Утопічний соціалізм

Томас Мор (1478-1535):

• праця: «Утопія» (1516)

• головна причина злиденності, нерівності, злочинності тощо є приватна власність

• суспільство є результатом змо­ви багатих проти бідних, а держава виступає як знаряддя багатих

• політичний устрій в Утопії грунтується на засадах свободи, рівності й демократизму

• Правитель обирається довічно, але може бути усунений із посади. Посадо­ві особи і сенат обираються щорічно

• Найважливіші справи в Утопії вирішуються правителем з участю сенату і народних зборів

Томмазо Кампанелла (1568-1639):

• праця: «Місто Сонця» (1602, надрукована 1623)

• причиною всіх суспільних бід є приватна власність

• Ідеальним суспільним ладом вважає такий, що заснований на суспільній власності

• Система публічної влади у місті Сонця складається із трьох гілок: військової, наукової і відтворення населення (шляхом створення необ­хідних предметів споживання і виховання громадян)

• Кожною з гілок влади керує окремий правитель. Цих трьох правителів називають від­повідно Сила, Мудрість і Любов

• вер­ховного правителя звати Сонце, або Метафізик

Новий час

Настання Нового часу пов'язане з розвитком капіталізму і ранніми буржуазними революціями у країнах Західної Європи. Буржуазія вимагала ліквідації станового ладу і встановлення юридичної рівності, забезпечення свобо­ди й безпеки особи і приватної власності шляхом створення необхідних політичних і правових гарантій.

Згідно з теорією природного права держава і право створені не Бо­гом, а суспільним договором людей відповідно до законів людського розуму. Вимоги людського розуму випливають із природи людей і становлять приписи «природного права», якому має відповідати «по­зитивне право», тобто закони, встановлені державою.

Голандія

Гуго Гроцій (1583-1645):

• один із засновників ранньобуржуазного вчення про державу і право

• трактат «Три книги про право війни і миру» (1625)

• існує право природне (джерелом є природа людини) і право воле встановлене (поділяє на «божественне» і «людське»)

• Ознакою держави вважав верховну владу, дії якої не підпорядковані жодній іншій владі й не можуть бути відмінені на роз­суд чужої влади

• Атрибутами верховної влади є прийняття законів, правосуддя, призначення й керівництво діяльністю посадових осіб, збирання податків, вирішення питань війни і миру, укладення міжна­родних угод

• піддані повинні підкоря­тися владі, оскільки її джерелом є суспільний договір, який мусить виконуватись і не може бути розірваний без згоди сторін. Із цього пра­вила він робить виняток на «крайню необхідність»

Бенедикт Спіноза (1632-1677):

• праці: «Богословсько-політичний трактат» (1670); «Політичний трактат» (1677)

• У природному стані люди мали право робити все на власний розсуд

• Необхідність у самозбереженні штовхає людей до переходу за допомогою спільного договору від природного до громадянського стану, тобто до суспільст­ва й держави

• Укладенням договору примушує людей жити за «законами розуму»

• Відмітною ознакою громадянського стану вважав наяв­ність верховної влади, втіленням якої є держава. прийняття, тлумачення і скасування законів, право­суддя, призначення посадових осіб, вирішення питань війни і миру та інші державні справи

• заперечував право підданих на опір верховній владі, на зміну чи порушення договорів і законів, що конституюють державу. порушення державою умов суспільного догово­ру руйнує сам договір, викликає у підданих обурення й виправдовує їхнє природне право на опір владі

• розрізняє три основні форми держави: монархію, аристократію і демократію. Засуджує абсолютну монархію. Найкращою формою держави є демократія.

• розробив проект монархії, згідно з яким верховна влада має належати представницькій установі, що приймає закони і контро­лює їх виконання посадовими особами.

Англія

Томас Гоббс (1588-1679):

• праця: «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і громадянської» (1651)

• ідеї природного права і суспільного договору ви­користовував для захисту абсолютної монархії і засудження револю­цій

• вважав, що всі люди були створені рівними щодо фізич­них і розумових здібностей і мали на все однакові права

• людина за своєю природою є істотою егоїстичною, жадібною і често­любною, тому в додержавному стані панував принцип «людина людині — вовк» і велася «війна всіх проти всіх

• держава створюється людьми для того, щоб за її допомогою покінчити з «війною всіх проти всіх», позбутися страху незахищеності й постійної загрози насильницької смерті

• люди не можуть вести боротьбу про­ти влади за винятком тих випадків, коли існує загроза самому їхньому існуванню

• Повноваження верховної влади стосовно підданих необмежені, причому її носій — суверен — жодним договором із народом не пов'язаний і тому не несе перед ним відповідальності

Джон Локк (1632-1704):

• праця: «Два тракта­ти про правління» (1690)

• класичний лібералізм

• до виникнення держави люди перебували у при­родному стані, де не було «війни всіх проти всіх». Люди вільно розпоряджалися собою і своєю власністю

• З метою належного забезпечення природних прав, рівності й свободи, захисту особи і власності люди погодились утворити державу

• пра­во на життя й володіння майном, свободу і рівність є невід'ємними природними правами людини, які не можуть бути відчужені на чию б то не було користь

• Під законом розумів той акт, що вказує громадянинові таку поведінку, яка відповідає його власним інтересам і слугує загальному благу

• розрізняє зако­нодавчу, виконавчу і союзну владу

• Перше місце відводить законодавчій владі. Інші види вла­ди підпорядковуються їй, але й самі справляють на неї значний вплив

• негативно ставився до абсолютної монархії і позитивно до конституційної монархії

• Суверенітет на­роду є вищим за суверенітет держави