1.4.Населення материка Австралія

1.4.1. Склад та розміщення населення

В Австралії проживає близько 16 млн. чоловік. Сучасне населення материка головним чином складається з двох груп – австралійців-аборигенів й англо-австралійців, переселенців з Європи, які розмовляють англійською мовою.

Аборигени прийшли в Австралію близько 40 тис. років тому з Південно-Східної Азії. У них темно-коричневий колір шкіри, хвилясте чорне волосся. Австралійці-аборигени належать до австралійської гілки екваторіальної раси. До приходу європейців корінне населення материка вело кочовий спосіб життя, займались полюванням й збиральництвом. До речі , аборигени Австралії винайшли унікальну бойову й мисливську зброю – бумеранг, який у випадку промаху повертається назад до мисливця.

Колонізація материка європейцями супроводжувалась безжалісним винищенням корінного населення. До приходу колонізаторів корінних жителів було близько 300 тисяч людей, зараз їх залишилось близько 50 тисяч. Тасманійці були винищені повністю. З розвитком вівчарства європейці витіснили корінних жителів у посушливі райони в північній, центральній й західній частині материка. Довгий час аборигени жили в резерваціях й були позбавлені громадянських прав. Зараз вони працюють пастухами на тваринних фермах, а також живуть на околицях великих міст. Частина аборигенів продовжує вести напівкочовий спосіб життя[1,с.326].

Середня густота населення Австралії близько 2 осіб на 1 км2. Прибережні райони на сході й південному заході континенту мають густоту населення, яка в 10 раз перевищує середню на материку. Внутрішні райони материка практично безлюдні. Основна частина населення живе в містах. При цьому 2/3 населення – у великих містах. Тільки в Сіднеї й Мельбурні нараховується понад 6 мільйонів чоловік.

Етнічний склад населення за походженням: австралійці – 35,6% (7,4 млн.), британці – 30,4% (6,3 млн.), ірландці – 8,7% (1,8 млн.), шотландці – 7,3% (1,5 млн.), італійці – 4,11% (852 тис.), німці – 3,9% (811 тис.), китайці – 3,2% (670 тис.), греки – 1,8% (365 тис.), голландці – 1,5% (310 тис.), індуси – 1,1% (234 тис.). Офіційна кількість австралійців українського походження, за даними Союзу українських організацій Австралії та визнанням керівництва Австралії, становить 37,5 тис. громадян.

Вплив різних культур очевидний: він виявляється у вигляді вулиць, у популярності ресторанів, що спеціалізуються на національних кухнях, у поширенні футболу (раніше його вважали "іммігрантською" грою) і в розмаїтості преси іноземними мовами, крім того, зросла частка прихильників православного, мусульманського, індуїстського, буддистського віросповідань. Наступними за чисельністю після англомовної групи населення є вихідці з Італії. В Австралії є великі групи населення грецького, німецького, голландського, в'єтнамського і китайського походження.

Населення Австралії розташувалось надто нерівномірно на території материка; основна маса населення зосереджена у прибережній зоні східної, південно-східної і південно-західної частин материка. Понад 80% населення живе у східних штатах (Вікторія, Новий Південний Уельс, Квінсленд), що займають лише 37% території материка.

63,8% всього населення материка, живе в містах. В шести містах Австралії сконцентровано понад 50% усього населення Австралійського Союзу.

Надзвичайно високий процент міського населення обумовлений особливостями аграрного ладу країни, крупнокапі-талістичним високотоварним характером сільського господарства і тією обставиною, що в містах, крім їх звичайних жителів, живуть також почасти і сільськогосподарські робітники, зайняті сезонною роботою по стрижінию овець і т. д.

Релігія: Більше 76% населення сповідує християнство, з них 26% – англіканці, 26% – католики, 5% – уніоністи, 4,4% – пресвітеріанці, 2,9% – православні (в основному греки, росіяни, українці, білоруси, грузини, вірмени, та ін.). Поширені також іудаїзм, іслам та буддизм.

Відповідно до Конституції Австралії, жодна з релігій не затверджується в законодавчому порядку і не одержує субсидій від держави. Разом з тим свобода совісті ніяк не обмежується. Основні християнські свята - Різдво і Великдень - визнаються як державні. Федеральний уряд і влада штатів надають фінансову допомогу недержавним школам, у т.ч. тим, що утримуються релігійними громадами. Розміри цієї допомоги, що надавалася різним релігійним громадам, у минулому неодноразово викликали дискусії, але за останні 20 років це питання було врегульовано шляхом домовленості з представниками різних конфесій. Релігійні розходження населення виявлялися в діяльності політичних партій, і дотепер протестанти займають сильні позиції в Ліберальній партії, а католики - у Лейбористській.