5. Оформлення дипломної роботи

5.1. Стандарти оформлення та загальні вимоги

Оформлення дипломної роботи – це водночас з написанням її змісту дуже важливий процес, нехтувати яким не можна. Цей стандарт складено з урахуванням таких Державних стандартів:

ДСТУ 1.5-93 «Державна система стандартизації України. Загальні вимоги і правила складання до побудови, оформлення і змісту стандартів»;

ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»;

ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».

ДСТУ 3651.0-97 «Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасиcтемні одиниці».

Традиційно склалася певна композиція дипломної роботи з такими основними елементами:

• титульний аркуш (Додаток Ж)

• зміст (Додаток З)

• перелік умовних позначень (за потреби)

• вступ

• розділи основної частини

• загальні висновки

• список використаних джерел

• додатки (за потреби).

Після одержання результатів розгляду роботи на кафедрі, студент готує резюме, роздаткові матеріали, креслення, презентації.

5.2. Вимоги до структурних елементів дипломної роботи

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і основним джерелом інформації стосовно дипломної роботи.

Титульний аркуш дипломної роботи оформлюється відповідно до вимог Монмолодьспорту України (Додаток Ж). Приклад оформлення титульної сторінки наведено у додатку И.

Зміст подають з нової сторінки, з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел.

Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у роботі окремим списком, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками: у лівій за абеткою наводять скорочення, у правій – їх докладну розшифровку.

Якщо в роботі якісь окремі терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше зустрічаються менше трьох разів, то їх до такого переліку не включають, але розшифровують у тексті (в дужках) при першому їх згадуванні.

У «ВСТУПІ», (обсяг 3-5 с., або 5% тексту роботи) насамперед, слід розкрити сутність і стан дослідження наукової проблематики роботи, після чого навести її загальну характеристику.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з уже існуючими підходами до розв'язання проблеми чітко, аргументовано обґрунтувати актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми дослідження, вирішення конкретних часткових питань, які сприяють якісним змінам у науці чи виробництві, доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відомими розв'язаннями проблеми (наукового завдання).

Зв'язок роботи з науковою темою університету, факультету, кафедр. Коротко викласти зв'язок обраного напряму досліджень з науковою темою університету, факультету, кафедри та роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.

Мета дослідження. Мета дослідження – це запланований результат. Мета роботи повинна узгоджуватися з назвою дипломної роботи і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.). Мета роботи повинна чітко вказувати, що саме прагне вирішити автор.

Небажано вживати такі формулювання мети дипломного дослідження, як: «обґрунтування і дослідження наукових основ, принципів створення нових технологій…» або «дослідження методів і засобів підвищення ефективності за рахунок вдосконалення …» та ін., без конкретизації наукових передумов, на яких базується досягнення поставленого завдання.

Не слід починати формулювання мети зі слів «Дослідження…», «Вивчення…», оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на неї саму.

Між метою і кінцевим результатом дослідження має бути тісний зв'язок. Поставленої мети обов'язково треба досягти і неодмінно перевірити, чи чітко визначене досягнення мети у висновках.

Мета дипломної роботи реалізується через конкретні завдання, які треба вирішити відповідно до цієї мети.

Завдання дослідження не повинні бути глобальними. Вони повинні «працювати» на мету дипломного дослідження.

Завдання дослідження формулюються у формі переліку дій: «вивчити економічну доцільність…», «проаналізувати…», «встановити..», «обґрунтувати…», «визначити шляхи…», «виявити сутність…», «сформулювати пропозиції…»,

«узагальнити…», «здійснити аналіз…», «надати аналітичну оцінку…». та ін. Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів і підрозділів роботи. Це важливо і тому, що назви таких розділів дипломної роботи мають відповідати конкретним завданням і результатам дослідження.

Якщо мета і завдання дослідження сформульовані неточно, то це свідчить про недостатнє осмислення студентом головного наукового результату, до якого він прагне у своїй роботі.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважити на те, що між ними і темою дипломної роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для написання дипломної роботи. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення. Саме на нього спрямована основна увага дипломника, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження вказують на шляхи досягнення мети та розв'язання поставлених у роботі завдань, свідчать про достовірність і вірогідність отриманих наукових результатів. Тут коротко характеризують методологічну і теоретичну базу дослідження, подають перелік використаних методів. Вказані методи повинні мати тісний зв'язок зі змістом роботи, тобто слід коротко, але по суті, визначити, які саме проблеми досліджувалися за допомогою того чи іншого методу.

Інформаційною базою дослідження мають бути оперативні дані міністерств та їх регіональних структур, наукова і нормативно-довідкова література, а також різноманітні матеріали щодо функціонування окремих господарств і власні розробки автора, система мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів¹. Коротко викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані автором особисто. Необхідно показати, у чому полягає відмінність отриманих результатів від уже відомих, охарактеризувати ступінь новизни.

При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: «вперше формалізовано…», «розроблено метод…, який відрізняється від…», «доведена залежність між…», «досліджена поведінка… і показано…», «доопрацьовано (відомий) метод…в частині…і розповсюджено на новий клас систем…», «створена концепція, що узагальнює … і розвиває», «досліджено новий ефект…», «розроблено нову систему…з використанням відомого принципу…». Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без надмірної деталізації, що може затінити його сутність, а то й спотворити її). Ні в якому разі не можна робити викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в роботі зроблено те й те, а сутність і новизна фактично залишаються незрозумілими. Це одна з найбільш поширених помилок авторів при виконанні загальної характеристики роботи і її слід уникати.

Усі наукові положення з урахуванням рівня їх новизни є теоретичною основою (фундаментом) розв'язання в роботі наукових завдань і проблем.

