Розділ 3. Дослідження визначальних мотивів у волонтерській діяльності
3.1. Вихідні дані
Дослідження проводилось серед членів Християнської Молодіжної Організації «Аніматори ВіО».
Група досліджуваних складалась із 20 осіб, серед яких 10 – хлопців та 10- дівчат, віком 14 – 19 років.
Для підтвердження гіпотези використовувались такі методи:
Анкета «На визначення мотиваційної сфери молодих людей» (Додаток А) та тренінг « Хто ми – волонтери! » (Додаток Б).
Анкета «На визначення мотиваційної сфери молодих волонтерів» проводилась з метою визначення рівня мотивації молодих людей до волонтерської діяльності. Складається з 8 відкритих запитань.
Тренінг « Хто ми – волонтери! » проводився з метою визначення рівня готовності до волонтерської діяльності та виховання спрямованості до волонтерської роботи, морально – психологічної стійкості особистості як основного характерологічного утворення у молодих людей.
Тренінг розрахований на 45 хв.
Структура тренінгу:
вступна частина ( Привітання, представлення теми тренінгу, правила тренінгу );
основний зміст ( Інтерактивна гра «Контакти», вправа «Сліпі та зрячі» );
заключна частина ( Вправа «Іскра любові » )
3.2. Опис та аналіз отриманих результатів
Результати анкетування виявилися наступними:
На запитання: «Чому Ви працюєте волонтером?»
- 55% - відповіли, що хочуть боротись за щось особливе;
- 25% - хочуть набути досвіду;
- 15% - хочуть бути серед людей;
- 5% - хочуть чимось займатись .
Графічно відповіді зображені на Рис. 1.
Більшість реципієнтів відповіли, що хочуть боротись за щось особливе - це свідчить про те, що їм не байдуже становище нашого суспільства, і лише 5% опитуваних відповіли, що просто хочуть чимось займатися, - це досить високий показник, адже рівень інформованості щодо цієї проблеми залишається на низькому рівні.
На запитання: «Чому Ви бажаєте займатись волонтерською діяльністю?»
- 55% - відповіли,що хочуть самореалізуватись;
- 45% - хочуть відчувати себе потрібними.
Графічно результати представлені на Рис. 2.
Такі відповіді свідчать про те, що велика частина молодих людей більше замислюється над майбутнім, адже 55% з опитуваних прагнуть самореалізуватись у сфері котра приносить користь не тільки їм самим, а й людям, які потребують допомоги.
На запитання: «Що на Вашу думку є показником волонтера?»
- 65% відповіли - творчий підхід до роботи, а також отримання задоволення від виконаної роботи ;
- 25% - опитаних вважають , що ініціативність є найважливішим показником;
- 5% - відчуття не даремності зусиль;
- 3% - самостійність прийняття рішень;
- 2% - відчуття дорослості.
Графічно відповіді зображені на Рис. 3.
Найбільше опитаних прагнуть отримати задоволення від роботи, а також використовують творчий підхід у своїй діяльності. Це свідчить про те, що дані особи будуть продуктивно і активно займатись волонтерською діяльністю.
На запитання: «З якою групою людей Ви бажали б працювати?» відповіді розмістились таким чином:
- 40% опитаних бажають працювати з дітьми;
- 40% хочуть працювати з молоддю;
- 11% погодились працювати з людьми похилого віку;
- 9% працювали б з людьми старшого віку.
Більшість реципієнтів бажають працювати з дітьми та молоддю. Підтвердженням цього є, розташування діаграм котрі знаходяться на рівні одна з одною. Адже виховуючи наступне покоління ми можемо бути впевненні, що після нас залишаться наші послідовники.
Результати відповідей графічно зображені на Рис. 4.
На запитання: «Якій волонтерський роботі Ви надавали б перевагу?»
- 33% готові працювати з профілактикою негативних явищ у молодіжному середовищі (ВІЛ/ СНІД, наркоманія, тютюнопаління та інше);
- 20% - спробували б себе у сфері роботи з неповносправною молоддю та дітьми;
- 16% - надали перевагу роботі з сімями, які опинилися в складних життєвих обставинах;
- 16% - спробували б роботу з жінками, котрі мають намір відмовитись від новонароджених дітей;
- 10% - хотіли б працювати з засудженою молоддю
Результати можна побачити графічно на Рис. 5.
Результати відповідей свідчать про те, що особи прагнуть бути задіяними у кожній сфері життя. Таким чином можна усі сили розподілити на певні підгрупи, які будуть реалізовувати поставлену мету і завдання щодо потреб людей з якими працюватимуть.
На запитання: «Яку роботу Ви могли б виконувати крім вище зазначеної?»
