Донецька обласна державна адміністрація

Донецький обласний центр перепідготовки и підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій

я

Міні - проект

«Донбас культурна столиця майбутнього»

Виконавець: заступник начальника

відділу державної виконавчої служби

Петровського районного управління юстиції

у м. Донецьку

Генова Евгения Григорьевна

Донецьк, 2012

 

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. Анотація міні-проекту………………………………………….3
РОЗДІЛ 2. Опис проблеми, на рішення якої направлений проект………4
РОЗДІЛ 3. Цілі і завдання проекту……………………………………….10 РОЗДІЛ 4. Опис проекту…………………………………………………..11 РОЗДІЛ 5. Робочий план проекту………………………………………...13 РОЗДІЛ 6. Очікуваний результат………………………………………….15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………………………………….16
Додаток А. Проект договору про інформаційне співробітництво………17

1. Анотація міні-проекту

«Удосконалення юридичного забезпечення діяльності апарату місцевої державної адміністрації»

виконавець : заступник начальника відділу державної виконавчої служби петровського районного управління юстиції у м. Донецьку Білун Вікторія Ігорівна.

Міні-проект присвячений питанням розв’язання першочергових завдань удосконалення діяльності та забезпечення місцевих державних адміністрацій в частині юридичного забезпечення. В проекті надається вирішення актуальних задач юридичного забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій, покращення діяльності їх юридичних служб, що ґрунтується на досвіді роботи працівників юридичної служби Донецької облдержадміністрації.

Актуальність проекту полягає в розв’язанні наступних проблем, а саме:

1. Підвищення конкурентоспроможності юридичних служб місцевих державних адміністрацій по відношенню з юридичними службами приватних підприємств, в частині забезпечення їх кадрами;

2. Створення належної системи навчання і підвищення кваліфікації працівників місцевих державних адміністрацій (правова освіта).

Ставлячи за мету обґрунтування реформування та удосконалення системи і форм діяльності юридичного забезпеченнямісцевих органів виконавчої влади, виходжу насамперед із того, що актуальність проекту обумовлена наступним.

Для розв’язання цих проблем, на мою думку, необхідно:По-перше, повести аналіз юридичного забезпеченнямісцевих органів виконавчої влади. По-друге, існує об’єктивна необхідність розробки нових та вдосконалення існуючих принципів побудови системи юридичного забезпечення апарату місцевих органів виконавчої влади. По-третє, практичне удосконалення напрямків та форм діяльності юридичних підрозділів апарату місцевих органів виконавчої влади як таких, що здійснюють юридичне забезпечення цих органів.

В результаті реалізації проекту, на мою думку, покращиться кадрове забезпечення юридичних служб місцевих державних адміністрацій, їх конкурентоспроможність в сучасних умовах, кваліфікацій рівень, та проведення єдиної державної політики у сфері підготовки нормативних актів.

2. Опис проблеми, на рішення якої направлений проект

Поліпшення якості юридичного забезпечення апарату місцевої державної адміністрації є надзвичайно важливим практичним завданням в сучасних умовах. Адже утворюється апарат місцевої державної адміністрації саме для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпе­чення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень голови місцевої державної адміністрації, подання методичної та іншої практичної допомоги місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування. Невипадково у Типовому регламенті місцевої державної адміністрації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 року№ 2263 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року№ 1270), серед завдань апарату саме завдання правового забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації відведено майже перше місце.

Правове забезпечення управління обов'язково повинно спиратися на конструктивні рі­шення організаційно-функціональних проблем. Такі рішення є основою для визначення характеру, змісту, між правового регулювання. Вони до­зволяють здійснювати тісну залежність між необхідним організаційним станом системи управління і обсягом юридичних засобів, необхідних для його підтримки або зміни. Юридичні засоби, поява яких не пере­дувала встановленню раціональних організаційно-функціональних па­раметрів систем, зокрема структури, основних типів ситуації і рішень, зміст інформаційних процесів, навряд чи зможуть забезпечити їх нор­мальне функціонування. Крім цього, конструктивний підхід до систем управління надає мож­ливість вирішити з часом питання дозування правового регулювання для забезпечення їх необхідного стану. Сьогодні не можна точно вказати скільки необхідно юридичних засобів, якої інтенсивності дії, щоб ство­рити певний рівень організованості в системі. Зрозуміло тільки, що вони повинні бути допустимо мінімальними. Таким чином правове регулювання призводить у кінцевому рахунку до дійсної організованості суспільних відносин. А починається воно із формування юридичних норм, опрацювання і прийняття нормативних актів, тобто з правової нормативної регламентації.

Щодо підвищення конкурентоспроможності юридичних служб місцевих державних адміністрацій по відношенню з юридичними службами приватних підприємств, в частині їх кадрового забезпечення, то велике значення для організації роботи юридичної служби мають якісний добір та розстановка кадрів. Це означає, що кожний працівник повинен відповідати таким вимогам: правильно розуміти державну політику й наполегливо впроваджувати її в життя; досконало володіти своєю спеціальністю; у повному обсязі знати питання, які має вирішувати; забезпечувати дотримання державних інтересів і трудової дисципліни; вміти переконувати, виховувати та організовувати людей; бути вимогливим до себе й підлеглих; виявляти принциповість і добросовісність у роботі.

