3. Підбір та вивчення літератури

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо й архівними) джерелами з теми роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки університету, а також провідних наукових бібліотек м. Києва, бібліотечні посібники, списки літератури посібників та статей, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, більш конкретно визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Ознайомлення з літературою доцільно починати в такій послідовності:

• нормативні документи (Конституція, закони, підзаконні акти);

• наукові видання (підручники, посібники, періодичні видання);

• статистичні дані, матеріали практики.

Ознайомлення з джерелами слід починати в порядку зворотному хронологічному, тобто спочатку доцільно вивчити останні публікації, потім – минулорічні, потім – дворічної давнини. Стан вивченості теми доцільно аналізувати з інформаційних видань, метою випуску яких є оперативна інформація як про самі публікації, так і найсуттєвіші моменти їх змісту. Нині випуском інформаційних видань займаються Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ), Книжкова палата України, центральні наукові бібліотеки, Інститут реєстрації інформації НАН України, служби науково-технічної інформації міністерств і відомств. Цінну поточну інформацію можна отримати через Інтернет (Додаток Б).

Бібліографічні виписки джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу роботи, знаходити необхідні записи. Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках мають бути повними, відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний опис документів здійснюється за стандартом ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)» [1].

Крім основних відомостей про видання, на картках записують анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в якій він зберігається.

Після вивчення підібраної літератури доцільно скласти розгорнутий план і структурно-логічну схему майбутньої роботи. Розгорнутий план майбутньої роботи – це подальша деталізація затвердженого плану роботи. У розгорнутому плані виділяються підпитання, що розвивають проблеми, винесені в назву підрозділів.

4. Оформлення супровідних документів

Студенту необхідно погодити з науковим керівником завдання для виконання роботи (Додаток В). Завдання затверджується завідувачем випускової кафедри. Мета складання завдання – з'ясувати задум роботи й поставлених у ній основних проблем. Оформлення завдання передбачає складання плану майбутньої роботи під керівництвом наукового керівника.

Календарний план (графік) написання й оформлення роботи складається залежно від обраного студентом і узгодженого з науковим керівником методу написання роботи: послідовного, вибіркового чи цілісного. Практика написання робіт показує, що кращим є цілісний метод.

Завдання на роботу оформляється на стандартному бланку, виконаному на двох сторінках аркуша формату А4.

Після написання дипломної роботи студент складає резюме (додаток Г).

В резюме зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної роботи, стислий виклад змісту, методів дослідження та результати дослідження, ключові слова. Ключові слова друкуються великими літерами в називному відмінку в рядок через кому. Загальна кількість ключових слів – не більше 10.

Резюме має бути написане українською мовою (для ОКР бакалавра, спеціаліста); українською та англійською (для ОКР магістра). Обсяг резюме – 1-2 сторінки.

Супровідні документи підшиваються до дипломної роботи в такому порядку:

• завдання на роботу (Додаток В);

• резюме (Додаток Г);

• відгук наукового керівника (Додаток Д);

• рецензія (Додаток Е);

Далі робота брошурується й готується до захисту в ДЕК.