
- •1.Поняття світової валютної системи та її елементи.
- •2. Еволюція свс. Типи валютних систем.
- •3.Проблема конвертованості національної валюти
- •4. Проблема вибору режиму валютного курсу
- •5. Паритет купівельної спроможності як вартісна основа обмінного курсу валют. Фактори, що впливають на величину вал. Курсу.
- •6. Сутність та призначення вал курсу в системі ме та мф. Види вал курсів.
- •7. Розрахункові та платіжні засоби в системі міжнародних фінансів. Види, загальна характеристика, сфера застосування кожного з них
- •9. Поняття світових потоків капіталу та їх роль у розвитку світової економіки та глобалізації фінансових ринків.
- •11. Основні характеристики, канали руху та фактори, що впливають на рух світових фінансових потоків
- •12. Міжнародні фінансові ринки. Фінансові ресурси світового господарства та механізми їх перерозподілу
- •13. Суб’єкти міжнародних фінансів та їх характеристика
- •14. Міжнародні організації як суб’єкт міжнародних фінансів
- •15. Тнк як суб’єкт міжнародних фінансів
- •16. Тнб як суб’єкти міжнародних фінансів
- •17. Світові фінансові центри: поняття, стадії розвитку, необхідні елементи та основні умови фінансування.
- •18. Міжнародний валютний ринок. Організація, регулювання та основні тенденції розвитку.
- •19. Різновиди операцій на міжнародному валютному ринку, інструменти валютного ринку.
- •20. Різновиди операцій на міжнародному ринку капіталів. Інструмент міжнародного ринку капіталу.
- •21. Різновиди операцій на міжнародному грошовому ринку.
- •22. Міжнародний ринок облігацій. Організація, регулювання, основні тенденції розвитку.
- •23. Види міжнародних облігацій та критерії, що їх визначають.
- •24. Міжнародна заборгованість, як сучасна проблема міжнародних фінансів. Еволюція, сучасний стан та шляхи вирішення проблеми міжнародної заборгованості.
- •25. Організаційні засади міжнародних розрахунків. Система кореспондентських відносин між банками у сфері міжнародних фінанасів. Форми міжнародних розрахунків
- •26. Складові платіжного балансу. Методи регулювання стану платіжного балансу
- •27. Концепції оподаткування
- •Концепція неупередженого міжнародного оподаткування
- •28. Україна та міжнародні фінансові організації. Історія та сучасний стан розвитку взаємовідносин.
- •29. Сучасні фінансові проблеми України
- •30. Перспективи стабілізації світових фнансових ринків і місце України на світовому фінансововму ринку.
6. Сутність та призначення вал курсу в системі ме та мф. Види вал курсів.
Сутність валютного курсу. Зовнішньоекономічні операції у більшості випадків пов'язані з обміном однієї національної валюти на іншу. У цьому зв'язку виникає необхідність у встановленні співвідношення обміну між валютами - валютного курсу.
Валютний курс - це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни.
Установлення курсу називається котируванням валюти. Валютний курс відбиває взаємодію сфер національної та світової економік. Якщо основні характеристики кожної валюти формуються у межах національних господарств, то їх кількісне порівняння відбувається у зовнішньоекономічних операціях. Валютний курс порівнює національні вартості не прямо, а опосередковано - через їх відносну купівельну спроможність. Це забезпечує наявність вартісних критеріїв при проведенні міжнародних розрахунків, дає змогу вимірювати ефективність зовнішньоекономічних операцій.
Валютний курс необхідний для
- обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів та кредитів;
- порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених у національних або іноземних валютах;
- періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм та банків.
Валютний курс учасники обміну розглядають як коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, який визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Однак вартісною основою валютного курсу є паритет купівельних спроможностей валют, який виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції. Розрізняють такі види валютних курсів:
1) за способом регулювання:
фіксований валютний курс - офіційно встановлюється центральним банком з врахуванням співвідношення цін у даній країні з цінами країн головних партнерів, рівня валютних резервів, стану торговельного балансу. Фіксований валютний курс найбільш доцільний за умов внутрішніх кризових ситуацій в нестабільній економіці, тому що забезпечує нижчі темпи інфляції, стабільні умови для зовнішньоекономічної діяльності, створює можливість прогнозувати розвиток ситуації в країні.
