- •1.Поняття охорони праці та основ оп мета дисципліни
- •8. Державне управління охороною праці
- •14. Матеріальна, Кримінальна відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •18. Вступний позаплановий та цільовий інструктажі
- •21. Класифікація причин виробничого травматизму
- •22. Технічні та психофізіологічні причини виробничого травматизму
- •23. Організаційні причини виробничого травматизму
18. Вступний позаплановий та цільовий інструктажі
Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від характеру їх трудової діяльності, підлеглості і форми власності. Мета інструктажу -навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки. Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади; працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства; учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів перед початком трудового й професійного навчання в лабораторіях, майстернях на полігонах тощо.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці у таких випадках: - при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці; - при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці; - при порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до травми, отруєння або аварії; - на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нормативних актів про охорону праці; - при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж ЗО календарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт - більше 60 днів.
Цільовий інструктаж проводиться у таких випадках: - при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника; - при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха; - при виконанні робіт, що оформляються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами; - в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).
19. інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від характеру їх трудової діяльності, підлеглості і форми власності. Мета інструктажу -навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки. Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади; працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства; учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів перед початком трудового й професійного навчання в лабораторіях, майстернях на полігонах тощо.
Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем та вихованцем перед роботою в майстернях, лабораторіях, дільницях тощо.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя. Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці у таких випадках: - при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці; - при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці; - при порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до травми, отруєння або аварії; - на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нормативних актів про охорону праці; - при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж ЗО календарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт - більше 60 днів.
Цільовий інструктаж проводиться у таких випадках: - при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника; - при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха; - при виконанні робіт, що оформляються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами; - в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).
20. розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань на виробництві
Розслідування та облік нещасних випадків встановлюється Положенням про "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004г. Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є встановлення їх причин для того, щоб виключити повторення подібних випадків. Гострі отруєння, теплові удари, обмороження, ураження блискавкою розслідуються як нещасні випадки. Розслідуванню підлягають усі нещасні випадки, що сталися на виробництві, якщо вони спричинили втрату працездатності працівника не менш ніж на один повний робочий день. Про кожний нещасний випадок сам потерпілий або найближчий свідок (очевидець) зобов'язаний негайно сповістити гірського майстра (або начальника дільниці). Гірничий майстер зобов'язаний негайно організувати першу допомогу потерпілому, направити його в медпункт, повідомити про подію начальнику дільниці (керівнику робіт) і зберегти до розслідування обстановку на робочому місці і стан устаткування такими, якими вони були в момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків. Начальник дільниці (цеху) негайно повідомляє про те, що трапилося керівнику підприємства (власнику) і профспілковому комітету. Керівник підприємства (власник) зобов'язаний негайно: 1) повідомити: - Робочий орган виконавчої дирекції Фонду СНВ; - Підприємство, де працює потерпілий, якщо він працівник іншого підприємства; - Установа місцевої СЕС у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); 2) створити наказом комісію з розслідування нещасного випадку в складі не менше трьох осіб та організувати розслідування. До складу комісії включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (голова), керівник структурного підрозділу (начальник дільниці, цеху, на якому стався нещасний випадок), представник первинної профспілкової організації (для членів профспілки) або уповноважена найманими працівниками особа (якщо постражда -дав не є членом профспілки). У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, і в тому числі з можливою інвалідністю до складу комісії обов'язково включається представник Фонду СНВ. У разі гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також представник СЕС і Фонду СНВ. Комісія зобов'язана протягом 3-х діб: - Обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків і причетних до цього випадку осіб; - Визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; - З'ясувати обставини і причини нещасного випадку; - Визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; - Встановити осіб. допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібних випадків; - Скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 в трьох примірниках, а так само акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 у 6-ти примірниках; - У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у 4-х примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. Примірник затвердженого акта форми Н-1 протягом 3-х діб надсилається роботодавцем: - Керівнику структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібних випадків; - Територіальному органу Держгірпромнагляду; - Первинної організації профспілки (представник, якій працював у комісії) або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці. Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі відсутності такого органу - місцевій адміністрації. Примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1, карти форми П-5, матеріалами розслідування підлягають зберіганню на підприємстві і у Фонді СНС протягом 45 років. У разі реорганізації підприємства - передаються правонаступникові, а в разі ліквідації підприємства - до державного архіву. Спеціальному розслідуванню підлягають: - Нещасні випадки зі смертельними наслідками; - Групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я; - Випадки смерті працівників на підприємстві; - Випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків; - Нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого. За настанням таких випадків роботодавець негайно зобов'язаний повідомити: - Територіальний орган Держгірпромнагляду; - Місцевий орган прокуратури; - Місцевий орган Фонду СНВ; - Вищестоящу організацію або місцеву держадміністрацію; - Первинну організацію профспілки та інші органи (при необхідності). Спеціальне розслідування проводиться спеціальною комісією, яка призначається наказом начальником теруправління Держгірпромнагляду. До складу спеціальної комісії включаються: - Представник Держгірпромнагляду (голова); - Представник Фонду СНВ; - Керівник служби охорони праці підприємства; - Представник первинної організації профспілки підприємства; - Представник профспілкового органу вищого рівня; - У кожному конкретному випадку включаються також представники місцевої адміністрації, СЕС та НС. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів, а в разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.
