ізольда
- •6) Клерикальна література її основні жанри.
- •7. Лицарський роман, його джерела, мета, завдання. Три цикли лицарських романів.
- •8. Причини та умови формування міської літератури. Жанри, тематика.
- •10. Творчість ф. Петрарки. Новаторство, проблематика, особливості лексики, фоніки, тропічного рівня сонетів.
- •15.Композиційна структура художньо-філософського тексту в пізньому середньовіччі: «Божественна комедія» Данте.
- •17.Перехід від геоцентричної до антропоцентричної картини світу
- •18Проблема формування досконалої людини в художні спадщині епохи Відродження.
- •19)Чосо-простір параметри західноєвропейського Відродження.Термінологія пов*язана з цим періодом
- •20) Ренесансний реалізм та його особливості
- •21.Ренесансний гуманізм та індивідуалізм
- •22)Особливості французького Ренесансу.
- •24) Криза ренесансного гуманізму в зрілих трагедіях Шекспіра
- •25.Особливості перекладу сонетів Шекспіра
- •26.Поетика, філософський зміст, містичні компоненти, жанрова своєрідність ‘Бурі’ Шекспіра.
- •27.Пролематика відображення політичних поглядів Шекспіра в іст хроніках Річард 3
- •28.Тема, ідея, проблематика, композиція трагедії в.Шекспіра "Ромео та Джульєтта".Відображення конфлікту між старим та новим світом
- •29) Тема, ідея проблематика персоно сфера композиція трагедії Шекспіра Отелло.
- •34. Відображення гуманістичних поглядів у романі Рабле Гаргантюа та пантагрюель.
- •37) Життя та творчість Гете.Тема ідея прочитаних творів
- •38)Життя творчість естетичні погляди Рабле
- •40) Флейна спрямованість ранньої драматургії Шіллера.
- •41)Ідейний задум проблематика,хромотроп персоно сфера поеми Мільтона Втрачений Рай
- •43.Іспанська література 17 століття. Умови виникнення і художні особливості літератури бароко.
- •44. Історія створення роману робінзон крузо
- •45. Мистецька модель хаотичного світу в літературі бароко. Її ідейні орієнтири та художня мова. Культеранізм та консептизм як прояви барокової естетичної свідомості.
- •46.Модифікації клацистичної парадигми в драматургії Корнеля і Расіна
- •47. Особливості доби просвітництва, представники, напрямки.
- •48. Особливості творчості лопе де вега. Тема, ідея, проблематика, персоносфера, конфлікт героїчної драми ‘фуенте овехуна’
- •49.Охарактеризуйте образ санчо панси.Еволюція взаємовідносин головних героївю
- •50.Охарактеризуйте прочитані новели сервантеса сааведри.
- •51.Перідизація творчості Дж. Бокаччо
- •52.Поетика роману ф.Раюле «Гаргантюа і Пантагрюель».Характеристика образів головних героїв: Гаргантба, Пантагрюеля, Жана і Панурна.
- •53.Поетика, історія написання, жанрова специфіка комедії ж. Мольєра «Тартюф».Тартюф як універсальний тип святенника.
- •54.Проблематика ілюзії та дійсності в романі «Дон Кіхот»
- •55. Проблема мудрості та безумства Дон Кіхота. Ідейний зміст союзу Дон Кіхота та Санчо Панси.
- •56.Просвітництво
- •57.Реабілітація матеріально-тілесного начала в романі ф. Рабле
- •58. Сатира на державний лад Франції в романі Монтеск’є «Перські листи»
- •59. Сатиричне зображення англійської дійсності в романі Дж. Свіфта «Мандри Гулівера»
- •60. Синтетичність роману «Дон Кіхот». Жанрова специфікаб інтертекстуальність, комізм
- •61. Схарактеризуйте філософсько-політичну творчість Данте («Бенкет», «Монархія»).
- •62. Творчість ж.Ж. Руссо. Соціально-політичні та естетичні погляди письменника. Проблема руссоїзму та природної людини
- •63. Творчість Лопе де Вега, естетичні погляди, драматургічна система. «Собака на сіні»
- •64. Творчість Педро Кальдерона. Ідейна спрямованість, тема, ідея, композиція драми «Життя – це сон.»
- •65. Тема гуманізму і ворожості буржуазної епохи в людській особистості в трагедії Шекспіра «Король лір»
- •66. Тема, ідейний зміст, естетична своєрідність, персоносфера, композиція філософської повісті Вольтера «Кандід.»
- •67.Гете «Фауст»
- •68. Мольєр «Тартюф»
- •69. Расін «Андромаха»
- •70.Корнель «Горацій»
- •71) Тема ідея проблематика персоносфера композиція антифеодальні та антиклерикальні мотиви в комедії Мольєра Дон Жуан
- •72. Тематика, проблематика та композиція збірки Декамерон
- •73. Транзитивність образу Дон Кіхота
- •75) Філософські та суспільно-політичні погляди д.Дідро
- •76) Філософсько-естетичні підвалини класицизму Формування норм класицистичного мистецтва у праці Буало.