Практичне значення одержаних результатів. У дипломній роботі, котра має теоретичний характер, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дипломній роботі з прикладним значенням – висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання.

Необхідно коротко повідомити про впровадження результатів досліджень, назвавши структури, де здійснена їх реалізація та її форми, реквізити документів, у яких це підтверджується. Як правило, впровадження оформляється актом, підписаним керівником чи іншою відповідальною особою установи, де таке впровадження здійснено.

Апробація результатів дипломної роботи обов’язкова для студентів ОКР магістра. Зазначається, на яких наукових конференціях чи в інших формах висвітлено результати досліджень, включених до дипломної роботи.

Структура і обсяг роботи. Завершується вступ стандартною фразою: «Робота складається з вступу, N розділів, висновків; містить N сторінок тексту, N рисунків, N таблиць, N додатків. Список використаних джерел включає N найменувань літератури, N електронних публікацій.

Основний текст роботи. Обсяг 80-90 с., або 90% тексту роботи. У цій частині необхідно розкрити основний зміст роботи. Основна частина повинна складається з розділів та підрозділів. Кожен розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу подається висновок зі стислим викладанням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Бажано основну частину роботи поділити на три розділи: теоретико-методологічний, аналітичний та проектно-впроваджувальний. У межах кожного розділу, як правило, виділяють 2-3 підрозділи, що мають відображати логічну послідовність дослідження й розробки власних пропозицій.

У першому розділі – теоретико-методологічному – необхідно викласти сутність проблеми, що досліджується, розглянути еволюцію підходів до її вирішення, рівень розробки на сучасному етапі. Крім цього, слід зробити аналіз та узагальнення концепцій і наукових підходів, що існують у фаховій літературі, визначити дискусійні аспекти й невирішені питання. Перший розділ є основою для розробки прикладних аспектів обраної теми. Рекомендований обсяг цього розділу – 25-30 с.

Висновки до 1 розділу (0,5-1 с.).

У другому розділі – аналітичному – необхідно зробити організаційно-економічний аналіз об'єкта дослідження й умов його господарювання, визначити основні проблеми підприємств, що досліджуються в роботі й перспективи їх розвитку. Детально слід проаналізувати той аспект господарської діяльності, що є предметом дослідження.

На основі вивчення, обробки й узагальнення аналітичних матеріалів, слід виявити й показати в роботі вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на ефективність роботи тих підприємств, що стали предметом дослідження.

Основний аналітичний матеріал, проміжні розрахунки (вибірково) та отримані кількісні результати подаються в таблицях та рисунках у межах цього розділу або можуть бути винесені в додатки. Рекомендований обсяг другого розділу 25-30 сторінок.

Висновки до 2 розділу (0,5-1 с.).

У третьому розділі – проектно-впроваджувальному, який носить прикладний характер, необхідно розкрити зміст заходів, котрі пропонуються в роботі й спрямовані на вдосконалення того аспекту, що становить предмет дослідження. Рекомендації й пропозиції повинні мати практичне обґрунтування й виходити з результатів аналізу, отриманого в попередньому розділі роботи. Доцільно визначити шляхи оптимізації системи ресурсного та інформаційно-аналітичного забезпечення рішень, що пропонуються.

Практичне значення пропозицій та рекомендацій повинно бути підтверджено техніко-економічними розрахунками й визначенням ефекту, що очікується від упровадження. Рекомендований обсяг третього розділу 25-30 сторінок.

Висновки до 3 розділу (0,5-1 с.).

Висновки. Обсяг 3-5 сторінок. У висновках слід послідовно, тезисно викласти узагальнені результати, дослідження, які були визначені завданням, обґрунтувати їх достовірність, практичну цінність і подати рекомендації щодо їх впровадження.

Висновки і пропозиції формулюються за пунктами (бажано нумерованими – перший, другий і т.д.) послідовно з кожного розділу роботи. Опис об'єкта, методика дослідження та інший зміст основної частини роботи у висновках не дублюються.

У висновках необхідно зробити підсумок усієї зробленої роботи. Висновки і пропозиції повинні бути сформульовані в тезисній формі, чітко, ясно, зрозуміло, віддзеркалювати зміст роботи, її теоретичне й практичне значення. Кожен пункт висновків складається з двох логічних частин – ствердження («визначено...») і доказів («тому що», «на підставі...»). Усі частини дипломної роботи повинні бути логічно пов'язані між собою й доповнювати одна одну.

Список використаних джерел становить одну із суттєвих частин роботи.

Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Саме такий порядок встановлено Державним стандартом України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сферах науки і техніки. Структура і правила оформлення». Однак це не виключає інші способи, зокрема, абетковий – за алфавітом прізвищ авторів або назв творів, він найзручніший для користування.

При складанні списку використаних джерел слід зважати на певні правила. До списку входять:

• офіційні документи, які публікуються від імені державних або громадських організацій, установ і відомств і свідчать про актуальність досліджуваної теми;

• основні праці провідних спеціалістів у даній галузі;

• праці авторів, що відбивають точки зору на вирішення проблеми.

Не слід включати до списку ті праці, на які немає посилань у тексті дипломної роботи і які фактично не були використані, а також енциклопедичні словники, науково-популярні книги, газети. У разі необхідності використання таких видань за текстом можна навести їх у підстрочних посиланнях.

Кількість використаних джерел не лімітується, але практикою вважається, що на одну сторінку тексту роботи має бути одне джерело.

Кожне літературне джерело списку має знайти відображення в тексті дипломної роботи. Якщо автор робить посилання на будь-які запозичені факти або цитує роботи інших авторів, то він обов'язково повинен дати пояснення на те, звідки взято наведені матеріали.