39. Технологія дистанційної економічної освіти

У наукових працях зустрічається велика кількість визначень поняття дистанційне навчання, що характеризує різні підходи до його розуміння. Серед цих тлумачень, з дидактичної точки зору, виділяються два істотно різних підходи.

У першому під дистанційним навчанням розуміють обмін інформацією між педагогами і тими, хто навчається, за допомогою електронних мереж чи інших засобів. Студент при цьому одержує навчальну інформацію і завдання щодо її засвоєння, а потім результати своєї самостійної роботи надсилає педагогу, який оцінює якість та рівень засвоєння матеріалу. При цьому особиста діяльність студента із здобуття знань майже не організовується.

Домінантою дистанційного навчання у другому підході виступає особистісна продуктивна діяльність того, хто навчається, яка вибудовується за допомогою сучасних засобів телекомунікацій. Цей підхід припускає інтеграцію інформаційних і педагогічних технологій, що забезпечують інтерактивність взаємодії педагога і студента, а також продуктивність навчального процесу. Навчання в даному разі здійснюється в реальному часі (чат, відео зв'язок і т. ін.), а також асинхронно (телеконференції за допомогою електронної пошти). Особистісний і телекомунікаційний характер навчання — основні ознаки дистанційного навчання цього типу.

Отже, дистанційне навчання припускає одержання освітніх послуг на відстані, за допомогою комп'ютерних і комунікаційних технологій і являє собою універсальну, синтетичну, інтегральну, гуманістичну форму навчання, що створює умови для студентів. Головною метою дистанційного навчання є надання однакових освітніх можливостей населенню за допомогою інформаційних і телекомунікаційних засобів, а також підвищення якісного рівня освіти за рахунок більш активного використання наукового та освітнього потенціалу провідних університетів, академій, інститутів, наукових центрів та інших освітніх установ.

В межах дистанційного навчання реалізуються всі існуючі традиційні дидактичні принципи навчання та з'являються нові (принцип педагогічної доцільності використання інформаційних технологій; принцип забезпечення безпеки інформації; принцип відповідності технологій навчання; принцип мобільності навчання), пов'язані з використанням інформаційних технологій. Дистанційні курси, що розроблюються на засадах традиційних дидактичних принципів, спрямовані на творчу самореалізацію тих, хто навчається, індивідуалізацію їх навчання та формування просторового світогляду.

В Україні ідея дистанційної освіти вже не є новою. За останні роки вузи розробляють концепцію дистанційної освіти в цілому, а також окремі курси та учбові програми, що будуються на застосуванні комп'ютерних технологій. За кордоном дистанційна освіта має широке застосування. Вищі навчальні заклади нашої країни зайняли активну позицію щодо розповсюдження ідеї дистанційної освіти та її реалізації.

Ефективною дистанційною дидактичною системою є модульна дистанційна дидактична система, оскільки саме модульне навчання являє собою педагогічну технологію, що по суті є особистісно-орієнтованою, дозволяє оптимізувати навчальний процес, забезпечити його цілісність в досягненні результатів навчання, розвитку пізнавальної та особистісної сфери того, хто навчається, а також поєднати управління пізнавальною діяльністю студентів з можливостями для їх самостійної роботи. В межах модульної дидактичної системи з найбільшою ефективністю використовуються невід'ємні складові дистанційного навчання: сучасні комп'ютерні технології та електронні комунікації, а також в повній мірі забезпечується індивідуалізація навчання.

Головними принципами дистанційного навчання є:

-гнучкість: територіальна, вікова, часова, змістовна та методологічна;

-визначальна роль самостійної роботи студентів;

-співпраця студентів та викладачів;

-індивідуалізація навчання;

-інтерактивна спрямованість навчання.

Для успішної реалізації завдань дистанційного навчання потрібна певна модель організації інтерактивного спілкування. «Інтерактивне навчання» означає засвоєння інформації, що засноване на взаємодії у трикутнику студент

–викладач; –студент, а у дистанційному навчанні студент ;–комп’ютер ;–викладач.

Студент перетворюється з об’єкта на суб’єкт навчання завдяки особливостям освітнього процесу з застосуванням інформаційних технологій.

Сучасні інтерактивні методи викладання передбачають активну участь студентів у навчальному процесі. Центр уваги переміщається з процесу передачі знань на самостійну аналітичнуроботу, на формування здатності прийняття рішень, вибору оптимального варіанта з багатьох альтернатив.