Нині, коли відбуваються якісні зміни в організації та управлінні економікою, соціальною сферою, адміністративно-політичним будівництвом, місцевим самоврядуванням, коли істотно змінились і набули нових форм управлінські, виробничі та трудові відносини, щоразу підвищуються вимоги до правової та економічної освіти кадрів як важливої умови підвищення наукового рівня управління та господарювання, кожний державний службовець або будь-який праців­ник повинен постійно підвищувати і вдосконалювати свої знання у сфері права, економічної теорії та політики держави, з питань сучасної науки і практики керівництва виробництвом, методів виховання та організації людей.

Своїми знаннями та вміннями використовувати правові засоби для захисту законних інтересів та прав місцевої державної адміністрації юридична служба може не тільки підвищити власну роль та авторитет у вирішенні соціально-економічних та господарських питань але й довести свою необхідність, в забезпеченні законності в господарській діяльності, в розповсюдженні правових знань, підвищенні правової культури керівників та працівників місцевої державної адміністрації.

Приймаючи на роботу юрисконсульта необхідно орієнтуватися на кваліфікаційні вимоги, що пред'являються до посади.

На теперішній час існують певні кваліфікаційні вимоги до працівників юридичних служб місцевих державних адміністрацій встановленні наказом національного агентства України з питань державної служби від 13.09.2011 № 11 «Про Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців» та Загальним положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040. Так, згідно із кваліфікаційними вимогами працівники юридичних служб місцевої державної адміністрації повинен мати:

- вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.

- стаж роботи за фахом:

- для головного спеціаліста стаж роботи за фахом на державній службі не менш як 3 роки або за фахом в інших сферах не менш як 4 роки;

- для провідного спеціаліста стаж роботи за фахом не менш як 2 роки.

Як бачимо держава висуває до таких посад високі вимоги. Якщо ж порівняти їх з пунктом 5 Загального положення про юридичну службу, то можна сказати, що обов'язковою умовою як перших так і других є наявність вищої юридичної освіти. А яку ситуацію ми бачимо зараз. Деякі навчальні заклади випускають молодших спеціалістів з юридичною освітою, що певним чином не "підпадають" під жодні з цих умов, і у випускників мало шансів працевлаштуватись на такі посади в місцеву державну адміністрацію.

Таким чином, підводячи підсумок, можна відзначити, що вибір кандидата на посаду в юридичному управлінні Донецької облдержадміністрації є досить відповідальна робота, основним принципом якої є досягнення гармонічного поєднання різних корисних для справи якостей, що є у працівників, безпосередніх претендентів. Вдале рішення цієї задачі, без сумніву, буде сприяти підвищенню ефективності діяльності не тільки юридичного управління, а і забезпечення на належному рівні правової роботи в апараті місцевої державної адміністрації.

Але незважаючи на високі вимоги до працівників юридичних служб місцевих державних адміністрацій, їх оплата праці залишається на дуже низькому рівні

Так, оплата праці працівників місцевих державних адміністрацій, у тому числі і працівників їх юридичних служб регулюється Законом України «Про держану службу» та постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», яка складається в основному із: посадового окладу, надбавок за ранг, за вислугу років, за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи. Та, в реаліях сьогодення,заробітна плата працівника юридичної служби місцевої державної адміністрації в середньому складає до полутора тис. грн. (1500 грн.), що не дає можливості цьому органу виконавчої влади заінтересувати фахівця в областіправа, зі стажем роботи за фахом не менш як 4 роки, працювати саме на державній службі, в юридичній службі місцевої державної адміністрації, а не на підприємстві приватної форми власності, де оплата труда набагато вища.

Раніше, з метою вирішення проблеми дефіциту кадрів в юридичних службах місцевих органах виконавчої влади, незважаючи на вищеозначені кваліфікаційні вимоги до стажу працівників юридичних служб, можливо було добирати спеціалістів в сфері права, які тільки, що закінчили вузи, за конкурсом.

Але натеперішній час, діє стаття 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», яка передбачає обмеження щодо використання службового становища (незаконне сприяння в призначенні на посаду).

Виходячи, із вимог цієї статті, добір осіб, на посади працівників юридичних служб місцевих державних адміністрацій, які не мають встановленого для них вимог щодо стажу роботи,тягне для особи, яка їх призначить на цю посаду, відповідальність за скоєння корупційного правопорушення.

Тобто, на теперішній час виникає велика потреба у забезпеченні кадрами юридичних служб місцевих державних адміністрацій.

На мою думку, існує 3 шляхи вирішення цієї проблеми, а саме:.

Перший. Підвищення рівня заробітної плати працівників юридичних служб місцевих державних адміністрацій, що надасть можливість доповнити їх кваліфікованими кадрами із досвідом практичної роботи в області права, що на теперішній час в умовах реальної економічної ситуації у нашій держави є неможливим та потребує суттєвого збільшення бюджетного фінансування.

