Резерви росту продуктивності праці за рахунок різних техніко-економічних чинників:

• Зростання продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості: ,

де: , - трудомісткість одиниці продукції відповідно за базовий і звітний періоди.

• Економія чисельності робітників за рахунок зниження трудомісткості:

Де: ФРЧ – фонд робочого часу одного робітника за рік (ефективний);

- коефіцієнт, що враховує термін упровадження заходів, і який розраховується як відношення тривалості часу дій заходів на кількість місяців, що нараховує рік;

- коефіцієнт виконання норм.

• Зростання продуктивності праці за рахунок покращення використання робочого часу (зменшення його втрат):

,

де: , - питома вага фактичного (ефективного) фонду робочого часу, %;

, - питома вага втрат фонду робочого часу відповідно в базовому та звітному періодах, %.

• Зміна продуктивності праці за рахунок втрат від браку:

,

де: , - питома вага браку відповідно в базовому та звітному періодах, %.

, - питома вага якісної продукції відповідно в базовому та звітному періодах, %.

 Зміна продуктивності праці за рахунок змін питомої ваги кооперованих поставок:

,

де: , - питома вага кооперованих поставок відповідно в базовому та звітному періодах, %.

• Зміна продуктивності праці за рахунок підвищення ступеня виконання норм відстаючими робітниками:

,

де: , - чисельність робітників за групами, в яких рівень виконання норми нижче за 100%;

, - середнє виконання норм відповідно до груп 1 і 2;

- питома вага робітників, які не виконують норми виробітку.

Загальне зростання продуктивності праці за всіма групами резервів розраховують за формулою:

або .

Де: - економія чисельності за всіма групами резервів;

- початкова чисельність робітників.

Вплив приросту продуктивності праці на економію чисельності персоналу можна розрахувати за формулою: ,

де: - індекс продуктивності праці за всіма групами резервів росту.

Тема 10. Заробітна плата і механізм її регулювання

1. Сутність, функції і принципи організації заробітної плати

При погодинній формі заробітної плати мірою праці ви­ступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нара­ховується згідно з його тарифною ставкою (ТС) чи поса­довим окладом за фактично відпрацьований час (РЧ):

При відрядній формі заробітної плати мірою праці є виготовлена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт) (Q), а розмір заробітку прямо пропорційно зале­жить від її кількості та якості, виходячи із установленої відрядної розцінки ( ):

Системи погодинної форми оплати праці:

1. Проста погодинна. Заробіток ( ) залежить від та­рифної ставки (ТС), що відповідає присвоєному праців­никові тарифному розряду, та відпрацьованого ним ро­бочого часу (РЧ):

2. Погодинно-преміальна ( ). Згідно з даною систе­мою, працівник понад оплату відповідно до відпрацьова­ного часу і тарифної ставки, отримує премію (П) за забезпечення певних кількісних і якісних показників (за забезпечення ритмічної роботи обладнання по випуску про­дукції, покращення коефіцієнта його використання, збільшення міжремонтного періоду експлуатації, скоро­чення витрат на обслуговування і ремонт тощо):

3. Оплата праці за місячними посадовими окладами за­стосовується щодо працівників, робота яких має стабіль­ний характер, щодо керівників і спеціалістів. Може бути простою (заробіток дорівнює встановленому окладу) і преміальною (окрім окладу заробіток включає премію).

При прямій індивідуальній системі оплати праці за­робіток працівника ( ) нараховується згідно з кількіс­тю виготовленої продукції ( ) і постійних відрядних роз­цінок за одиницю цієї продукції ( ):

Розцінка за одиницю продукції ( ) може визначати­ся двома методами:

1) як відношення почасової тарифної ставки (ТС) до норми виробітку за цей же час :

2) шляхом множення почасової тарифної ставки (ТС) на норму часу на виготовлення одиниці продукції (t):

2. При непрямій відрядній системі заробіток працівника ( ) залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці робітників, що ним обслуговуються. Вона застосовується для оплати праці допоміжних робітників, від яких значною мірою залежать темп і ви­робіток основних робітників. Оплата праці таких робітників може здійснюватися трьома способами:

а) Заробітна плата визначається за формулою:

де: — годинна тарифна ставка допоміжних робітників;

— кількість робітників, що обслуговуються;

— норма виробітку для робітників, що обслугову­ються.

б) Загальний заробіток допоміжного робітника обчис­люється як добуток тарифного заробітку за від­працьований час на коефіцієнт виконання норм виробітку в середньому за всіма об'єктами, що обслуговуються даним робітником.

в) Загальний заробіток допоміжного робітника виз­начається як добуток коефіцієнта, який характеризує співвідношення тарифних ставок допоміжних робітників і тарифних ставок робітників, що ними обслугову­ються, на фактичний відрядний заробіток робітників, що обслуговуються.

3. При відрядно-преміальній системі заробіток робітника ( ) включає відрядний заробіток ( ) і премію за досягнення встановлених індивідуальних або колектив­них (кількісних, або якісних) показників (П):

Преміювати працівників можуть за підвищення про­дуктивності праці; покращення якості продукції; освоєння нової техніки і технології; економію матеріальних затрат тощо.

4. При відрядно-прогресивній системі ( ) виробіток, виконаний в межах встановленої норми ( ), оплачу­ється за звичайними розцінками ( ) а робота, викона­на понад норму ( ) — за прогресивно-зростаючими розцінкам ( ):

5. При акордній системи оплати праці розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт із визначенням терміну виконання. Акордна оплата вводить­ся для окремих груп працівників з метою підвищення продуктивності їх праці та скорочення термінів виконання роботи. Акорд — це підвищення існуючої розцінки на 25—50%. Він вводиться в тому випадку, коли певний об­сяг робіт виконується у зазначений термін і за умови на­лежної якості. Повний розрахунок з працівниками здій­снюється після виконання всіх робіт. Якщо виконання акордного завдання потребує тривалого часу, то праців­никам виплачується аванс за поточний місяць з ураху­ванням виконаного обсягу робіт. Ця система є бригад­ною формою оплати праці. Заробіток ( ) при цьому розраховується за формулою:

Де: — індивідуальна погодинна тарифна ставка;

— плановий час виконання робіт;

— підвищена тарифна ставка;

— фактичний час виконання робіт.

6. Акордно-преміальна система оплати праці передба­чає ще і премії за якісне і дострокове виконання робіт.