19. Урок як форма організації економічного навчання у середній школі

Урок - це основна випробувана часом форма навчання та виховання дітей в школі. При високому рівні організації уроку учні не тільки оволодівають знаннями, навичками та уміннями, але й виховуються, розвиваються. Урок як форма навчання має багато педагогічних переваг. Але, поряд з уроком необхідно ширше практикувати лекції, семінарські заняття, співбесіди, практикуми та консультації тощо. Інші форми навчання підвищують ефективність навчання.

Урок має як свої переваги, так і свої недоліки. Визначимо найбільш загальні преваги та недоліки.

Основні переваги:

1. Вчитель має можливість розвивати інтелектуальні здібності цілої групи учнів одночасно.

2. На уроці є можливість для вчителя отримати зворотну інформацію від учнів (зворотній зв’язок) про рівень засвоєння навчального матеріалу та зробити відповідну корекцію в навчальному процесі.

3. Урок дає можливість для колективного використання засобів навчання (підручників, навчальних посібників, комп'ютерів і т.п.).

Недоліки:

1. Навчальні програми розраховані на середній рівень засвоєння знань.

2. Значно знижується ефективність індивідуального логічного мислення.

3. Колективне навчання (групове) на уроці нівелює, збіднює обдарованість окремого учня.

Організаційні вимоги до сучасного уроку. При підготовці до уроку, для ефективної та методично вірної побудови уроку, вчителю необхідно пам’ятати про організаційні вимоги до сучасного уроку.

До організаційних вимоги сучасного уроку відносять:

1. Використання новітніх досягнень науки, передової пе­дагогічної практики, побудова уроку на основі зако­номірностей навчально-виховного процесу.

2. Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізна­вальної діяльності учнів з урахуванням їх схильностей, інтересів і потреб.

4. Встановлення усвідомлених учнями між предметних зв’язків.

5. Зв’язок з раніше отриманими знаннями і уміннями, опір на досягнутий рівень розвитку учня.

6. Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особис­тості.

7. Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.

8. Ефективне використання педагогічних засобів.

9. Зв’язок з життям, виробничою діяльністю, особистим досвідом учнів.

10. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.

11. Формування умінь вчитися, потреби постійно попов­нювати обсяг знань.

20. Типологія, макро та мікроструктура уроків з економіки

Типології уроків присвячено багато наукових робіт. Але і на сьогоднішній час ця проблема залишається спірною в сучасній дидактиці. Є декілька підходів до типології (класифікації) уроків, кожний із яких відрізняється визначальними ознаками. Наприклад, уроки класифікуються, виходячи із дидактичної мети (І.Т. Огородніков, І.Н. Казанцев); мети організації занять, змісту та способів проведення уроку (М.І. Махмутов), основних етапів навчального процесу (С.В.Іванов). Існує класифікація (типологія) Ю.Б. Зотова, Н.М. Яковлєва, І.Н. Борисова та інші.

Найбільш розповсюдженою в педагогічній теорії та практиці є типологія уроків В. О. Оніщука , якої ми будемо дотримуватися:

1. урок засвоєння нових знань (метою даного типу уроку є - оволодіння учнями новим матеріалом);

2. урок засвоєння умінь та навичок (метою даного типу уроку є - оволодіння учнями практичними способами дій, набуття умінь використання знань на практиці як за шаблоном так і в змінених умовах);

3. урок використання знань, умінь, навичок (метою даного типу уроку є - формування умінь та навичок з метою використання їх на практиці для поглиблення та розширення раніше засвоєних знань) ;

4. урок узагальнення та систематизації (метою даного типу уроку є - встановлення рівня оволодіння учнями знань та методами пізнавальної діяльності з основних вузлових питань програми, які мають вирішальне значення для оволодіння предмету в цілому, та перевірки і оцінки знань. Умінь, навичок учнів з усього програмного матеріалу, який вивчається на протязі тривалого часу – чверті, півріччя (семестру), за весь рік навчання);

5. урок перевірки і корекції знань, умінь та навичок (метою даного типу уроку є – оцінювання результатів учіння, рівня засвоєння учнями теоретичного матеріалу, системи наукових понять, досвіду навчально-пізнавальної діяльності школярів, встановлення діагностики рівня навченості учнів та привнесення в технологію навчаня тих чи інших змін, корекції в процесі учіння у відповідності з діагностикою навченості учнів;

6) комбінований урок (це найбільше розповсюджений тип уроку в існуючій практиці роботи в загальноосвітніх закладах. Під час нього вирішуються дидактичні задачі всіх попередніх типів уроків).

Урок не являє собою статичну дидактичну форму, яка раз і назавжди задана, а, навпаки, йому притаманна динаміка. На уроці відбувається рух від незнання до знання, від знання неповного до більше повного тощо. В русі постійно виникають протиріччя, які потребують розв’язання. Ці протиріччя впливають на структуру уроку, в якій можна виділити наступні елементи: мікро- та макро- структур уроку. Мікроелементи – зовнішні – етапи уроку (постійні). Мікроелементи – внутрішні – методи, прийоми, засоби навчання (змінні), які залежать від певних факторів: інтелектуального розвитку групи тих, хто навчається; дидактичної мети; досвіду самого вчителя; стану матеріально-технічного забезпечення закладу.

21. Шкільна лекція з економіки

Специфіка уроків-лекцій в тому, що перед учнями розкривається зміст великої порції навчального матеріалу, при цьому виклад іде в строгій логічній послідовності. Зміст лекцій на наступних уроках деталізується й заглиблюється, тобто йде подальший розвиток знань. Відмінність уроків-лекцій від уроку засвоєння нових знань є в тому, що на них виклад нового матеріалу зв'язаний один з одним сюжетно. Уроки-лекції проводяться в старших класах і ціль цих уроків  первісне пояснення навчального матеріалу або його систематизація й узагальнення. На уроці-лекції в школі учитель повинен не тільки повідомити учням нову інформацію, але й забезпечити засвоєння її основного змісту за рахунок активної участі школярів. На уроках-лекціях формуються уміння слухати лектора, виділяти головне в вивченому матеріалі, розкривати зміст теми в певній логічній послідовності, коротко записувати головні елементи змісту у вигляді тез, опорного конспекту, схем, таблиць, малюнків з написами, що пояснюють.

В курсі економіки уроки такого типу можна використовувати для пояснення складного теоретичного матеріалу  законів, теорій, закономірностей; виробничих питань, значення економіки в розвитку промисловості й сільського господарства тощо.

Основними завданнями уроку-лекції є: формування блоку знань, та їх узагальнення й систематизація; виховання вміння слухати лекцію, виділяти головне у вивченому, складати план, конспект, тези лекції за допомогою вчителя; виховання емоційно-вольової саморегуляції, довільної уваги, необхідної для сприйняття монологічної мови. Обов’язковою умовою уроку-лекції є наявність опорного конспекту, який складається вчителем і видається учням, або поступово записується учнями на протязі уроку.