1. Поняття про метод наукового дослідження.

Дається тлумачення категорії «метод» як сукупності прийомів та операцій практичного та теоретичного засвоєння дійсності та значення методів в процесі науково - дослідної роботи. Доводиться, що метод – сукупність певних правил, прийомів, способів, норм пізнання, це система приписів, принципів, вимог, які дозволяють суб,єкту пізнання вирішити конкретні завдання. Головна функція методу в процесі дослідницької роботи – регулювання пізнавальної діяльності вченого.

2. Історичні аспекти формування методів наукового дослідження.

Вчення про метод зароджувалось в період Нового часу. Видатний філософ XVII в. Ф. Бэкон розглядав метод як орієнтир в темряві. Р. Декарт під методом розумів зрозуміли та прості правила , які дозволяють поза непотрібної трати розумових сил поступове збільшувати кількість знань. Методологія – це спеціальна галузь, яка цілеспрямовано дозволяє вивчати сутність методів.. В завдання методології входить вивчення походження методів, їх сутності, ефективності тощо.

3. Класифікація методів наукового дослідження

Методи не лише дозволяють проводити наукові дослідження, але в процесі розвитку науки і техніки з,являються нові. Оскільки методів існує величезна кількість, вони класифікуються. Пояснюється значення всезагальних діалектичних методів пізнання діалектичного та метафізичного. Іншу групу складають загальнонаукові методи, що використовуються в різних галузях знань.

Надається тлумачення категорії «рівні знань», зокрема виділяється два основних рівня знань – емпіричний та теоретичний. Так, одні методи використовуються лише на емпіричному рівні наукового пошуку спостереження, експеримент, тестування), інші – на теоретичному (ідеалізація, формалізація..

На емпіричному рівні проводяться експерименти, збирається фактичний матеріал за допомогою методів емпіричної групи. Теоретичний рівень характеризується розкриттям найбільш суттєвих зв’язків, сторін, закономірностей, що становиться можливим на підставі систем абстракцій, зокрема умовиводів, законів, категорій, принципів.

Емпіричний та теоретичний рівні пізнання органічно взаємозв’язані між собою.

Третю групу складають ті методи, які використовуються лише в межах дослідження конкретної науки чи конкретного явища дійсності. Вони мають назву конкретно науковими.

Ще одну групу складають дисциплінарні методи, які є доцільними при вивченні певної проблеми, що знаходиться на межі різних наук

Міждисциплінарні методи являють собою сукупність синтетичних, інтеграційних способів пізнання.

Висновки

Процес науково-дослідної роботи вимагає від науковця умінь обирати відповідні методи наукової роботи, тобто які відповідають конкретним завданням дослідження. Методи дозволяють здійснювати наукову роботу організовано, з мінімальними часовими та інтелектуальними втратами.