20

МІНІСТРЕСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА СУДНОВОДІННЯ,ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

з дисципліни «Запобігання забрудненню морського середовища»

на тему «Розрахунок відверненої шкоди від вихлопних газів СЕУ»

Виконав курсант (студент)

гр. ____________ ____________

(ПІБ)

Перевірив завідувач кафедри судноводіння,

охорони праці та навколишнього

середовища, професор, д.т.н. Лєонов В.Є.

Асистент кафедри судноводіння,

охорони праці та навколишнього

середовища Геращенко І.С.

Херсон 2012

Зміст

Вступ 3

1. Мета роботи 3

2. Теоретична частина роботи 4

3. Практична частина роботи 5

3.1 Порядок виконання роботи 6

4. Індивідуальний розрахунок 9

5. Контрольні питання 12

Висновки 15

Список рекомендованої літератури 17

Додаток А - Таблиця 2 - Викиди шкідливих компонентів вихлопних газів 18

Додаток В – Таблиця 3 – Безмірний показник відносної небезпеки шкідливого компоненту i-го виду 19

^Вступ

На частку вихлопних газів двигунів внутрішнього згоряння приходиться 50-60% основних забруднювачів атмосферного басейну, в мегаполісах рівень забруднення ще вище - 85-90%.

В даній роботі приведена методика розрахунку абсолютної і відверненої шкоди, що наносяться повітряному басейну вихлопними газами двигунів внутрішнього згоряння.

Тільки від одного покращення якості вихідного моторного пального можливо в значній мірі знизити соціально-економічну шкоду. В сукупності з комплексом інженерних методів захисту навколишнього середовища, наприклад, використання на борту транспортних засобів каталітичних нейтралізаторів, зниження шкоди буде більш високим.

В підтвердження цього необхідно відмітити, що з першого січня 1999 року в Новосибірську заборонено використання високотоксичного бензину, що містить тетраетил свинець.

1. Мета роботи

• Визначити абсолютну шкоду від дії токсикантів вихлопних газів двигунів транспортних засобів повітряному басейну.

• Визначити відвернену шкоду повітряному басейну при заміні високотоксичного палива на менш токсичне.

• Визначити величину часткової відверненої шкоди повітряному басейну.

• Розробити рекомендації по зниженню шкоди повітряному басейну від вихлопних газів двигунів транспортних засобів.

2. Теоретична частина

В результаті антропогенної діяльності в промисловості, транспорті, сільському господарстві, воєнно-промисловому комплексі наноситься шкода навколишньому середовищу, обумовлена виділенням (емісією) шкідливих токсичних компонентів, тепла, електромагнітних полів, іонізуючих випромінювань, шуму, вібрації, біологічних токсикантів, важких металів, мінеральних добрив, миючих і поверхнево-активних речовин, нафтопродуктів. В результаті сукупної дії цих виділень на навколишнє середовище порушується один з основних законів екології - принцип взаємозв'язку, взаємодії людини з навколишнім середовищем, що призводить до шкоди. Шкода проявляється в скороченні плодючих земель і лісових масивів, забрудненні водного і повітряного басейну, літосфери і фауни, ерозії ґрунту, створенні умов для «парникового» ефекту планети, знищенні захисного озонового шару, підвищенні рівня захворювань людини і зниження його імунної системи.

Шкода, що наноситься навколишньому середовищу, розподіляється наступним чином між оболонками Землі:

• повітряний басейн 70%;

• водний басейн 20%;

• літосфера 10%.

Абсолютна шкода може бути розрахована в залежності від вкладу шкідливих речовин об'єкту антропогенної діяльності, що розглядається, по емпіричним і теоретичним моделям. Абсолютна шкода виражається в грн./рік.

Відвернена шкода, П_і, грн./рік, визначається за формулою:

τ_і+1

П_і = Yτ_і - Yτ_і+1 (1)

τ_і

де Yτ_і і Yτ_і+1 – величина абсолютної шкоди, яка виникає в різний час:

τ_і – до ведення природоохоронних заходів;

τ_і+1 – після ведення нових природоохоронних заходів.

Для зниження рівня деградації навколишнього середовища необхідно, щоб сукупна величина абсолютної шкоди йшла до нуля, а величина відверненої шкоди була максимальною.

3. Практична частина

В результаті спалювання вуглеводного палива в двигунах транспортних засобів (ДТЗ) формуються вихлопні гази, що містять більше 250 найменувань токсикантів, основні з яких діоксид вуглецю, оксид вуглеводу, сажа, важкі метали, оксиди сірки та азоту. На долю вихлопних газів припадає більше 60% основних забруднювачів повітряного басейну. При спалюванні палива в ДТЗ на вихлопі формується аерозоль - бідисперсна структура в системах «пари-повітря», «пил-повітря», тобто пари рідкої фази або пил, що розчиняються в повітрі (важкі метали, сажа).

Основні види палива, що використовуються в ДТЗ:

1. бензин;

2. дизельне паливо;

3. ракетне паливо (керосин);

4. мазут.

Бензини поділяються на:

• етиловані, що містять сполуки свинцю (тетраетилсвинець) для підвищення октанового числа;

• дизельне паливо, що не містить в своєму складі сполук свинцю.

Етиловані бензини відносять до категорії високотоксичних, оскільки у вихлопних газах містяться, крім основних забруднювачів небезпечні токсиканти - сполуки свинцю, а дизельне паливо - до малотоксичних. Приблизний склад вихлопних газів, що виникають при спалюванні різних палив, наведені в таблиці 1 (див. Додаток 1).

З аналізу складу вихлопних газів, отриманих при спалюванні різних видів палив у ДТЗ, робимо висновок, що найменш шкідливим за рівнем токсичності є дизельне паливо, далі - дизельне паливо і високотоксичний - етиловий бензин. Але, цей висновок потребує детального розрахунку і його аналізу. Повністю перевезти ДТЗ на дизельне паливо неможливо, оскільки з нафти за діючими нині технологіями її переробки неможливо отримати 100% дизельного палива, вихід дизельного палива з нафти знаходиться у межах 25-35%.