- •Предмет та завдання методики викладання економіки
- •2. Професіограма викладача економіки та характеристика її компонентів
- •3. Культурологічні аспекти економічної освіти, та характеристики компонентів економічної культури
- •4. Державні стандарти економічної освіти
- •5. Сутність економічної освіти
- •6. Мотивація як складова процесу економічного навчання
- •8. Поняття змісту економічної освіти та характеристика його компонентів
- •9. Нормативно-методичне забезпечення процесу економічного навчання
- •10. Нетрадиційні форми організації економічного навчання та їх характеристика
- •11. Двобічний характер процесу економічного навчання
- •12. Засоби навчання у викладанні економічних дисциплін, їх класифікація
- •13. Мета та функції економічного навчання
- •14. Загальна характеристика методів економічного навчання та їх функції
- •15. Словесні методи у системі економічного навчання
- •16. Практичні методи в організації процесу економічного навчання
- •17. Використання наочних методів у процесі економічного навчання
- •18. Системи організації навчання (шкільна, вузівська та ін..) у вирішенні задач економічної освіти
- •19. Урок як форма організації економічного навчання у середній школі
- •Основні переваги:
- •Недоліки:
- •До організаційних вимоги сучасного уроку відносять:
- •20. Типологія, макро та мікроструктура уроків з економіки
- •22. Лекція як форма організації економічного навчання у вищому навчальному закладі
- •23. Семінарські заняття у системі вищої освіти
- •24. Оцінювання результатів економічного навчання та контроль успішності тих, хто навчається
- •25. Методи контролю і самоконтролю в організації процесу економічного навчання
- •26. Види контролю у системі економічного навчання
- •27. Сутність та характеристика тестового контролю знань з економіки
- •28. Пояснювально-ілюстративний вид навчання у викладанні економіки
- •29. Програмоване навчання у системі економічної освіти
- •30. Проблемне навчання у засвоєнні економічних знань, формуванні умінь та навичок тих, хто навчається
- •31. . Імітаційно-ігрове навчання у сучасній системі економічної освіти .
- •32. Загальна характеристика педагогічних технологій та їх роль в організації процесу економічного навчання
- •33. Інтерактивна технологія економічного навчання
- •34. Характеристика методів інтерактивного навчання
- •35. Метод «мозкового штурму» та його реалізація в процесі економічного навчання
- •36. . Дискусія як метод активізації процесу економічного навчання
- •37. Сутність та етапи проведення аналізу економічних ситуацій
- •38. Нові інформаційні технології в організації процесу економічного навчання
- •39. Технологія дистанційної економічної освіти
- •40. Активізація навчання в економічній освіті
- •41. Технологія модульного навчання. Класифікація модулів
- •42. Активні методи навчання економіці
- •43. Характеристика проблемного методу економічного навчання
- •44. Ігрові методи у системі економічного навчання
- •45. Методика підготовки та проведення ділових ігор
- •46. Факультативні заняття з економіки у середній школі
- •47. Позакласна робота з економіки у середній школі
- •48. Використання змагальних методів в процесі економічного навчання
- •49. Організація самостійної роботи при вивченні економічних дисциплін
- •50. Інтерактивні методи навчання
10. Нетрадиційні форми організації економічного навчання та їх характеристика
В науково-педагогічній літературі (Н. В. Бордовська, Л. В. Кондрашова, Д. В. Чернілєвський, С. І. Розум), визначають такі види нетрадиційних лекцій: 1.Проблемна лекція. На цій лекції нове знання проводиться через проблемність питання, задачі чи ситуації. При цьому процес пізнання студентів в співпраці та діалозі з викладачем наближається до дослідницької діяльності. Головна мета такої лекції - придбання знань слухачами, якби самостійно. 2. Лекція-візуалізація. Коли основний зміст лекції представлено в образній формі (в рисунках, графіках, схемах, блок-схемах, таблицях, моделях) з допомогою аудіо відеотехніки, мультимедійних засобів, комп’ютера тощо. Читання такої лекції зводиться до розгорнутого або короткого коментування візуальних засобів, які розглядаються на даній лекції. Візуалізація являється, в даному випадку, як засіб активізації мислення і засіб навчання перекодуванню інформації за допомогою різних знакових систем. 3. Лекція вдвох (або ще носить назву - бінарна лекція). Являє собою роботу двох викладачів, які читають лекцію з однієї і тієї ж теми, і взаємодіють на проблемно-організованому матеріалі як поміж собою, так і із аудиторією (або як представники двох наукових шкіл, або як вченого та практика, викладача та студента). 4. Лекція прес-конференція. Коли зміст оформлюється за запитами (за питаннями) аудиторії з залученням декількох викладачів кафедри, які читають дану дисципліну. Можливо залучення викладачів і з інших кафедр, якщо тема чи розділ навчальної програми тісно пов’язаний з суміжними дисциплінами (таким чином здійснюється міжпредметний зв’язок). 5. Лекція-консультація. Близька до попереднього виду. Різниця - той, хто запрошений (обізнаний спеціаліст), слабо володіє методами педагогічної діяльності. Лекція здійснюється за типом «питання - відповідь». Лектор, або запрошений обізнаний спеціаліст, на протязі лекції відповідає на питання студентів по всьому розділу або всьому курсу. Консультування через лекцію дозволяє активізувати увагу слухачів і використовувати професіоналізм лектора. 6. Лекція провокація (або лекція із запланованими помилками). Розрахована на стимулювання студентів до постійного контролю запропонованої інформації (заздалегідь до даної лекції викладач повідомляє тему студентам та надає рекомендованої літератури. Студенти повинні прийти вже підготовленими до даної теми). Лектор, під час викладу матеріалу, спеціально припускається помилок (змістовних, методологічних, логічних, орфографічних). Даний вид лекції формує уміння оперативно аналізувати, орієнтуватися в інформації і оцінювати її. 7. Лекція-діалог (або лекція «відкритих думок»). Зміст подається через серію питань, на які слухачі повинні відповідати безпосередньо в ході лекції. Подібна до проблемної лекції. Під час лекції студентам можна використовувати опорні конспекти, які складаються з блоків, блоки містять найбільш значущу навчальну інформацію. На лекції відбувається дискусія за типом «відкритих думок», коли студенти заздалегідь знайомі з проблемою, яка обговорюється, студенти заздалегідь готуються з актуальних питань лекції.
Відносно нетрадиційних семінарських, практичних, семінарсько-практичних занять, то в практичній діяльності використовуються різні семінарсько-практичні заняття, які сприяють активізації пізнавальної діяльності, підвищують інтерес до вивчення дисципліни, сприяють формуванню творчої особистості тощо. До таких видів занять ми відносимо: Серед семінарсько-практичних та практичних нетрадиційних занять необхідно виділити заняття із застосуванням активних (інтерактивних) методів навчання: семінарсько-практичні та практичні заняття з застосуванням методу «мозкової атаки», змагальних методів (економічний КВК, економічний «Брейн-ринг», економічний «Щасливий випадок», економічні «Хрестики-нолики» та ін.), кейс-стаді, аналізу конкретних ситуацій, ігрових методів (ділові ігри та їх різновиди - рольові, симулятивні, психодрама, естафета тощо), імітаційного методу, проблемного методу і т.п.
