31. . Імітаційно-ігрове навчання у сучасній системі економічної освіти .

Імітаційно-ігрове навчання займає певне місце у сучасній дидактичній системі.

З ним пов'язують вдосконалення освіти шляхом переводу дидактичної системи з традиційних, інформаційних підходів, на такі, що активізують, стимулюють творчі здібності та нестандартне рішення навчальних проблем.

Основиими перевагами даного підходу можна вважати:

• розвиток пізнавального інтересу;

• поєднання теоретичних основ з формуванням практичних вмінь та навичок;

• можливість застосовувати знання в нових ситуаціях.

Виконання імітаційно-ігрових завдань розвиває емоційно- імпровізаційний стиль, який передбачає діалог з іншими учасниками, закріплює вміння співпрацювати, формує інтерес до діяльності. Пріоритетним стає емоційно підтримуюче спілкування, повага до кожної особистості.

Основою імітаційно-ігрового навчання є імітаційно-ігрові завдання.

Імітаційно-ігрові завдання можна класифікувати за наступними групами:

-запитання, відповідь на які потребує моделювання дій, ситуацій діяльності;

-завдання, пов'язані з виконанням певних аналітичних або інших операцій, розрахунків, проводок, розробок рішень;

-завдання, що передбачають проектування дій, прогнозування можливих їх наслідків.

Виконання імітаційно-ігрових завдань дає можливість актуалізувати рольову поведінку, що, в свою чергу, посилює вибірковість подальшого сприймання навчальної інформації.

Крім того, у імітаційно-ігровому навчанні широко використовується аналіз ситуацій.

Викладач має використовувати у навчанні ситуації з максимально високим очікуваним рівнем творчого результату, можливість самостійного пошуку або вибору цікавих проблем.

Участь у аналізі ситуацій дозволяє розвивати певний рівень мислення, яке зумовлює розвиток вмінь аналізувати явища і процеси, бачити в них економічний сенс тощо.

Враховуючи те, що імітаційно-ігрове навчання відрізняється імітаційним моделюванням на основі опису ситуацій та типів певних дій, воно об'єктивно містить можливості щодо розвитку.

Закладені в ситуації імітації, ігрові завдання носять проблемний характер. Вони містять певний набір ігрових ролей, які розподіляються з урахуванням можливостей, здібностей, установок, підготовленості.

Під час програвання ситуацій учасники імітаційно-ігрової діяльності переживають стан емоційно позитивного напруження, а пошук варіантів рішень поставлених завдань в імітаційно-ігровій ситуації дозволяє представляти певну діяльність з різних точок зору.

Реалізація імітаційно-ігрового навчання сприяє формуванню:

• готовності адекватно сприймати вимога;

• готовності до аналізу ситуації, у який треба діяти відповідно до завдань діяльності;

• готовності до аналізу власних можливостей успішно виконувати вимога діяльності;

• вміння планувати різні види діяльності згідно зовнішніх вимог та власних можливостей;

• готовності висувати вимога до самого себе;

• вміння узгодити власні потреби із завданнями діяльності;

• готовності орієнтуватися на успіх, зберігати працездатність, впевненість.

Специфіка імітаційно-ігрового навчання полягає в моделюванні ситуацій - прообразу явища, що вивчається.

Тому' його складовими мають бути:

• Імітаційно-ігрове моделювання - розробка ситуацій, імітаційно- ігрових завдань та пошук сприятливих варіантів їх аналізу, прогнозування, розв'язання.

• Рольова перспектива - сгруктурування змісту навчального матеріал)? у вигляді імітаційно-ігрової і проблемно-ситуативної моделі, основою якої є завдання - ролі.

• Сценарна поведінка - система рольових дій з виконання комунікативних функцій, практичних дій у конкретних ситуаціях.

Таким чином, специфічними особливостями імітаційно-ігрового підходу є ситуація, що моделюється, а також роль, правила, сюжет, засоби. Ситуація містить умови для комбінування відомих фактів, явищ.

Імітаційно-ігровий підхід є характерним прикладом навчання, у якому реалізуються вимоги єдності практичної діяльності та теоретичної підготовки, зв'язокз практикою.

Участь у такому процесі дозволяє розвивати мислення. Таке мислення вимагає вміння аналізувати явища і процеси, переводити мову статистичних даних у площину пропозицій та рішень.