115. Визначте шляхи реформування радянської командно-адміністративної системи в другій половині 80-х років хх ст. (т.Зв. «перебудова»).

Першим кроком до кардинальних змін у радянській економіці можна назвати квітневий пленум ЦККПРС на якому нове керівництво очолюване Горбачовим проголосило курс на прискорення соц.-екон розвитку країни ,який мав ґрунтуватися на науково-техн прогресі ,техн. реконстр народного господ на базі найновіших досягнень ,а також активізація «людського фактору».Проголошений курс означав «вдосконалення «, перебудову ком-адмін. сист.,грунтув як і раніше на затратний шлях,а тому принести позитивних змін не міг.

Проте прийняті на цьому етапі заходи(наведення елементарного порядку,зміцнення трудової та технологічної дисципліни,) дали деякий позитивний результат : дещо зросла продуктивність праці ,збільшилися капіталовкладення в соц. сферу .На цьому тлі було розв*язано антиалкогольну кампанію .

Хоча вже у перші роки правління Горбачова «перебудова» в Україні, як і в усьому Союзі, набрала регульованої ініціативи «згори». Розширення прав підприємств зумовило розгул монополізму і як наслідок — поглиблення дефіциту. В умовах загострення дефіциту та інфляції пишним цвітом розцвіла тіньова економіка. Посилилась соціальна напруженість у країні. Уряд виявився нездатним ухвалювати швидкі та ефективні рішення. «Перетрушування» й скорочення бюрократичного апарату міністерств і відомств не пройшли безслідно. Стара бюрократична машина виявилася значною мірою зруйнованою, а нова ще не була створена. Як наслідок — відбулося зростання некерованості системи та її крах. Горбачов, звільнивши підприємства від державного й партійного втручання, покликав до життя альтернативну економічну систему.

116. Розкрийте причини кризи ортодоксальної марксистської політичної економії та основні напрями теоретичних досліджень в Україні другої половини 80-х років хх ст.

Наприкінці 60-х, а особливо на початку 70-х рр. ХХ-го ст. в економіці розвинутих країн виникли проблеми (високі темпи інфляції та безробіття, значне зростання цін на сировину, глибокі кризові коливання та неефективність державних регулюючих дій тощо), які ортодоксальна економічна теорія виявилася неспроможною вирішити. В результаті почали активно формуватися нові альтернативні школи й напрями економічної думки, зокрема радикальна політична економія, еволюційна економіка, неомарксизм, посткейнсіанство, концепції неоконсерватизму, теорія суспільного вибору, неоінституціоналізм, дещо пізніше - нова інституціональна економічна теорія.

Таким чином, зазначене потужне зростання наукового інтересу до історико-економічних досліджень, в основі якого лежали ендогенні чинники розвитку економічної науки, до 80-х рр. XX ст. дало досить вагомі результати.Характерною рисою досліджень українських науковців зазначеного періоду було широке використання світового досвіду аналізу ринкових процесів, а також надбань у цій царині провідних вітчизняних економістів останньої третини XIX ст., використання багатства їхнього методологічного інструментарію для вивчення згаданих проблем і на цій основі - дійсно наукового аналізу еволюції ринкових процесів протягом другої половини XIX ст., особливостей економічного розвитку України у 20-ті рр.