17. Використання наочних методів у процесі економічного навчання

Ілюстрування - оснащення ілюстраціями статис­тичної наочності, плакатів, карт, рисунків на дошці, картин та ін. У навчальному процесі нерідко ілюструють предме­ти в натурі (рослини, живі тварини, мінерали, техніку та ін.), зображення об’єктів, що вивчаються (фотографії, картини, моделі та ін.), схематичні зображення предме­тів вивчення (географічні, історичні карти, графіки, схе­ми, діаграми тощо). Такі ілюстрації допомагають учням ефективніше сприймати навчальний матеріал, форму­вати конкретні уявлення, точні поняття.

Демонстрування - використання приладів, дослі­дів, технічних установок та ін. Цей метод ефективний, коли всі учні мають змогу сприймати предмет або про­цес, а вчитель зосереджує їхню увагу на головному, допомагає виділити істотні сторони предмета, явища, роблячи відповідні пояснення. Постійне спостереження безпосередньо залучає учнів до сприйняття явищ дійсності. Школа має великі можливості для організації спостережень. Їх можна вести на уроці (особливо у процесі лабораторних і практичних занять), використовуючи і посібники, а також під час навчальних екскурсій. Такі спостереження привчають учнів глибше аналізувати їх, порівнювати, робити висновки, занотовуючи все це в свої зошити чи спеціальні щоденники спостережень. Ефективність методу спостереження значною мірою залежить від того, якою мірою зібрані під час спостере­ження матеріали вивчають і відповідно обробляють під керівництвом учителя й на їх основі роблять певні вис­новки, узагальнення.

18. Системи організації навчання (шкільна, вузівська та ін..) у вирішенні задач економічної освіти

Вирішенні завдань економічної освіти здійснюється через різні системи навчання в залежності від вікової категорії, мети та завдань даної системи навчання. Системи навчання та їх сутність розглянемо через структуру освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.

Економічна освіта реалізується як в класно-урочній формі організації навчання так і в позакласній (факультативні заняття, наукові гуртки тощо). Початкова загальна освіта спрямована на формування у молодшого школяра економічного мислення; усвідомлення власної економічної сутності економічної сутності навколишнього середовища. Даний освітній рівень здобувається під час навчання в 1-3 класах загальноосвітніх навчальних закладів 1 ступеня (початкова школа). Базова загальна середня економічна освіта спрямована на розвиток у учнівської молоді інтуїтивного усвідомлення рівня власної економічної поведінки в сфері близького оточення. Здійснюється базова загальна середня підготовка при навчанні у 5-8 класах загальноосвітніх навчальних закладів 2 ступеня. Під час отримання повної загальної середньої економічної освіти учні старшого шкільного віку набувають економічної грамотності; отримують навички щодо орієнтації у економічному просторі; оволодівають змістом економічної науки. Здобуття даного освітнього рівня відбувається на базі учнів 9-11 класів загальноосвітніх закладів 3 ступеня: старша школа, гімназія, ліцей, колегіум тощо.

Вища освіта забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей; удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Базова вища освіта готує спеціаліста до продуктивної економічної діяльності на творчому рівні щодо реалізації професійної діяльності. Забезпечується ця підготовка на базі вищих навчальних закладів 1-3 рівнів акредитації: технікуми, училища, коледжі, інститути. Отримується кваліфікація – молодший спеціаліст. Повна вища освіта забезпечує високий інтелектуальний рівень професіоналізму кваліфікованого спеціаліста, що володіє відповідною теоретичною базою знань, практичними вміннями та навичками з їх використання під час організації економічної діяльності. У студентів формується відчуття відповідальності за вирішення виробничих ситуації та організації діяльності. Забезпечується їх готовність до творчої діяльності. Здійснюється вищими навчальними закладами 3-4 рівнів акредитації: інститути, університети, академії, консерваторії тощо. Забезпечується освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр, спеціаліст, магістр.