Другий. Скасування кваліфікаційних вимог до працівників юридичних служб місцевих державних адміністрацій щодо стажу роботи.Вирішення існуючої проблеми таким шляхом, на мою думку може призвести до наповнення юридичних служб місцевих державних адміністрацій некваліфікованими кадрами в яких відсутні відповідні знання в сфері державного управління.

Третій. Визначення на законодавчому рівні можливості добору на посади працівників юридичних служб місцевих державних адміністрацій, осіб, що є фахівцями у сфері права, які тільки, що закінчили вищі навчальні заклади шляхом конкурсного відбору але тільки тих, які проходили практику під час навчання у вищому навчальному закладі,не менш одного року в цих місцевих державних адміністраціях. Такий підхід вирішення існуючої проблеми, на мою думку є найбільш оптимальним. Оскільки може вирішити питання залишення, на деякий час, бюджетне фінансування оплати праці практично на існуючому рівні, та залучити до роботи кваліфікованих, підготовлених до роботи фахівців у сфері права на державній службі (в місцевих державних адміністраціях).

Щодо створення належної системи навчання і підвищення кваліфікації працівників місцевих державних адміністрацій (правової освіти), то під час дослідження, встановлено, що без правової освіти працівників органів державного управління, спрямованої на формування правових знань, переконань та установок, правомірної поведінки, закріплення навичок, а також розвитку та стимулювання основного показника правової культури неможливе належне виконання відповідним державним органом поставлених перед ним завдань. Правоосвітня діяльність повинна здійснюватися як за допомогою освіти, так і в процесі правової прак­тики у формі правотворчості, правозастосування та превенції. Як ідеологічний фактор формування правової культури, правова освіта повинна проводитися з урахуванням об'єктивних умов суспільного розвитку в тісному зв'язку із професійною діяльністю.

Цілі правової освіти визначають завдання, що стоять перед правовиховним про­цесом. До них відносяться:

- формування та розвиток правових знань у сфері державного уп­равління;

- виховання поваги до права як соціальної цінності, до принципів законності;

- вироблення потреб та навичок активного захисту в установленому законом поряд­ку своїх прав та обов'язків.

З огляду на це, було підбито висновок, що реалізація вищезазначених цілей та завдань дозволить сформувати належний рівень правосвідомості працівників органів державного управління.

Але в подальшому у дослідженні організаційно правових засад діяльності місцевих державних адміністрацій, поняття та принципів їх діяльності, функціональної характеристики діяльності апарату цих адміністрацій їх юридичного забезпечення, та аналізу статусу юридичної служби на прикладі статусу працівників апарату Донецької облдержадміністрації, була встановлена необхідність подальшого вдосконалення юридичного забезпечення апарату місцевої державної адміністрації. Визначена необхідність частково змінювати чинне законодавство про державну службу, шляхом внесення зміндо чинних нормативно-правових актів.

Метою цього є приведення чинного законодавства до вимог сьогоденних реалій та наближення до стандартів Європейського Союзу.

Так, для удосконалення юридичного забезпечення державного управління необхідні кардинальні зміни перш за все в державній службі. Оскільки належне юридичне забезпечення органів державного управління не може спиратись лише на правильному та неухильному застосування правових норм, а і в певній мірі залежить від політичної волі, правової освіти, компетентності як працівників органу державного управління так і його керівника.

Для цього необхідно, по-перше створити належну систему професійного навчання та підвищення кваліфікації державних службовців, з метою забезпечення високого рівня професійної компетенції як рядових державних службовців так і керівного складу. Для цього необхідно створити безперервне навчання державних службовців (працівників органів місцевого самоврядування), яке забезпечило їм підвищення рівня знань як в правовій сфері так і в сфері тій діяльності, в якій вони безпосередньо працюють.

Наприклад для належного навчання працівників юридичних служб органів державного управління необхідно, до розроблення планів цього навчання залучати фахівців як Міністерства юстиції України, так і провідних вузів, що проводять наукові дослідження в цій сфері, що надасть можливість подальше їх впровадження (застосування) в практичній діяльності.

Також ж, необхідно впровадити єдину електронну систему не тільки законодавчих, нормативно-правових але і нормативних актів, всіх органів державного управління, у тому числі і територіальнихшляхів укладення господарських договорів із підприємствами, які спроможні надавати такі послуги або створення відповідного державного підприємства, це буде, на мою думку, одним із елементів відкритості перед громадським суспільством державного управління та забезпечить більш оперативний доступ самих працівників юридичних служб місцевих державних адміністрацій до необхідних нормативних актів.

Виходячи з наведеного вище, можливо зробити висновок, що належне юридичне забезпечення як апарату місцевої державної адміністрації так і інших органів державного управління не може опиратись тільки на юридичну службу того чи іншого органу державної влади, а повинно на законодавчому рівні забезпечити рівень компетенції як рядових працівників, так і керівних працівників державного управління належною правовою та професійною освітою.