Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ehf.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.41 Mб
Скачать
  1. Спадкування по праву представлення. Спадкова трансмісія

Спадкова трансмісія виникає у процесі прийняття спадщини, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер і не встиг її прийняти (ст. 1276 ЦК України). У цьому разі здійснюється перехід права на прийняття спадщи­ни від померлого спадкоємця до його спадкоємців. Тобто перехід права за спадковою трансмісією можливий лише у випадку смерті спадкоємця (у нашому випадку – загибелі сина) після відкриття спадщини.

У разі смерті спадкоємця до відкриття спад­щини, його родичі спадкують частку за правом пред­ставлення (ст. 1266 ЦК України). У цьому випадку це була б донька спадкодавця. Таким чином, спадкова трансмісія відрізняється рядом ознак.

За своїм складом спадкова трансмісія включає в собі такі критерії:

  • 1) смерть закликаного спадкоємця після відкриття спадщини, тобто мають місце два спадкування – після спадкодавця та після спадкоємця;

  • 2) неприйняття спадщини спадкоємцем у зв'язку з його смертю;

  • 4) ці правила діють як при спадкуванні за законом, так і при спадкуванні за заповітом.

Для застосування правила спадкової трансмісії необхідно, щоб спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти. Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шестимісячний строк з дня смерті), він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу (відмова від прийняття спадщини). Також прийняття спадщини здійснюється шляхом подання заяви про це до державної нотаріальної контори. Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Тобто, якщо спадкоємець на час смерті спадкодавця проживав постійно зі спадкодавцем, то після смерті цього спадкоємця не може застосовуватись правило спадкової трансмісії.

А отже, спадкова трансмісія, поширюється на тих спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно не про­живали разом із спадкодавцем, і тих, хто до своєї смерті не подав заяви про прийняття спадщини.

Різне тлумачення змісту зазначеної норми щодо спадкоємців, на яких не поширюється обов'язковість подання заяви про прий­няття спадщини в установлені строки, призводить до ускладнень застосування закону та нерівності права на спадкування в порядку спадкової трансмісії.

Право на спадкову частку спадкоємця, який помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, входить до складу спадкового майна, яке залишилось після смерті цього спадкоємця. Але для його спадкоємців діють різні строки:

  • 1) особисте майно померлого спадкоємця вони можуть прийняти протягом шести місяців після його смерті (ст. 1270 ЦК України);

  • 2) частку, яку він не встиг прийняти – протягом тої частини шестимісячного строку, яка залишилась після смерті спадкодавця. Якщо ця частина строку є меншою, ніж 3 місяці, то вона продовжується до трьох місяців.

Стаття 1266. Спадкування за правом представлення

1. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

2. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

3. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

4. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

5. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

6. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]