- •1.У чому полягає сутність менеджменту як досвіду людства, науки та навчальної дисципліни.
- •2.Внесок школи наукового управління в розвиток управлінської думки.
- •3.Внесок адміністративної (класичної) школи в розвиток теорії та практики управління.
- •4.Внесок школи психології та людських стосунків у розвиток управлінської думки.
- •5.Внесок кількісної школи в розвиток теорії та практики управління
- •6.Мотивація,як основна функція менеджменту.
- •7. Адміністративні методи :сутність,види та особлива роль у системі менеджменту підприємства
- •8.Форми влади менеджера.
- •10.Змістовні та процесійні теорії мотивацій.
- •9.Організація,як основна функція менеджменту.
- •11. Планування як основна функція менеджменту.
- •12. Функції менеджменту: сутність, класифікація та взаємозв’язки.
- •13. Контроль: сутність, види та етапи здійснення.
- •14. Керівництво, лідерство та влада в організації.
- •15. Організації: сутність та види.
- •16. Порівняльна характеристика класифікації рішень в залежності від вибору ознак класифікації
- •1.За довготривалістю дії управлінські рішення поділяються на
- •2. За способом розробки і прийняття всі управлінські рішення поділяться на:
- •3. По характеру і змісту управлінські рішення діляться натри групи:
- •4. За рівнем ієрархії управління, на якому приймаються ті чи інші рішення, їх можна поділити на :
- •5. За сферою дії управлінські рішення поділяються надві групи;
- •6. За функціональними відзнаками відрізняють такі управлінські рішення:
- •17. Фактори внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування організації
- •18. Економічні методи: сутність, види та особлива роль у системі менеджменту підприємства
- •19. Комунікації: суть та види
- •20.Зарубіжні системи менеджменту: сутність, характерні особливості та доцільність застосовувати на вітчизняних підприємствах
- •21.Процес прийняття раціональних рішень в організації.
- •22.Роль інформації у забезпеченні процесу комунікацій.
- •23.Формальні та неформальні групи в організації.
- •24.Комунікаційний процес: сутність, елементи та етапи.
- •25. Взаємозв'язок функцій та методів менеджменту
- •26.Відміності між авторитарним, ліберальним і демократичним керівництвом
- •28.Управління конфліктами в оргнацізації
- •29. Відміності між менеджером і підприємцем
- •30.Характеристика організацій
- •31. Охарактеризуйте організацію як систему.
- •32. Етапи розвитку менеджменту в Україні.
- •33. Економічні методи менеджменту: сутність, класифікація та механізми впливу на керовану систему.
- •34 Організація як система
- •35 Інформація та документація
- •36.Загальні риси організації.
- •37.Характеристика етапів планування
- •38.Фактори зовнішнього середовища непрямої дії.
- •39.Умови прийняття управлінських рішень.
- •40.Методи менеджменту
- •41. Стилі керівництва та їх характеристика
- •42. Особливості розвитку менеджменту в Україні
- •5. За способом обґрунтування:
- •6. За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •44. Керуюча та керована системи організації: сутність та складові елементи.
- •45. Управління стресами в організації.
- •46. Соціально-психологічні методи менеджменту: сутність види та особливості
- •47. Відмінність між поняттям менеджмент і управління
- •48. Взаємозв'язок між ступенями та рівнями управління
- •49.Загальні функції менеджменту: сутність види та основне призначення
- •50. Організаційні запрограмовані та незапрограмовані управлінські рішення: сутність та приклади
- •51. Які спільні та відмінні риси властиві формальним та неформальним группам
- •52. Особливості взаємодії між керуючою та керованими системами організації.
- •53. Охарактеризуйте на конкретних прикладах вплив факторів зовнішнього середовища на організацію.
- •54. Конкретні функції менеджменту: сутність та види.
- •55. Взаємозв’язок потреб, спонукань, цілей та дій працівника в процесу моделі мотивації.
- •56. Керівництво: сутність, засади, місце у процесі менеджменті.
- •57. Етапи раціонального вирішення проблем
- •2. Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішення.