плаваючий курс, який змінюється залежно від ринкового попиту та пропозиції, але корегуються валютними інтервенціями центральних банків.
2) за видами ринку:
поточний курс SPOT (TOD i TOM);
форвардний курс;
ф’ючерсний курс;
ринковий та розрахунковий (фіксінг центрального банку) середньозважений курс по торгах.
7. Розрахункові та платіжні засоби в системі міжнародних фінансів. Види, загальна характеристика, сфера застосування кожного з них
Вексель — це цінний папір, що засвідчує безумовне та беззаперечне боргове зобов'язання. Простий вексель — це боргове зобов'язання імпортера здійснити платіж. Переказний вексель — письмовий наказ здійснити платіж певній особі у певний строк, який виставляється експортером на іноземного імпортера. У складанні простого векселя беруть участь дві особи — векселедавець (платник) та векселедержатель (отримувач коштів за векселем), перевідного векселя — три особи — трасант (особа, яка видала вексель чи наказ платити), трасат (платник за векселем) та ремітент (особа, на користь якої видано вексель). Його форма та вигляд регламентуються певною системою міжнародного та національного вексельного права. У багатьох країнах для уніфікації здійснення операцій з векселями розроблені вексельні формуляри. Гарантією за простими векселями і траттами є їх авалювання. Аваль — це гарантія платежу за простим та переказним векселем з боку аваліста, якщо боржник не виконав своїх зобов'язань за векселем. Він здійснюється на лицьовому боці векселя або на додатковому аркуші — алонжі і підписується авалістом. Векселі є оборотними фінансовими документами, їх передання здійснюється шляхом передавального напису — індосаменту. Такий напис здійснюється на зворотному боці векселя і підписується індосантом. Використання векселів може бути передбачено, а в деяких випадках і визначатися як обов’язкова умова при використанні акредитивної та інкасової форми розрахунків. При інкасовій та акредитивній формах розрахунків використання тратти повинно бути передбачено угодою між партнерами. В інкасовому дорученні і дорученні на відкриття акредитива необхідно вказати, що товарні документи будуть передані для імпортера лише за умови оплати чи акцепту виставленої тратти.
Чек — це безумовний наказ чекодавця банку-платнику чи іншій кредитній установі оплатити за пред'явленням певну суму чекодержателю чи за його наказом за рахунок наявних у банку (депонованих) коштів чекодавця. Для клієнтів зі стійким фінансовим становищем банк за наявності відповідної угоди може видати чек без депонування коштів. Такі чеки називаються безва-лютними, їх використання дуже обмежене. Розрізняють чеки фірмові та банківські. Фірмовий чек — це чек, який виписується фірмою на отримувача коштів і вистав ляється на свій банк. Проте такі чеки не дають повної гарантії отримання коштів. У зв’язку з цим зросло використання банківських чеків, ризик невиплати за таким чеком надзвичайно малий, окрім того, виплату грошей за таким чеком не можна припинити. Банківський чек — це чек, який виписується банком на банки-кореспонденти. Оплата за таким чеком здійснюється за рахунок коштів на кореспондентських рахунках банку.
Залежно від характеру використання чека і умов передання виділяють кілька видів чеків. Чек може передаватися однією особою іншій через індосамент, який здійснюється на зворотному боці чека. Індосамент засвідчує передання права за чеком і передбачає відповідальність особи, що здійснила індосамент, — індосанту перед держателями чека.
Іменний чек — це чек, який виписується на користь певної особи. Передання чека проводиться за допомогою передавального напису з поміткою «не наказу», завірену нотаріально.Ордерний чек — це чек, який виписаний на користь певної особи чи за його наказом. Передання чека здійснюється шляхом індосаменту (інколи з поміткою «наказу»).Чек на пред'явника — це чек, який виписується на будь-яку особу і може передаватися як з індосаментом, так і без індосаменту. Чеки, як правило, використовуються при виникненні перерахунків між учасниками зовнішньоторговельних угод на незначні суми (знижки чи доплати за якість, помилки у розрахунках тощо). У розрахунках неторговельного характеру використовуються дорожні та єврочеки.
