Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 - 60 ЭП.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.21 Mб
Скачать

20. Проблеми нестачі оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов кризової економічної ситуації на підприємстві.

Оборотний капітал – це та частина постійного капіталу яка витрачається на придбання на ринку предметів праці (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів) та оплату робочої сили.

Оборотні кошти – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. Видокремлюють оборотні кошти у сферах обігу та виробництва, а також їх розподіляють на нормативні і ненормативні. Певне практичне значення мають виявлення і оцінка структури оборотних коштів. Вони (кошти) використовуються ефективніше тоді, коли більша їх частина зайнята у сфері виробництва. Перебування оборотних коштів у сфері обігу – лише необхідна умова безперервності процесу відтворення; проте ця частина коштів не бере безпосередньої участі у створенні вартості виготовлюваної продукції. Фонди обігу: залишки готової продукції, відвантажена продукція, гроші на розрахунковому рахунку, дебіторська заборгованість, інші оборотні кошти.

Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі ,змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять свою вартість на вартість продукції що виробляється до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.

Визначення потреби підприємства в окремих видах матеріальних ресурсів здійснюється обов'язково з вико­ристанням норм їхнього витрачання.

Норма витрачання матеріального ресурсу — грани­чно допустима величина витрачання ресурсу на виготовлен­ня продукції за умов конкретного виробництва з урахуван­ням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) належної якості.

Структура норми витрачання більшості матеріалів включає:

1)корисне (чисте) витрачання; 2) технологічні відходи і втрати; 3) інші організаційно-технічні витрати (під час транспор­тування, зберігання тощо).

Ознака Вид норм витрачанні

Призначення

• Норми витрачання: — сировини; — матеріалів; — палива; — енергії тощо

Масштаб дії

• Групові (на однакові види продукції) • Індивідуальні

Період дії

• Річні (для поточного планування) • Перспективні

Рівень деталізації нормованих ресурсів

• Спеціалізовані (на вид ресурсів з конкретними параметрами) • Зведені (на вид ресурсів за звуженою номенклатурою)

Рівень деталізації об'єктів нормування

• Норма на деталь (вузол) • Норма на виріб в цілому

Методи нормування витрачання матеріальних ресурсів:

аналітично-розрахунковий > базується на глибо­кому аналізі та техніко-економічному обґрунтуванні всіх елементів норми з використанням новітніх досягнень тех­ніки і технології виробництва; дослідно-лабораторний > визначення норми витра­чання дослідним шляхом; його використовують перева­жно для нормування витрачання допоміжних матеріалів та інструменту; звітно-статистичний > визначення норм витра­чання на підставі звітних даних про фактичне витрачан­ня за минулі роки та очікуване (можливе) певне знижен­ня норм у наступні роки; його застосовують як виняток для приблизних розрахунків, а також у процесі норму­вання витрачання малоцінних і таких, що рідко використо­вуються, матеріалів.

Оцінка ефективності використання оборотних коштів та шляхи її підвищення.

Дня аналітичної оцінки рівня використання оборотних кош­тів підприємства застосовують певні показники, а рівня підви­щення ефективності — відповідні конкретні напрямки.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборот­них коштів розраховується діленням вартості обсягу прода­жу (реалізованої продукції, наданих послуг) за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів — пока­зник, обернений до коефіцієнта оборотності таких коштів. Він показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції.

Тривалість одного обороту в днях (швидкість обо­роту) оборотних коштів визначається як відношення кіль­кості календарних днів у періоді до коефіцієнта оборотності за той самий період.

Рентабельність оборотних коштів — відносний по­казник, який розраховується як відношення одержаного при­бутку (валового або чистого) до суми оборотних коштів за певний період.

Способи підвищення ефективності: - оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва; - скорочення тривалості виробничого циклу; - поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення; - прискорення реалізації товарної продукції.

У результаті прискорення оборотності ок зменшується потреба в оборотних коштах, відбувається вивільнення їх з обороту. Абсолютне вивільнення коштів – зменшується потрібна абсолютна їх сума, відносне – реалізується більше продукції.