3. Інтегральний показник використання робочого часу:

За допомогою інтегрального показника використання робочого часу розраховується питома вага загальних втрат робочого часу , одна частина яких це цілодобові втрати робочого часу, а друга – внутрішньозмінні.

4. Середньофактична тривалість робочого тижня.

У зарубіжній статистиці цей показник розраховується регулярно і використовується при аналізі економічної кон’юнктури. Значення його заключається у тому, що він раніше, ніж інші економічні показники, реагує на зміни економічної кон’юнктури у державі.

Методи розрахунку середньої фактичної тривалості робочого тижня:

- Перший метод:

- Другий метод: У зв’язку з тим, що на Україні підприємства і статистичні управління збирають інформацію на базі місячних даних, то середня тривалість робочого тижня розраховується за формулою:

Середня кількість люд.-год., що відпрацьовані у середньому одним робітником за місяць : Кількість робочих тижнів у даному місяці.

5. Показники змінності розраховують на підприємствах і в галузях, які працюють у змінному режимі. Вони характеризують використання змінного режиму, а також використання робочих місць, які є на підприємстві, і розраховуються для категорії робітників на певну дату або за календарний період:

 Коефіцієнт змінності:

- на певну дату (і-ту дату): ;

- за календарний період:

 Коефіцієнт використання змінного режиму: ,

де: Р – режим роботи підприємства.

У випадку, коли у найбільш заповнену зміну використовуються не всі робочі місця, то розраховується коефіцієнт використання робочих місць у найбільш заповнену зміну:

,

де: - кількість робочих у найбільш заповнену зміну;

Р.М. – кількість робочих місць.

При розрахунку за календарний період коефіцієнт використання робочих місць розраховується як відношення фактично відпрацьованих люд.-дн. у найбільш заповнену зміну до добутку кількості робочих місць на число робочих днів за період.

 Інтегральний показник використання робочих місць:

.

Загальна зміна чисельності працівників на підприємстві визначається в абсолютному та відносному вираженні:

1. Абсолютна зміна: А = – _.,

де і – фактична і запланована середньооблікова кількість робітників (працівників).

2. Відносна зміна з урахуванням процента виконання плану випуску продукції: ,

де: Q_пл. та Q₁ – запланований і фактичний випуск продукції.

3. Динаміка чисельності:

.

Рух робочих кадрів визначається за допомогою абсолютних і відносних показників:

І. Абсолютні показники:

- Оборот з прийому ( ) включає зовнішній оборот з прийому (сума прийнятих) та внутрішній оборот (перехід з однієї категорії працівників в іншу).

- Оборот зі звільнення ( ) включає зовнішній оборот зі звільнення та внутрішній : перехід з однієї категорії в інші.

- Плинність кадрів (П), тобто чисельність звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни, а також у результаті невідповідності кваліфікації.

П. Відносні показники:

• Коефіцієнт обороту з прийому: .

Показує, скільки відсотків складають прийняті на роботу у даному періоді відносно середньооблікової кількості зайнятих на виробництві.

• Коефіцієнт обороту зі звільнення: .

Показує, скільки відсотків складають звільнені з роботи у даному періоді відносно середньооблікової кількості зайнятих на виробництві.

• Коефіцієнт плинності: .

Показує скільки відсотків складають звільнені за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни у даному періоді відносно середньооблікової кількості зайнятих на виробництві.

• Загального обороту: .

Узагальнюючим показником рівня кваліфікації робітників є середній тарифний розряд робітників ( ). Він визначається по професіях робітників у розрізі цехів і по підприємству в цілому, у більшості випадків за формулою, що рекомендується:

,

де: — розряд робітника; — чисельність робітників визначеного розряду.