8.Комунікаційні системи у сфері міжнародних фінансів. Міжнародні платіжні системи: SWIFT, CHIPS, Fed Wir, TARGET. На сьогодні в світі діє близько 50 телекомунікаційних служб фінансової інформації. Ці служби формують й надають дані про різні фінансові інструменти, зокрема такі, як ціни, курси валют, котирування, ставки тощо, які є основою фінансових, торговельних і фондових ринків. У 1973 р. у Брюсселі було створено Всесвітню міжбанківську фінансову телекомунікаційну мережу (SWIFT). з 1977 р. Головна мета СВІФТ — швидкісне передання банківської і фінансової інформації на базі засобів обчислювальної техніки. Головними сферами діяльності СВІФТ є:-платежі - цінні папери - іноземна валюта і грошові ринки . Передання та обробка інформації через СВІФТ здійснюється протягом 20 сек. Основне досягнення СВІФТ — це створення і використання стандартів банківської документації, яку визнано Міжнародною організацією інформації (ISO). Система передає з допомогою каналів супутникового зв'язку інструкції банків-учасників для виконання різних фінансових переказів, розрахунків за ціннми паперами і т.д. CHIPS (система міжбанківського клірингу). Це найбільша приватна система електронних переказів, що забезпечує функціонування світового ринку долара. Вона була заснована в 1970 році розрахунковою палатою Нью-Йорку для заміни паперової системи розрахунків - чеків. При нинішній системі виробництва розрахункових операцій, CHIPS починає накопичувати і посилати телеграфні перекази (телеграфісти набирають платіжні документи з 7 годин ранку і припиняють операції за переказами в 16.30). О 17 годині система починає процедуру розрахункових операцій за допомогою системи FedWire. Банки-члени CHIPS, що роблять взаємозалік, можуть відмовитися від розрахунків із банками, що мають неурегульовані позиції, до 17 годин ЗО хвилин. Система FedWire закінчує усі свої розрахункові операції о 18:30. FEDWIRE являє собою електронну систему переказів Федеральної резервної системи США. З її допомогою фінансові організації Америки можуть здійснювати перекази грошових коштів і цінних паперів у загальнонаціональних масштабах. Fedwire разом з CHIPS є найбільшими системами міжнародних платежів, здійснюваних у доларах США. Учасниками Fedwire є фінансові інститути, які мають рахунки в одному з Федеральних резервних банків. Fedwire представляє собою одночасно телекомунікаційну та клірингову систему. Це означає, що технічні засоби дозволяють учасникам відправляти і приймати різного роду електронні повідомлення, головним чином, платіжні доручення. У той же самий час система здійснює розрахунки, тобто виробляються бухгалтерські записи за кореспондентськими рахунками учасників Fedwire, які й означають сам факт переказу коштів. ТАРГЕТ-транснаціональна автоматична система розрахунків при проведенні великих платежів в режимі реального часу. ТАРГЕТ-це децентралізована система, яка базується на національних системах валових розрахунків у режимі реального часу країн, що використовують для розрахунків євровалюту. ТАРГЕТ є одним з наймасштабніших і важливих проектів з об'єднання зони євро. Три основні принципи ТАРГЕТ: 1) мінімалістський підхід; передбачає максимальне використання тих систем та інфраструктури, які вже існують в кожній країні ЄС. 2) децентралізація; Основна причина децентралізації полягає в тому, що розрахунки проводяться за рахунками, які кожен з комерційних банків має у своєму національному ЦБ. 3) орієнтованість на ринок. Обов'язкове використання ТАРГЕТ потрібна тільки для розрахунків за операціями, пов'язаними з грошово-кредитною політикою. Решта платежі можуть проводитися як через ТАРГЕТ, так і через інші платіжні системи. Види розрахункових операцій: Платежі, безпосередньо пов'язані з операціямиЦБ, в які залучена євросистемі, або на стороні одержувача, або на стороні відправника; Розрахункові операції неттінгових систем великих переказів, що працюють у євро; Платежі в євро між кліринговими банками; - межбанковские и клиентские платежи в евро.