- •77) 17 Ст як особлива історична та культурна доба. Домінуючі напрями в національних літературах
- •78) Характеристика франц літ-ри 18 ст боротьба напрямів. Сатира та державний лад Франції в романі Монтеск*є Перські листи
- •79). Художній метод с. Бранта. Поетика твору «Корабель дурнів». Інтертекст, алегоричність, гротескність тексту
20) Ренесансний реалізм та його особливості
2. Ренесансний реалізм у літературі XVII століття
Ренесансний реалізм продовжував демократичні традиції гуманістів Відродження.
Сам термін "ренесансний реалізм" було взято літературознавцями з тією метою, щоб позначити ту частину художнього надбання XVII століття, яка не могла бути віднесеною ані до класицизму, ані до бароко і безпосередньо була пов'язана з ідеями та естетичними позиціями гуманістів Відродження.
Тим більше умовний характер мав сам термін "реалізм", адже у творах письменників, яких ми можемо віднести до цього напряму, навіть не порушувалося питання про відображення внутрішнього світу людини, її почуттів, переживань та пристрастей. Незважаючи на це, ренесансний реалізм зіграв, безумовно, позитивну роль у становленні реалізму взагалі. Його історична заслуга полягала, головним чином, у проведеній ним рішучій боротьбі з аристократичною надмірною вишуканістю літератури бароко, з притаманною їй фальшивою ідеалізацією феодального суспільства та з її манірним, преціозним складом.
Яскравий представник цього літературного напряму у XVII столітті Лопе де Вега протиставляв песимізму, відчаю поетів бароко невичерпну оптимістичну енергію своїх блискучих комедій, сповнених сонця та життєвих сил. Лопе де Вега разом з тим відкидав "вчену" догму класицистичної теорії, виступаючи за вільне натхнення митця та його близькість до народних мас.
В — національна своєрідність;
И
М — народність;
О
Г — правдивість у поєднанні з узагальненістю;
И — естетична чарівність, яка надає насолоди.
Письменники— представники напряму ренесансного реалізму— спеціально і усвідомлено вибирали "низинні" форми, відтворюючи "грубу" правду життя. Серед жартів та у ряді непристойних каламбурів зустрічалися дуже глибокі за своєю соціальною суттю ідеї про те, що "земні блага є загальним надбанням, що вони не повинні належати одній людині більше, ніж іншим".
21.Ренесансний гуманізм та індивідуалізм
Ренесансний гуманізм - європейськийінтелектуальний рух, що є одним з визначальних компонентів Ренесансу як історичної й культурної епохи, основною ідеєю якого було поліпшення людської природи через вивчення античної літератури.Виник у Флоренції в середині XIV століття, існував до середини XVI століття; з кінця XV століття поширився на Німеччину, Францію, Нідерланди, Англію, і меншою мірою на Австрію, Швейцарію, Іспанію,Португалію, Польщу, Моравію, Богемію, Угорщину, Хорватію та інші країни.
Зародження гуманізму пов'язують з іменем поета й мислителя Франческо Петрарки (1304–1374). Гуманізм був насамперед просвітницьким рухом, що надавав першочергового значення літературі. Гуманістична освіта, на думку гуманістів, мала сприяти всебічному розвиткові особистості: знання мали поєднуватися з чеснотами, правдивий зміст з довершеною мовною формою, тож центральну роль в гуманістичній освіті мали відігравати літературознавство й мовознавство.Важливою ознакою гуманізму епохи Відродження було відчуття приналежності до справді нової епохи, потреба відмежуватися від минулих століть. Це минуле, яке у той час почали називати Середньовіччям, відкидалося представниками гуманізму, як меншовартісне у порівнянні з античною епохою, яку гуманісти сприймали за взірець і бажану норму для всіх сфер людської діяльності. Чи не найголовнішою метою гуманістів було відродження прямого культурного зв'язку з античністю. Звідси випливала вимога до орієнтації на автентичні античні джерела, що знайшла своє лаконічне визначення в латинському висловіad fontes (тобто «до джерел»).
Індивідуалізм - Гуманістичний індивідуалізм позбавлений егоїстичних рис; проголошуючи свободу особи, закликаючи до задоволення всіх її потреб і розкриття різнобічних здібностей, гуманісти утверджували особистість творчу, але найважливішою умовою здійснення цього ідеалу вважали гармонію індивідуального і соціального. Це розуміння, позбавлене грубо утилітаристських і егоїстичних рис, властивих епосі сформованої буржуазної свідомості, саме і відрізняє гуманістичний індивідуалізм Відродження.Як і вся ренесансна філософія, гуманістична етика призводила до виправдання світу і людини, переборюючи середньовічний дуалізм світу й бога. Людина знаходила на землі своє власне царство, де і повинно розкритися вся міць творця; найяскравішим проявом цієї моці для гуманістів була культура—вираження глибокого і найбільш повного людського співробітництва, сукупного історичного досвіду людського роду.