МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

Факультет судноводіння

Кафедра гуманітарних дисциплін

Шифр №

Реєстр №

ПЛАН-КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни «Методологія наукових досліджень»

підготовка магістрів

напрям підготовки магістри:

0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура»

0507 «Електротехніка та електромеханіка»

спеціальність:

8.07010401 «Судноводіння»

8.07010402 «Експлуатація суднових енергетичних установок»

8.05070202 «Електричні системи та комплекси транспортних засобів»

курс: Vм, Vмсп

форма навчання: денна

м. Херсон 2012 р.

План-конспект лекцій з дисципліни «Методологія наукових досліджень» розробила у відповідності з робочою навчальною програмою к.п.н., доцент кафедри гуманітарних дисциплін Зайцева Т.Г.

План-конспект лекцій розглянуто на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін __ _____________ 2012 р. протокол №__

Завідувач кафедри _______________ д.пед.н., професор Л.Б. Кулікова

Схвалено навчально-методичним відділом ХДМА

Начальник навчально-методичного відділу ______________ В.В.Черненко

Матеріал до лекції №1: Наукове пізнання та його особливості

План:

Вступ.

1. Наукове пізнання та його специфіка.

2. Етапи та форми процесу пізнання.

Висновки.

Література:

1. Добров Г. М. Наука о науке. / Отв. ред. Н. В. Новиков. - 3-е издание доп. и перераб. - К.: Наук. думка. 1998. - 304 с.

2. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М., 1998.

3. Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1978.

4. Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів. – К.: ВПЦ "Київський університет", - 2010. – 114 с.

5. Степин В.С. Теоретическое знание. – М., 2000.

ВСТУП

Матеріал лекції э спрямованим на усвідомлення сутності явища «наука», значення науки для процесу функціонування сучасного суспільства, факторів, що сприяють розвитку наукового знання. Предметом інтересу встають етапи наукового пізнання, його основні форми та методи.

1. Наукове пізнання та його специфіка.

Під наукою розуміють сферу людської діяльності, що сформувалась історично, результатом якої є знаходження нового знання про реальну дійсність, яке відповідає вже відомим критеріям. Мета науки – пізнання дійсності. Способом досягнення мети виступає наукове дослідження.

Вважається, що сучасна наука зародилася приблизно 300 років тому і весь час розвивається достатньо активно. Так, об’єм наукових знань збільшується у двічі кожні 10-15 лет. Саме розвиток науки забезпечив технічний прогрес та перехід к постіндустріальному суспільству. В наш час широко впроваджуються в різні сфери суспільної життєдіяльності інформаційні технології, становляться характерними процеси глобалізації. Розвиток сучасної науки дозволяє в наш час переносити наукову інформацію на специфічні електронні носії, що дозволяє забезпечувати більш високий рівень систематизації цієї інформації, її інтерпретації та зберігання. Наука виконує функцію гаранта високого рівня розвитку сучасного суспільства та процесу його функціонування.

Процесс наукового пізнання забезпечується за допомогою наукових методів, які дозволяють здобувати наукові факти з метою їх подальшої інтерпретації. Сам процес наукового пізнання регламентується системою конкретних дій шляхом зверненням до наукового інструментарію, що сформувався в часі, зокрема методології, методів, методик тощо. Ці системні регламентовані дії дозволяють здійснювати наукове дослідження, яке саме і виступає засобом отримання нового знання.

Визначають три основних вида наукових досліджень: а) емперичні; б) теоретичні; в) теоретико-емперічні.

Класифікація типів наукових досліджень: фундаментальні, прикладні, монодисциплінарні, междисциплінарні, аналітичні, комплексні тощо.

Мета наукових досліджень також відрізняється, зокрема визначають їх основні типи: пошукові, критичні, відтворювальні.

Досягнення мети забезпечується на підставі звернення до відповідних принципів та методів, яких в наш час існує величезна кількість. Але процес наукового дослідження забезпечується не лише суто технологічним інструментарієм, а й творчим мисленням науковців, їх талантом, цілеспрямованістю, що дозволяє пізнавати об’єктивно існуючи закономірності, відкривати закони, пояснювати певні механізми та процеси функціонування явищ.

Усі наукові методи знаходяться в діалектичному зв’язку з загальнонауковими методами, а також з всезагальним діалектичним методом. Ця обставина зобов’язує кожного вченого мати глибокий рівень філософських знань з тим, щоб забезпечити процес продуктивного пізнання.

Пізнання - це специфічний вид інтелектуальної діяльності людини , який є спрямованим на усвідомлення сутності природного та соціального середовища, а також самого себе та зв’язків між цими явищами. В науці визначають два основних способи пізнання дійсності: а) виробництво засобів, що забезпечують процес життєдіяльності, тобто конкретна праця; б) духовний, в якому важливу роль відіграють пізнавальні процесі.

Процес історичного розвитку суспільства сприяв накопиченню знання та його диференціації обумовленню певними формами. Ці форми поступово були закріплені у вигляді форм суспільної свідомості, зокрема науці, філософії, міфології, політиці, релігії, мистецтві тощо.

До особливостей наукового пізнання мають відношення наступні:

1. Оскільки головне завдання наукового знання - це знаходження об’єктивних закономірностей реальної дійсності, наукове пізнання спрямовується на загальні, найбільш суттєві характеристики явищ дійсності. Тому логіка наукового пізнання відповідає схемі: узагальнення фактів – знаходження випадкового - розуміння необхідного та закономірного; за одиничним – загальне. Ця логіка дозволяє відкривати закони, поглиблювати уявлення про сутність явищ, що вивчаються.

2. Оскільки мета наукового пізнання – об’єктивна істина, то характерною рисою наукового пізнання є об’єктивність, чистота наукового експерименту.

3. Наукове знання повинно відображуватися у практиці за логікою: знати – передбачати – практично діяти. Сучасне наукове знання визначає практику. Так в усіх сферах сучасної життєдіяльності науково-технічний прогрес проявився во всебічної автоматизації, механізації, засвоєнні нових видів енергії, сировини, проникненні в мікро та макросвіт тощо

4. Наукове пізнання в гносеологічному плані є достатньо непростим процесом знаходження знань. Ці знання сформувалися в цілісну систему понять, теорій, законів, гіпотез, законі, які матеріалізуються в також і в символах, - математичних та хімічних формулах тощо. для розвитку наукового пізнання є характерними наукові революції, що пов’язані зі зміною теорій та наукових поглядів.

5. В процесі науково пізнання використовуються матеріальні засоби - прибори, інструменти, тобто наукове обладнання. Крім того є характерним звернення до ідеальних засобів , - логіки, математичних методів, діалектиці, різноманіття наукових методів тощо

6. Науковому пізнання є характерним доказовість та обґрунтованість отриманих результатів, що тісно пов’язується з особистістю науковця, його логико - методологічною підготовкою.

В науці визнають різні рівня критеріїв науковості, зокрема: внутрішня системність знання, його формальна непротиворечивість, можливість перевіряти закономірність, відтворюваність, відкритість для критиці тощо.