- •11. Галицько-Волинське князівство кінця хііі - поч. Хіv ст.
- •21.Козацькі повстання 1620-1630-х рр..
- •22. Причини, рушійні сили та характер Української національної революції XVII ст..
- •23. Зовнішня політика б. Хмельницького.
- •24. Політика уряду і. Виговського.
- •25. Україна у добу Руїни.
- •26. Політика уряду п.Дорошенка.
- •27.Україна у добу і.Самойловича.
- •29. Діяльність уряду і. Мазепи.
- •30. Національно-визвольна боротьба в Правобережній Україні у другій половині хvіі-хvш ст.
- •31. Еміграційна діяльність гетьмана п. Орлика.
- •Запорізька Січ у XVIII ст.
- •Києво-Могилянська Академія XVII-XVIII ст.
- •34. Діяльність урядів і. Скоропадського, п. Полуботка та д. Апостола.
- •35. Ліквідація української державності у другій половині XVIII ст.
- •36. Діяльність "Руської Трійці" у контексті українського національного відродження в Галичині.
- •37. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •38. Громадівський рух в Наддніпрянській Україні у XIX ст.
- •39. Соціально - економічні реформи 60-70-хроків XIX ст. В Наддніпрянській Україні.
- •40. Українські політичні партії наприкінці XIX- на початку XX ст.
- •42. Україна в роки Першої світової війни.
- •43. Діяльність Української Центральної Ради у 1917 р.
- •44. Українсько - більшовицька війна 1917-1918 рр.: причини, обставини, наслідки.
- •45. Українська Держава п Скоропадського.
- •46. Селянський повстанський рух на чолі з н. Махном 1918.
- •47. Діяльність Директорії унр.
- •48. Західноукраїнська Народна Республіка.
- •49. Становлення радянської влади в Україні (1917-1920 рр.). Політика "воєнного комунізму".
- •50. Нова економічна політика 1920-х років.
- •51. Колективізація кінця 1920-х - початку 1930-х в Україні та її наслідки.
- •52. Культурне і суспільне життя в радянській Україні у 1920 - 1930 роках. Сталінські репресії.
- •54. Радянсько-німецький альянс 1939 р. Та його значення для України.
- •55. Україна в умовах німецької окупації часів Другої світової війни.
- •56. Національно-визвольна боротьба в Західній Україні в другій половині
- •1940-Х-у 1950-х роках.
- •57. Процеси лібералізації культурного життя України в 50-х - в першій половині.
- •58. Культурне і суспільне життя в Україні у 1970-х - першій половині 1980-х років.
- •59. Національно - державне відродження України наприкінці 80-х - на початку 90-х років XX ст.
- •60. Українська діаспора.
50. Нова економічна політика 1920-х років.
НЕП - форма перехідного періоду від капіталізму до соціалізму, що базується на ринковій економіці. Була прийнята на X з'їзді РКП(б) і проводилася в країні до зими 1927-1928 р. Сутність Непу - установлення економічної основи політичного союзу робітничого класу й селянства. Причини прийняття Нэпа - криза Радянської влади (кінець 1920 - початок 1921 р.), що показав на практиці неможливість продовження політики «воєнного комунізму» після закінчення громадянської війни.
1. Криза економічний:
а) майже повна розруха й параліч економіки. Б) с/г - Україна заготовила 40% від потреб продовольства; голод у великих містах;в) в області фінансів - повна інфляція грошей.
2. Криза внутрішньополітичний:
а) порушений союз робітничого класу й селянства через що селяни зі зброєю в руках повстали проти Радянської влади;б) в 10 разів скоротився й до того вузький шар пролетаріату - соціальної бази й опори Сов. Влади.
3. Криза внутріпартійний:
а) у РКП(б) не було єдиної думки про шляхи виходу із кризи: одні виступали за посилення адміністративних, репресивних мір, інших - за повернення до демократичних порядків;б) у партії виникло 10 платформ, що по-різному пропонувала шляхи виходу із кризи.
У підсумку: всі 3 кризи, викликані 6-літньою війною 1914-1920 р. і невиправданим продовженням політики «воєнного комунізму» після громадянської війни, зробили неминучим прийняття на X з'їзді партії курсу на НЕП.
ОСНОВНІ ЗМІНИ ПРИ Непі
1 У лютому 1921 р. пленум ЦК КП(б)У визнав недоцільною й непридатною для України заміну продрозкладки продподатком. Однак московське керівництво, Ленін розуміли, що подалі здійснення політики «воєнного комунізму» може призвести до селянської війни. На X з'їзді РКП(б) у березні 1921 р. Ленін переконав делегатів прийняти рішення про заміну продрозкладки натуральним продподатком. Було покладено початок системі заходів, які згодом назвали новою економічною політикою (неп).Це була політика компромісів, вимушеного відходу від негайного будівництва комунізму за Марксом. Крім заміни розкладки натуральним і грошовим податками, що давало змогу селянам продавати надлишки власної продукції на ринку, неп допускав вільну внутрішню торгівлю, передачу дрібних підприємств в оренду й приватну власність, іноземні концесії. Запроваджувався госпрозрахунок на рівні трестів. Практично призупинилося заснування нових колгоспів і радгоспів, набув розвитку кооперативний рух. Однак більшовицьке керівництво не збиралося відмовлятися від будівництва соціалізму. Тому вирішальні галузі економіки - важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля - залишалися під контролем держави. Ленін вважав, що за збереження диктатури пролетаріату неп забезпечить переможу соціалізму над капіталізмом. Незважаючи на всі труднощі, в 1922 р. здебільшого вдалося покінчити з голодом. Хоча земля залишалася державною власністю, згідно з земельним законом УСРР від 22 листопаду 1922 р., її передавали в приватне користування або в оренду селянам. В 1925- 1926 рр. виробництво зерна в Україні досягло довоєнного рівня. Тоді ж здебільшого було відновлено обсяг промислового виробництва. Неп зумовив певні успіхи й у внутрішній політиці. Було припинено масові розстріли. Влада проголосила амністію повстанцям і членам некомуністичних партій. Українським політичним емігрантам гарантувалося вільне повернення в Україну.