3. Забруднення відкритих водойм і підземних вод через ґрунт.

Повсюдно зростаюче забруднення поверхні вод відбувається в зв'язку

з надходженням у них змитих з полів добрив і пестицидів.

У даний час пестициди широко використовують у сільському і лісово-

му господарстві для регулювання росту рослин і захисту їх від різних

шкідників і хвороб, видалення бур'янистої рослинності, захисту тварин

від паразитів, знищення переносників інфекційних захворювань люди-

ни і тварин та інших цілей. У воду пестициди потрапляють зі стоками

підприємств, що виробляють, використовують і зберігають пестициди,

а також у результаті змиву з полів. Пестициди знаходять у морях, ріках,

озерах і навіть артезіанських водах. Під дією світла, повітря, мікроор-

ганізмів і води пестициди розкладаються. Але іноді продукти розпаду

бувають більш токсичними, ніж сам пестицид.

Проте насамперед забрудненню піддаються ґрунтові води — перші від

поверхні незахищені горизонти підземних вод, і тільки води глибоко

залягаючих захищених водоносних горизонтів у цілому зберігають склад,

близький до природного.

4. Забруднення води в результаті процесів розкладання відходів на

побутових смітниках. Численні смітники, розташовані в сільській (зви-

чайно приміській) місцевості в результаті гниття побутових відходів за-

бруднюють ґрунт, а через нього — підземні води. При цьому має місце

забруднення підземних вод солями важких металів, патогенною мікро-

флорою, яйцями гельмінтів і токсичними речовинами.

При забрудненні водного простору через ґрунт виникають ті ж про-

блеми і діють ті ж забруднюючі фактори, що і при забрудненні ґрунту.

5. Забруднення водного простору в результаті аерозольних викидів

промисловості і транспорту.

Одна з найгостріших глобальних проблем сучасності і доступного для ог-

ляду майбутнього — це проблема зростаючої кислотності атмосферних опадів.

Багато хімічних сполук, що потрапляють в атмосферу в результаті

роботи підприємств і експлуатації автотранспорту, потім розчиняються

в крапельках атмосферної вологи, утворюючи при цьому кислотні дощі

і дощі з іншими шкідливими домішками, і з опадами потрапляють у від-

криті водойми, а через ґрунт — у підземні води.

Кислотні дощі викликають не тільки підкислення поверхневих'вод

і верхніх горизонтів ґрунтів. Кислотність зі спадними потоками води

поширюється на весь ґрунтовий профіль і викликає значне підкиснення

ґрунтових вод. Кислотні дощі виникають у результаті господарської діяль-

ності людини, що супроводжується емісією колосальних кількостей ок-

сидів сірки, азоту, вуглецю.

Ці оксиди, надходячи в атмосферу, переносяться на великі відстані,

взаємодіють з водою і перетворюються на розчини суміші сірчистої,

сірчаної, азотистої, азотної і вугільної кислот, що випадають у ви-

гляді «кислих дощів» на сушу, взаємодіючи з рослинами, ґрунтами,

водами.

Головними джерелами забруднення в атмосфері є спалювання сланців,

нафти, вугілля, газу в індустрії, у сільському господарстві, у побуті.

Господарська діяльність людини майже вдвічі збільшила надходження

в атмосферу оксидів сірки, азоту, сірководню й оксиду вуглецю. При-

родно, що це позначилося на підвищенні кислотності атмосферних опадів,

наземних і ґрунтових вод.

Важкі метали (ртуть, свинець, кадмій, цинк, мідь, миш'як) належать

до числа розповсюджених і дуже токсичних забруднюючих речовин. Вони

широко застосовуються в різних промислових виробництвах, тому, не-

зважаючи на очисні заходи, вміст сполук важких металів у промисло-

вих стічних водах досить високий. Великі маси цих сполук надходять

у воду через атмосферу. Для морських біоценозів найбільш небезпечні

ртуть, свинець і кадмій. Ртуть переноситься в океан з материковим сто-

ком і через атмосферу.