18Проблема формування досконалої людини в художні спадщині епохи Відродження.

У гуманістичному середовищі виник новий ідеал особистості, породжений світськими та класичними прагненнями цього світогляду. Згаданий ідеал було розвинуто в гуманістичній літературі. 

Головним принципом всієї гуманістичної етики Ренесансу було вчення про високе призначення людини, про її гідність . Гуманісти вважали, що людина, наділена розумом та безсмертною душею, володіє чеснотами та безмежними творчими можливостями, вільна у своїх вчинках та помислах, поставлена в центр світобудови самою природою. Це вчення ґрунтувалося на поглядах античної філософії, а також частково на середньовічній теологічній доктрині про те, що людина була створена за образом та подобою Бога, .найвищою цінністю людини був розум — це безцінний дар природи, який відрізняє людину від усього сущого, робить її богоподібною. Для гуманіста мудрість була вищим благом, доступним людям, і тому своїм найважливішим завданням вони вважали пропаганду класичної літератури.

19)Чосо-простір параметри західноєвропейського Відродження.Термінологія пов*язана з цим періодом

ЧАСО-ПРОСТОРОВІ ПАРАМЕТРИ ЗАХЄВР. ВІДРОДЖЕННЯ.

Епоха Відродження почалася в Італії в ХІV ст., закінчилося ХVІІ ст. Література Відродження література Ренесансу — це період в історії світової літератури, що охоплює 14-16 століття в Італії та кінець 15 — початок 17 століття в інших країнах Європи. Данте можна вважати найвизначнішим представником передренесансу. В 15 ст. поширилось в Німеччину і Францію, а в 16 ст. до Англії. Кінцем доби можна вважати 1616 рік — дату смерті Шекспіра і Сервантеса.

ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Передвідродження остання третина XIII — початок XIV ст.

раннє Відродження середина XIV — кінець XV ст.

високе Відродження кінець XV — 40-і pp. XVI ст.

пізнє Відродження 50-і pp. XVI — початок XVII ст. Відповідно до цього встановлена періодизація літератури Відродження. Визначаються такі періоди: період Передвідродження, який припадає на час переходу від середньовіччя до нової доби, коли складалися передумови, що привели до ренесансного перевороту; періоди раннього, зрілого і пізнього Відродження. Проте загальноєвропейський розвиток нової культури не був синхронним і періоди літературного процесу в різних країнах не збігаються за часом. Так, Передвідродження найраніше розпочалося в Італії і припадає на кінець XIII- початок XIV ст., тоді як в інших країнах Європи — на XIV, XV ст. В Італії період раннього Відродження охоплює XIV ст., а в більшості європейських країн — кінець XV-початок XVI ст. Італійський гуманізм, пройшовши період блискучого розквіту, уже в 40-х рр. XVI ст. був позначений гострою ідейною кризою, тоді як у Франції він досяг у цей час зрілості, а в Німеччині взагалі завершив свою коротку історію. Тому в кожній окремій країні існують внутрішні хронологічні межі періодів Відродження. Разом з тим, попри риси типологічної цілісності літератури цієї доби, спільність загальних принципів, ідейну єдність історичних періодів, кожна література має свої особливості, позначена виразною національною своєрідністю. Терміни: Ренесанс — відродження античності хоча для Європи вона й не помирала ,адже після Середньовіччя люди не могли дивитися на людину як на щось величне.1453р — турки захопили Константинополь, греки втікли звідти до Італії, таким чином познайомивши Європуз грецькою культурою. Гуманізм — визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей. Реформація — християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення у країнах Західної та Центральної Європи в 16 столітті, спрямований на повернення до біблійних першоджерел Християнства, який набув форми релігійної боротьби проти Католицької церкви і папської влади.