- •58. Підходи до розуміння суті лідерства
- •59. Взаємозв’язок між категоріями «лідерство», «вплив» та «влада»
- •60. Етапи життєвого циклу організації
- •2 Етап - Зростання (молодість):
2.Внесок школи наукового управління в розвиток управлінської думки.
Термін «наукове управління» ввів Ф.У.Тейлор (1856-1915), Дослідження, які також увійшли до складу школи, пов'язані з працями Френка (1868-1924) і Ліліан Гілбретів (1878-1972), які займалися працями з удосконалення рухів робітників. Вони заклали фундамент для сучасної розробки стандартів праці, а також принципів його стимулювання за допомогою заробітної платні. Ці дослідники вважали, що, використовуючи спостереження, вимірювання, логіку та аналіз трудових процесів, можна удосконалити багато операцій ручної праці і досягти більш ефективної організації всього трудового процесу.
До механізмів реалізації менеджменту Ф.Тейлор відносив: хронометраж; стандартизацію знаряддя праці та інструментів, а також вивчення виконання певного виду роботи на підставі аналізу рухів людини; відокремлення функції планування; розробку інструкційних карток для робітників; диференціювання тарифів тощо.
Тейлор, наприклад, прискіпливо вимірював кількість залізної руди та вугілля, яку людина може підняти лопатою. Подружжя Гілбертів винайшло прилад, названий мікрохронометром, який у поєднанні з кінокамерою давав змогу визначити, які рухи виконуються за певних операцій і скільки часу потрібно на кожний з них. Така інформація давала змогу дослідникам переглядати робочі операції, щоб вилучити непотрібні, непродуктивні рухи. Разом з тим розроблялися стандартні процедури праці та обладнання, яке відповідало б антропологічним та фізіологічним показникам людини. Все це було спрямоване на підвищення продуктивності праці.
Дослідники, що належали до школи наукового управління, вперше звернули увагу на значущість людського фактора в процесі виробництва. Вони надавали великого значення системі стимулів зростання продуктивності праці, розробляли рекомендації щодо організації її з урахуванням фізіологічних можливостей людей, обґрунтовуючи норми виробітку, необхідні перерви в трудовому процесі та ін. Ключовими моментами цієї теорії було стимулювання високої продуктивності праці, добір людей, фізично та інтелектуально здатних виконувати певні види праці, та спеціальне навчання їх.
Якщо прихильники школи людських відносин зосереджувалися на проблемах налагодження мікроклімату в колективі, то представники школи наук поведінки намагалися допомогти працівникові в усвідомленні своїх власних можливостей для самовиявлення в процесі праці.
Основні положення школи наук поведінки:
1) раціональна організація управління, що враховує соціальні та психологічні аспекти трудової діяльності людей;
2) досягнення соціальної стабільності, тобто рішення проблем людей;
3) жорстка ієрархія підлеглості та формалізація організаційних процесів, несумісних з природою людини.
Внесок школи наукового управління: використання наукового аналізу стосовно визначення найкращих методів виконання завдання; добір людей до виконання певних завдань та спеціальне навчання їх; забезпечення робітників певними ресурсами, необхідними для досягнення мети; систематичне використання матеріального стимулювання щодо підвищення продуктивності праці; формування організації, в якій кожен робітник реалізовував би свій потенціал; застосування прийомів управління міжособовими відносинами для підвищення ступеня задоволення потреб та продуктивності праці.
Заслугою Тейлора та його послідовників слід також вважати обґрунтування потреби виділення управлінської праці як сфери діяльності особливої групи людей, які можуть досягати в ній високої продуктивності. Поява школи наукового управління була переломним моментом, після якого управління почали визнавати як самостійну сферу наукових досліджень.
Керівники-практики та вчені завдяки дослідженням прихильників школи наукового управління дійшли висновку, що методи і підходи, які застосовуються в науці і техніці, можуть бути також використані для ефективного досягнення цілей організації.
Недоліки школи наукового управління: розглядання праці людини на рівні машин, виключення психологічного фактора; заперечення лінійної системи управління через відокремлення функцій планування; організація розглядалася як замкнута система. Також недоліком школи наук поведінки є переоцінка неформальних факторів (спілкування, самоповага тощо).