1. Метологічні основи аграрного права

Аграрне право – самостійне соціально-правове державне явище, яке характеризується особливим змістом, має правову природу суть якої розкривається через методологію, законодавство, ідеологію.

Методологія будь-якої науки є сукупністю категорій, на які вона спирається, тобто система методів алгоритмів розв’язання практичних завдань.

Методологію АП формують 4 одиниці:

1. Капітал:

- сукупність майна,

- грошових коштів, що використовується для отримання прибутків,

- одержані доходи для підтримки виробництва.

Ресурси спрямовані на споживання капіталом не є. Він створюється лише завдяки праці людей.

2. Земля – основне національне багатство, що є верхнім шаром грунтів, використання якого необхідно здійснювати основі фотосинтеза сонця, родючості грунту і праці людей. Застосування праці до землі у формі, дозволеній законодавством, є формулювання прогресу, що утворює капітал.

3. Праця

4. Знання

Методологічні основи АП:

1. Земля як верхній шар грунту, використання якого має здійснюватися на основі фотосинтезу сонця, родючості грунтів і людської праці задля створення капіталу, забезпечення перерозподілу отриманої продукції, на основі різних форм власності, підвищення родючості грунту.

2. Державна політика, яка спрямована на прогресивний розвиток українського суспільства на його економічних складових шляхом запровадження оптимального механізму оподаткування господарювання на землі, залучення коштів в основі національного виробництва та створення ефективного господарювання на землі.

3. Конституційно-правові гарантії використання землі як основного багатства на основі різних форм власності із збереження конституційних свобод господарювання на землі

4. Свобода с/г діяльності з одного боку проявляється у дотриманні суб’єктом господарювання законодавчих вимог при здійсненні господарювання, з другого здійснення державної політики захисту господарювання від недобросовісної конкуренції, недопущення зловживання на ринку.

5. Вартісна оцінка землі з урахуванням капіталовкладень, людської праці та знань застосованих до землі.

2. Аграрне право у сучасній правовій доктрині

АП пройшло ряд послідовних, реструктурних перетворень від селянського, колгоспного, сільсько-господарського до аграрного.

Підходи до розуміння:

1. АП законодавство, яке не має самостійних основ і не може бути галуззю права

2. АП підгалузь або розділ господарського права

3. АП самостійна галузь права

4. АП комплексна галузь права

5. АП самостійна, комплексна, інтергована галузь права

6. АП комплексна, інтегрована і спеціалізована галузь права

АП – комплексна, інтегрована галузь права, що охоплює різні правові норми, що регулюють окремі відносини, що складаються в сфері виробництва та пов’язаною з нею сг діяльністю при використанні землі різними суб’єктами на різних правових підставах.

АП (Носік) – це система пов’язаних і узгоджених КУ і ЗУ, іншими матеріальними і процесуальними нормами, їх імперативами і положеннями в яких формально виражається суверенна воля українського народу щодо забезпечення продовольчої безпеки шляхом використання та охорони ґрунту, що використовується при здійсненні с/г діяльності, а також нормативно закриплена свободи , рівності, справедливості, що має бути юридично забезпечено при здійсненні с/г діяльності

1. комплексна галузь права, яка узагальнила різні за юр природою норми, що відносяться до різних галузей права, що регулює порядок створення і функціонування с/г товаровиробнитцва, що регулює виробничо-господарські правовідносини, земельні, трудові, в процесі виробництва, переробки с/г продукції і діяльності с/г підприємств і їх об’єднань, фермерських і підсобних господарств, інших виробників незалежно від форми власності, а також між ними та їх працівниками

2. інтегрованість – між різними видами АП-відносин існує тісний взаємоз’язок, створюючи комплексний механізм правового регулювання. Інтегрованість норм АП: узагальнене та єдине правове регулювання відносин різних аграрних суб’єктів за допомогою методів, які притаманні комплексному правовому регулювання цих відносин. Підставами для інтегрованости правовго регулювання цих АП норм для різних суб’єктів Є те, що осн група Суб агр. Првідн використовує зеслі с/г призначення як незмінного засобу виробництва с/г продукції

3. спеціалізованість – означає, що осн профільних галузей не механічно переходять до складу АЗ, а зазнають чіткої аграрної спеціалізації. Внаслідок цього виникають аграрномайнові, агр.-труд, агр.-управл, агр.-фін та ін.. правовідносини.

Спеціалізована галузь права обумовлює специфіку суб та його с-с щодо використання земель с/г признач.