- •Предмет та завдання методики викладання економіки
- •2. Професіограма викладача економіки та характеристика її компонентів
- •3. Культурологічні аспекти економічної освіти, та характеристики компонентів економічної культури
- •4. Державні стандарти економічної освіти
- •5. Сутність економічної освіти
- •6. Мотивація як складова процесу економічного навчання
- •8. Поняття змісту економічної освіти та характеристика його компонентів
- •9. Нормативно-методичне забезпечення процесу економічного навчання
- •10. Нетрадиційні форми організації економічного навчання та їх характеристика
- •11. Двобічний характер процесу економічного навчання
- •12. Засоби навчання у викладанні економічних дисциплін, їх класифікація
- •13. Мета та функції економічного навчання
- •14. Загальна характеристика методів економічного навчання та їх функції
- •15. Словесні методи у системі економічного навчання
- •16. Практичні методи в організації процесу економічного навчання
- •17. Використання наочних методів у процесі економічного навчання
- •18. Системи організації навчання (шкільна, вузівська та ін..) у вирішенні задач економічної освіти
- •19. Урок як форма організації економічного навчання у середній школі
- •Основні переваги:
- •Недоліки:
- •До організаційних вимоги сучасного уроку відносять:
- •20. Типологія, макро та мікроструктура уроків з економіки
- •22. Лекція як форма організації економічного навчання у вищому навчальному закладі
- •23. Семінарські заняття у системі вищої освіти
- •24. Оцінювання результатів економічного навчання та контроль успішності тих, хто навчається
- •25. Методи контролю і самоконтролю в організації процесу економічного навчання
- •26. Види контролю у системі економічного навчання
- •27. Сутність та характеристика тестового контролю знань з економіки
- •28. Пояснювально-ілюстративний вид навчання у викладанні економіки
- •29. Програмоване навчання у системі економічної освіти
- •30. Проблемне навчання у засвоєнні економічних знань, формуванні умінь та навичок тих, хто навчається
- •31. . Імітаційно-ігрове навчання у сучасній системі економічної освіти .
- •32. Загальна характеристика педагогічних технологій та їх роль в організації процесу економічного навчання
- •33. Інтерактивна технологія економічного навчання
- •34. Характеристика методів інтерактивного навчання
- •35. Метод «мозкового штурму» та його реалізація в процесі економічного навчання
- •36. . Дискусія як метод активізації процесу економічного навчання
- •37. Сутність та етапи проведення аналізу економічних ситуацій
- •38. Нові інформаційні технології в організації процесу економічного навчання
- •39. Технологія дистанційної економічної освіти
- •40. Активізація навчання в економічній освіті
- •41. Технологія модульного навчання. Класифікація модулів
- •42. Активні методи навчання економіці
- •43. Характеристика проблемного методу економічного навчання
- •44. Ігрові методи у системі економічного навчання
- •45. Методика підготовки та проведення ділових ігор
- •46. Факультативні заняття з економіки у середній школі
- •47. Позакласна робота з економіки у середній школі
- •48. Використання змагальних методів в процесі економічного навчання
- •49. Організація самостійної роботи при вивченні економічних дисциплін
- •50. Інтерактивні методи навчання
47. Позакласна робота з економіки у середній школі
Поряд з обов'язковими, заняттями поза «рамками» навчальних занять, в школах та інших навчальних закладах використовуються різноманітні види, форми навчальної роботи, які носять для учнів добровільний характер та покликані задовольняти їх різноманітні пізнавальні та творчі запити. Ці види та форми навчальних занять мають назву позакласні, або позаурочні. Поняття «позакласні» вказує на те, що дня проведення цих занять непотрібен повний склад класу, що в них а власним бажанням можуть приймати участь учні різних класів, що вони проводяться поза розкладом обов'язкових навчальних занять. Завдання позакласної роботи – викликати у школярів первинні інтереси та перетворити їх на стійкі.. Позакласній роботі притаманна особлива активність та самостійність, дитяча ініціативність.
Предметні гуртки та наукові товариства. Гуртки створюються на добровільних засадах окремо із учнів паралельних класів, або якщо паралельних класів немає, із учнів 5-6 класів, 7-8 класів і т.д. Керівництво роботою гуртків здійснюють вчителі-предметники. Зміст гурткової роботи включає в себе: більш поглиблене вивчення окремих питань навчальної програми, які впливають на інтерес учнів, ознайомлення з життям та творчою діяльністю відомих вчених, письменників та інших діячів науки та культури, з новітніми досягненнями науки та техніки, підготовки вечорів, присвячених окремим науковцям, організацію технічного моделювання тощо.В останній час отримало поширення створення наукових товариств школярів, які об'єднують та координують роботу гуртків, організують зустрічі з діячами науки та техніки і т.д. На відміну від предметних гуртків, в шкільному товаристві не тільки розширюються межі навчальних програм, але і ускладнюється методика придбання знань. Тут царює атмосфера наукових пошуків та творчої співпраці, учні засвоюють методи пізнання, пізнають радість власних відкриттів та по-дійсному починають захоплюватися предметом, визначною галуззю науки.
Лекторії. В школах часто проводяться окремі лекції або їх цикли (лекторії), вечори запитань та відповідей як по загальнополітичнім питанням, так і по окремим проблемам науки, техніки, літератури та мистецтва. Це одна з цікавих та розповсюджених форм навчальної позакласної роботи. З лекціями по визначним темам можуть виступати самі учні, вчителі, інші компетентні особи. Лекторії можуть носить визначну спрямованість, тобто включати в себе лекції, які широко та глибоко розкривають окремі наукові проблеми.
Олімпіади, конкурси, виставки учнівської технічної творчості. Для стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів та розвитку їх творчого змагання при вивченні математики, фізики, хімії, мови, літератури, а також технічному моделюванні, в школах, районах, областях проводяться олімпіади, конкурси, виставки. Ці форми позакласної роботи завчасно плануються, виявляються кращі школярі для участі в них, що дає великий імпульс для вияву та розвитку більш здібних та талановитих учнів з різних предметів.
Предметні вечори та тижні. Тематика предметного вечора не повинна дублювати навчальну програму, вона передбачає новизну, учнівську творчість, наукові відкриття. Складовими компонентами будь-якого предметного вечора можуть бути: повідомлення учнів, демонстрація дослідів, моделей, змагання, вікторини, конкурси, виставки, ігри, художні номери, демонстрація науково-популярного фільму та ін.
Предметні тижні (наприклад, «Тиждень математики», «Тиждень історії», «Економічний тиждень» і т. п.) носять характер суспільного огляду знань, підведення підсумків роботи гуртковців і всієї школи по вивченню даного предмету за визначний період часу. Предметні тижні організуються гуртковцями на чолі з вчителем-предметником і проводяться один раз в чверть або півріччя (семестр). В дні тижня організуються такі масові заходи, як зустрічі з цікавими людьми, олімпіади, вікторини, конкурси, виставки творчих робіт, огляди навчальних кабінетів, випускаються стінгазети і т. п. Все це привертає увагу учнів до визначної області знань, викликає у них зацікавленість до предмету.