- 43% розповсюджували інформацію серед громадськості;
- 26% працювали б з фото репортажами;
- 18% виконували б організаційну роботу під час різних заходів;
- 13% допомагали б у наповнюванні сайту.
Графічно результати представлені на Рис. 6.
Найбільше опитуваних розповсюджували б інформацію серед громадськості. Дуже важливо пропагувати волонтерство серед людей, адже таким чином ряди добровольців збільшуватимуться і допомога надаватиметься більшій кількості людей.
На запитання: «Чи працювали Ви волонтером?»
- 71% відповіли, що так;
- 24% відповіли, що ні;
- 5% - важко відповісти
Графічно відповіді зображені на Рис. 7.
На запитання: «Як Ви дізнались про організацію?»
- 82% - відповіли, через друзів;
- 12% - через родичів;
- 6% - через всесвітню мережу Інтернет.
Результати відповідей можна побачити на Рис. 8.
Отже, за допомогою анкетування було виявлено, що у досліджуваних первинною мотивацією є прагнення до самореалізації, що є рушійною силою у волонтерській діяльності. Результати методу анкетування стали рушійною силою для розробки тренінгового заняття.
Після проведення анкетування волонтерам Молодіжно-християнської організації «Аніматори ВіО» було запропоновано взяти участь у тренінгу на тему «Хто ми – волонтери! »
Волонтери з радістю погодилися взяти участь.
Першою вправою була вправа «Привітання» - волонтерам пропонувалося привітатися за допомогою різних способів, найчастіше це були жести «привіт» – помах рукою, рух – долоня в долоню.
З побаченого можна зробити висновок, що молоді люди більше користуються невербальними засобами спілкування.
Наступним у тренінгу було представлення теми. Ведучий за допомогою мультимедійного засобу висвітив тему тренінгу на великий екран. І всі учасники дружно вголос зачитали тему тренінгу під супроводом аудіо-запису.
Наступним у тренінгу було прийняття правил. Волонтери кожен по черзі пропонували свої правила тренінгу, в результаті чого було встановлено спільні правила. Ведучий у свою чергу записував їх на великому аркуші паперу і помістив його перед усіма, щоб вони були у всіх на очах і при потребі кожен міг до них звернутись і їх дотримуватись.
Інтерактивна гра «Контакти» сприяє формуванню у волонтерів уміння встановлювати контакти та підтримувати розмову з різними категоріями людей у різних життєвих ситуаціях, що є вкрай важливим у здійсненні соціально-педагогічної діяльності. Волонтери під час цієї гри помітно пожвавіли, на що було дуже приємно споглядати.
Наступною була вправа «Сліпі та зрячі»
Ця вправа не лише розвиває навички взаєморозуміння між партнерами, але й дозволяє вийти на обговорення переживань, пов'язаних з відчуттям залежності й відповідальності.
Вправа виконується в групах з чотирьох - шести осіб. Із цієї групи вибирається один член, що виконуватиме роль «зрячого». Решта учасників веденими «сліпими». Учасники вишиковуються в колону по одному на відстані не менше метра один від одного й беруться однією рукою за мотузку, протягнену вздовж колони. Після цього їм закриваються очі. Один кінець мотузки бере в руку «зрячий» учасник, який знаходиться на чолі колони. Його завдання провести групу зазначеним ведучим маршрутом, не
вимовляючи жодного слова. Ця мотузка є його єдиним засобом зв'язку зі «сліпими» й учасників одне з одним. Завдання «зрячого» учасника — проходячи маршрутом, вести за собою свою «сліпу» групу. Йому доводиться посмикувати мотузку вгору або вниз, вправо або вліво, указуючи тим самим напрямок руху людині, яка йде за ним. Та, у свою чергу, долаючи перешкоду або поворот, повинна вести за собою наступного учасника.
У грі брала участь уся група. У ході гри визначали початкове ставлення групи до проблеми. Волонтери, котрі були зрячими відповідально виконували поставлене завдання щоб не нашкодити здоров’ю не зрячої людини, не зрячі у свою чергу повністю покладалися на свого супроводжуючого, що підкріпило їхню відповідальність та довіру до інших людей. Після гри взаємостосунки між волонтерами помітно потеплішали.
Наступним у тренінгу була вправа « Іскра любові»
Учасникам пропонується сісти в коло, після чого кожен по черзі починаючи з тренера висловлює свої враження від тренінгу, побажання беручи за руку людину котра сидить з лівого боку і так по колу. Після проговорених вражень кожен учасник аплодує один одному, в знак подяки за корисно і приємно проведений час.
Отже, провівши тренінгові заняття «Хто ми – волонтери! » можна сказати, що учасники гарно і з користю для себе засвоїли інформацію з даної теми, про це говорить схвальна активність під час обговорення вражень від тренінгу. Отже, гіпотеза яка була висунута на початку дослідження підтвердилася.