119. Розкрийте формування теоретичних засад обґрунтування шляхів переходу до ринкової системи в українській економічній літературі 90-х років хх ст.

Ринкова трансформація - процес переходу до ринкової економіки. І навіть не цілком ринкової, а змішаної, бо в світі не існує країн де діє вільний ринок в чистому вигляді[1]. Звичайний некерований саморегульований ринок зробить з України сировинний придаток світу. Теперішня ситуація нас також не задовольняє, так як незважаючи на те, що Україну визнали країною з ринковою економікою, наша економічна система ще не до кінця перейшла в ринкову. А тому зміни потрібні. Особливістю цього процесу в Україні є те, що ми переходимо від директивно-планової економіки СРСР, в якому наша економічна система була лиш частинкою. Це зумовлює особливу послідовність змін, які називають інверсним переходом ( на відміну від класичного переходу при капіталізмі ). Зокрема:

• Від загального одержавлення власності до розвитку різноманітних її форм

• Від державної монополії до включення конкурентних засад

• Від директивно-планових цін, до вільного ціноутворення

Частково це вже здійснено, але вийшло не зовсім ідеально. Тому потрібно продовжувати зміни.

• Проводити приватизацію

• Розвивати ринкову інфраструктуру

• Нагромадження капіталу пов'язувати зі зростанням виробництва

Щодо України здійснюваний перехід має свої, досить істотні особливості. Україна, фактично не мала власної економічної системи. її економіка була компонентом єдиного народногосподарського комплексу СРСР, сформованим для його обслуговування. Багатьох елементів, необхідних для самостійної системи, не існувало. В Україні вироблялося тільки 20 % кінцевого продукту. Тому перехідний процес в Україні має включати зміну економічної структури, пов'язану не тільки з ринковою переорієнтацією, а й зі створенням власної економічної системи. Відповідно до цього основний зміст перехідного процесу в Україні може бути визначений як перехід від підсистеми, сформованої для обслуговування єдиного народногосподарського комплексу СРСР, що функціонував на директивно-планових засадах, до цілісної економічної системи, що функціонує на ринкових засадах. Якщо йдеться не про ліквідацію однієї системи і побудову іншої, а про зміну основи і переструктурування, створення нових форм розвитку, то весь процес можна назвати трансформаційним.

Важлива особливість трансформаційного переходу — його інверсійний характер, пов'язаний зі зміною у послідовності економічних перетворень. Класичний тип процесу формування ринкової економіки пов'язаний з переходом від аграрного суспільства до індустріального

120. Дайте загальну характеристику теорії та практики структурної перебудови української економіки за часів незалежності.

В умовах перехідної економіки структурна перебудова повинна переду- сім спрямовуватися на формування та розвиток ринкового середовища. У зв’язку з цим для України і в теорії, і на практиці на перший план виходить проблема обґрунтування та здійснення комплексу інституційних реформ: приватизація та законодавче закріплення прав інституту приватної власності, формування конкурентного середо- вища, удосконалення інституту права, становлення правового поля господарювання, розвиток фінансових інститутів, обмеження та ліквідація тіньової економіки тощо. Наприкінці 90-х років такий комплексний підхід до аналізу суті та спрямованості структурної політики стає основою багатьох економічних досліджень. Так, П. Єщенко, розглядаючи особливості формування структурної політики в умовах трансформації економіки, зосереджується не лише на макроекономічних показниках та аналізі структури промислового виробництва, але й на особливостях формування нової структури власності, соціальної структури суспільства.Інституціональні складові трансформаційних процесів стали предметом об-говорення ряду наукових конференцій та цілого ряду теоретичних досліджень.Отже, наприкінці ХХ — початку ХХІ ст. істотно розширюється сфера наукових досліджень проблем структурної перебудови української економі-ки, в центрі уваги українських учених опиняються проблеми створення інституційної структури ринку. Деякі вчені, зокрема С. Єрохін, вважають головними складовими процесу економічного розвитку та структурної трансформації економіки інституціональну модернізацію. Все це дозволяє зробити висновок, що на думку багатьох українських економістів саме інституціональний підхід створює можливість комплексно охопити проблематику структурних реформ та суспільної трансформації; він і стає домінуючим в їх дослідженнях на межі тисячоліть.